Рішення № 12525494, 02.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2010 р. Справа № 16/087-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Комунального підприємства Броварської міської ради Київськолї області

“Броваритеплоенергомережа”, м. Бровари

до Дочірнього підприємства «Меблевик»Товариства з обмеженою

відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба», м. Бровари

про стягнення 17 804,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Коваленко О.М., довіреність № 01-1226 від 30.08.2010 р., юрисконсульт;

від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Комунальне підприємство Броварської міської ради Київськї області “Броваритеплоенергомережа” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 01-989 від 13.07.2010 року (вх. №суду 3399 від 28.07.2010 р.) до Дочірнього підприємства «Меблевик»Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 17 804,42 грн. за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2005 р. по 01.06.2007 р. та судові витрати.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг з теплопостачання № 113 від 01.09.2005 р.

Відповідно до ухвали суду від 29.07.2010 р. порушено провадження у справі №16/087-10.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач надав клопотання вих. № 01-1219 від 30.08.2010 р. (вх. № суду 10181 від 31.08.2010 р.) про поновлення строків позовної давності.

Позивач надав відзив вих. № 01-1438 від 12.10.2010 р. на заперечення відповідача та пояснення вих. № 01-1504 від 01.11.2010 р. до позовної заяви.

Відповідач надав заперечення від 28.09.2010 р. на позов, в яких позов не визнає з підстав, викладених у запереченнях, а саме, що власниками гуртожитку, який опалювався позивачем, є не тільки відповідач, а інші особи з яким укладено окремі договори на надання послуг з теплопостачання; позивачем пропущений строк позовної давності, який поновленню не підлягає.

Відповідач в судове засідання 02.11.2010 р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.10.2010 р.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2010 р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, присутніх в судових засіданнях, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Комунальним підприємством “Броваритеплоенергомережа” (Теплогенеруюча організація, далі - позивач) та Дочірнім підприємством «Меблевик»Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»(Споживач, далі - відповідач) 01.09.2005 р. укладено Договір про надання послуг теплопостачання № 113 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1. Договору, позивач бере на себе зобов‘язання постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов‘язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Додатком № 1 до зазначеного Договору є довідка про будівлі та споруди ДП «Меблевик»ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба», які підлягають опаленню. Відповідно до зазначеної довідки (додаток № 1 до Договору), підписаної обома сторонами, позивач опалює 3-х поверховий гуртожиток відповідача, який знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. В.Інтернаціоналістів, 7-Б, площею 937,7 кв.м. Інформації про інших власників або орендарів у довідці не зазначено.

Відповідно до п. 6.1 Договору, розмір оплати за користування послугами з теплопостачання встановлюється згідно з діючими тарифами, які затверджується рішенням Виконкому Броварської міської ради. У разі зміни тарифів оплата за надані відповідачу послуги здійснюється за новими затвердженими цінами, без зміни інших умов Договору (п. 6.5 Договору). Всі копії рішень виконавчого комітету Броварської міської ради, якими було встановлено тарифи на опалення і за якими здійснювалось нарахування за отриману відповідачем теплову енергію, містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 7.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.2 Договору).

Відповідно до п. 7.3 Договору, відповідач проводить оплату за послуги з теплопостачання на підставі платіжних вимог-доручень до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

На виконання Договору від 01.09.2005 р. позивач надав відповідачу теплову енергію за період з 01.10.2005 р. по 01.06.2007 р. всього на суму 17 804,42 грн.

Позивачем, за надані відповідачу послуги, були виставлені рахунки за теплопостачання, копії в матеріалах справи.

Відповідач не оплатив отриману теплову енергію, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за договором № 113 від 01.09.2005 р. складає 17 804,42 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманих послуг (постачання теплової енергії) за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 17 804,42 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Заперечення відповідача, що власниками гуртожитку, який опалювався позивачем, є не тільки відповідач, а інші особи з яким укладено окремі договори на надання послуг з теплопостачання та якими зазначена заборгованість сплачена, судом не приймаються та спростовуються наступним.

Як зазначено у позовній заяві до стягнення заявлено заборгованість за період з 01.10.2005 р. по 01.06.2007 р. Відповідно до витягу з реєстру прав власників на нерухоме майно від 27.11.2006 р., наданому відповідачем, Афанасов В.В., Ященко П.М., Поддєнєжна Н.А., Білоусько П.К. та ПП «Стандрат»стали власниками 68/100 приміщення опалюваного гуртожитку відповідно до договорів купівлі-продажу від 05.05.2006 р., 28.04.2006 р., 11.05.2006 р., 05.05.2006 р. та 04.05.2006 р. відповідно, тобто після виникнення заборгованості за відповідачем з 01.10.2005 р. Доказів, що з зазначеними власниками частини гуртожитку у період з 01.10.2005 р. по 01.06.2007 р. було укладено окремі договори на надання послуг теплопостачання до суду не надано. Відповідно до додатку № 1 до Договору про надання послуг з теплопостачання, укладеного між позивачем та відповідачем, зазначено опалювальну площу, а саме 937,7кв.м., це вся площа гуртожитку. Змін до зазначеного Договору про зменшення опалювальної площі відповідачем до суду не надано. Як зазначив позивач, та не спростовано відповідачем, договори на послуги теплопостачання з мешканцями гуртожитку були укладені 19 та 20 жовтня 2007 р., тобто після періоду, за який у відповідача виникла заборгованість. Доказів, що ця заборгованість була сплачена мешканцями гуртожитку, відповідачем до суду не надано. Всі суми, які було сплачено за теплопостачання за вказаний період, враховані позивачем у справі № 14/049-08/11/8, у якій до стягнення заявлялося 19219,20 грн., а потім подано заяву про уточнення позовних вимог та про стягнення 17804,42 грн.

Щодо вимоги відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Як зазначено вище Договір № 113 від 01.09.2005 р. укладений між КП «Броваритеплоенергомережа»та ДП «Меблевик»ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба».

Листом вих. № 150 від 23.10.2006 р. ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба»повідомила КП «Броваритеплоенергомережа»про ліквідацію Дочірнього підприємства «Меблевик»шляхом його злиття з головним підприємством ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба», про те, що з 01.07.2006 р. ТОВ „Броварська меблева фабрика „Дружба” є правонаступником ДП „Меблевик” і зобов’язання ДП „Меблевик” перед кредиторами бере на себе (а. 7 т. 1 справи № 14/049-08/11/8, яку на вимогу відповідача було оглянуто при розгляді справи № 16/087-10).

Комунальне підприємство «Броваритеплоенергомережа»на підставі викладеного звернулось з позовом про стягнення зазначеної вище заборгованості за зазначений період до ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба». Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2007 р. порушено провадження у справі № 14/049-08. Рішенням суду від 26.02.2008 р. позов задоволено, стягнуто з ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба»на користь КП «Броваритеплоенергомережа»17804,42 грн. заборгованості за теплову енергію. Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2008 р. рішення господарського суду Київської області від 26.02.2008 р. у справі № 14/049-08 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 16.01.2009 р. у справі № 14/049-08/11 провадження у справі припинено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.04.2009 р. ухвалу господарського суду Київської області від 16.01.2009 р. у справі №14/049-08/11 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.09.2009 р. у справі №14/049-08/11/8 в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 11.03.2010р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.11.2009 р. у справі № 14/049-08/11/8 залишено без змін. Зазначені рішення вмотивовані тим, що позов подано до неналежного відповідача, а відтак, в позові слід відмовити.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент прийняття рішення у справі № 16/087-10 Дочірнє підприємство «Меблевик»ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба»з єдиного державного реєстру не виключено.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову.

Відповідачем у відзиві заявлено про застосування строків позовної давності та про відмову в позові у зв‘язку із їх закінченням.

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем подано клопотання вих. № 01-1219 від 30.08.2010 р. про поновлення строків позовної давності.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба»листом вих. № 150 від 23.10.2006 р. повідомило про ліквідацію Дочірнього підприємства «Меблевик»шляхом злиття його з головним підприємством. Саме тому позивач звернувся до ТОВ «Броварська меблева фабрика «Дружба»за стягненням у справі № 14/049-08/11/08 і зазначена справа слухалась з 29.11.2007 р. (ухвала про порушення провадження у справі) до 11.02.2010 р. (постанова Вищого господарського суду України про залишення в силі рішення господарського суду Київської області від 03.09.2009 р. про відмову у позові у зв‘язку з поданням позову до неналежного відповідача). Тобто, позивач з незалежних від нього обставин не мав можливості вчасно захистити свої законі права та інтереси.

Оскільки ТОВ „Броварська меблева фабрика „Дружба” своїм листом вих. № 150 від 23.10.2006 р., в якому зазначила про ліквідацію ДП „Меблевик” та про те, що з 01.07.2006 р. є правонаступником ДП „Меблевик” і зобов’язання ДП „Меблевик” бере на себе, ввело в оману позивача, і позивач з 29.11.2007 р. по 11.02.2010 р. (розгляд справи №14/049-08/11/8) намагався отримати кошти за надані послуги з теплопостачання з неналежного відповідача, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строків позовної давності, а тому клопотання позивача про поновлення строків позовної давності підлягає задоволенню, а порушене право підлягає захисту.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю у розмірі 17804,42 грн. основної заборгованості.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Задовольнити клопотання Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” вих. № 01-1219 від 30.08.2010 р. про поновлення строків позовної давності та визнати поважними причини пропуску строку позовної давності.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Меблевик»Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»(07400, Київська обл., м.Бровари, вул. Залізнична, 5, ідентифікаційний код 30839686, р/р № 26003301340634 в Промінвестбанку в. м. Бровари, МФО 321433) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, р/р 260093271264 в Бров. відділенні № 5400 ВАТ “Державний Ощадний банк”, МФО 320122, код ЄДРПОУ 13711949) 17804 (сімнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 42 коп. основної заборгованості, а також 178 (сто сімдесят вісім) грн. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   О.О.Христенко