Рішення № 125253777, 19.02.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Дата ухвалення
19.02.2025
Номер справи
212/10583/24
Номер документу
125253777
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 212/10583/24

2/212/411/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районнийсуд містаКривого РогуДніпропетровської областів складі:головуючого суддіДехта Р.В.,за участісекретаря судовогозасідання ЮшкоА.М.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.КривомуРозі,у порядкузагального позовногопровадження,цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє від свого імені і в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; треті особи: ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка діє від свого імені і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання громадян такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

24жовтня 2024року доЖовтневого районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областінадійшла позовназаява позивача ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє від свого імені і в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; треті особи: ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка діє від свого імені і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання громадян такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводяться позивачу донькою та онуками. В 1982 році позивачу був виданий ордер №806 на житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 на нього та на членів його родини. Відповідачі в спірній квартирі не проживають з 2000 року, комунальні послуги не сплачує, особисті його речі в квартирі відсутні. Позивач самостійно сплачує комунальні послуги, які нараховуються на відповідача, що ставить їх у скрутне становище. Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.01.2025 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, направили на адресу суду надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник ВИКОНАВЧого КОМІТЕТу ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ своєю заячвою просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення до суду не надходило.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Конституція Україниу ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст.71 ЖК). Непроживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб у судовому порядку такими, що втратили право користування ним (ст. 72 ЖК УРСР).

Так, згідно ст.71ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно дост.72ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, позивач в своїй позовній заяві зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 не приватизована та є комунальною власністю.

В судовому засіданні судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 , зареєстровані відповідачі:

-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 03.06.1997 року;

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 13.10.2004 року;

-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25.07.2022 року, що підтверджується матеріалами справи.

На підтвердження факту непроживання відповідачі в квартиріза адресою: АДРЕСА_2 , позивач долучив до позову акт від 03 жовтня 2024 року, що складений та посвідчений майстром ТОВ «УЮТ-2011», в якому зазначено, що відповідачі у зазначеній квартири не мешкають з 2000року по теперішній час.

Відповідно достатті 71 Житлового кодексупередбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Частиною другою вказаної статті передбачено, якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Проте, вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно достатті 72 ЖК Української РСРвизнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей71,72 ЖК Української РСРдає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого непроживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавствоне встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Європейський суд з прав людини вказував, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, від 02 грудня 2010 року).

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 3 частини третьою статті 71 ЖК передбачено, що жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Згідно ст.47Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Відповідно до ст.9ЖК ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення, або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Таким чином за змістом вказаних норм матеріального права передбачено, що обов`язковоюумовоюдля визнанняособитакою, що втратила правокористування жилим приміщенням, є її не проживання в житловому приміщенні понад шести місяців без поважних на те причин. Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавствоне встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок щодо застосування статей 71, 72 ЖК УРСР, який полягає в тому, що саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись право (намір) ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Подібні висновки висловлено, зокрема, упостановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц (провадження № 61-30912св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17 (провадження № 61-7317св19), від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц (провадження № 61-23089св19), від 12 травня 2021 року у справі № 301/288/20 (провадження № 61-2566св21).

Європейський суд з прав людини вважає втрату житла найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, не здійснюється згідно із законом та не може розглядатись як необхідне в демократичному суспільстві.

У пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2018 року у справі "Садов`як проти України" (заява № 17365/14), пунктах 42, 43 рішення Європейського суду з прав людини від 02 грудня 2010 року у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" (заява № 30856/03) зазначено, що рішення про виселення становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо тільки воно не ухвалене згідно із законом. Вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід ґрунтувався на національному законодавстві, але також стосується якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своєму формулюванні та надавати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування. Крім того, будь-яка особа, якій загрожує виселення, у принципі повинна мати можливість, щоб пропорційність відповідного заходу була визначена судом. Якщо було наведено відповідні аргументи щодо пропорційності втручання, національні суди повинні ретельно розглянути їх та надати належне обґрунтування.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивачами не надано належних та допустимих доказів відсутності поважних причин непроживання відповідачів у спірній квартирі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову про визнання особи такими, що втратив право користування житловим приміщенням, на підставі положень статті 71 ЖК Української РСР та враховуючи обставини, що в акті зазначено, що відповідачі не мешкають в квартирі з 2000 року, а деякі відповідачі народилися в 2003 році та 2022 році, що свідчить про неналежність даного доказу.

Керуючись ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263-265,279,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє від свого імені і в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; треті особи: ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка діє від свого імені і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народжень. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_3 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2025 року.

Суддя: Р. В. Дехта

Часті запитання

Який тип судового документу № 125253777 ?

Документ № 125253777 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 125253777 ?

Дата ухвалення - 19.02.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 125253777 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 125253777 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 125253777, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Судове рішення № 125253777, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 19.02.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 125253777 відноситься до справи № 212/10583/24

Це рішення відноситься до справи № 212/10583/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 125253775
Наступний документ : 125253778