Рішення № 12525297, 22.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2010 р. Справа № 8/117-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Столична судноплавна компанія”, ідентифікаційний код: 31628535, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 6-А,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ДИНАСТІЯ ПРОФІ», ідентифікаційний код: 35752165, місцезнаходження: 08710, Київська обл., Обухівський р-н, село Підгірці, вул. Лісна, 192,

про стягнення 55483,87 грн.,

за участю представників сторін

від позивача: Гутник В.В., який діє на підставі довіреності від 01.09.2010 року;

від відповідача: не з’явився, -

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Столична судноплавна компанія” (далі за текстом: Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ДИНАСТІЯ ПРОФІ»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди від 05.03.2010 року за №ССК/726 в сумі 55483,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо сплати платежів, передбачених договором оренди від 05.03.2010 року за №ССК/726 (далі за текстом: Договір) щодо частини плавучого стоянкового судна-плавкафе «Ріверест плюс».

Разом з тим, відповідно до поданого разом із позовної заявою розрахунку суми позову, станом на 24.09.2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 55483,87 грн. (п»ятдесят п»ять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 87 коп.) основного боргу.

Провадження у справі порушено 28.09.2010 року та розгляд справи призначено на 14.10.2010 року.

Представник позивача під час розгляду справи просить суд з мотивів викладених у позові стягнути з Відповідача заборгованість зі сплати платежів, передбачених Договором оренди від 05.03.2010 року за №ССК/726.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 28.09.2010 року та від 14.10.2010 року в судові засідання не з’являвся, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року № 01-08/140 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289 (з подальшими змінами).

Згідно з роз’ясненнями президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 року №02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначену у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, то суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

ВСТАНОВИВ:

05.03.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Столична судноплавна компанія” уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «ДИНАСТІЯ ПРОФІ»Договір оренди за №ССК/726 щодо частини плавучого стоянкового судна-плавкафе «Ріверест плюс».

Плавуче стоянкове судно–плавкафе «Ріверест плюс»належить Позивачу на праві власності та зареєстроване у Державному судновому реєстрі 06.07.2007 року під реєстровим № spc-0160, що підтверджується свідоцтвом про право власності на судно PV № 03094, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Вказане судно пришвартовано до причалу № 7, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Набережно–Хрещатицька, на підставі договору швартування від 19.09.2007 року за № 73/НП/01-09, який укладений між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів»та ТОВ «Столична судноплавна компанія».

30.03.2010 року Позивач на виконання умов Договору передав Відповідачу частину плавучого стоянкового судна-плавкафе «Ріверест плюс»у оренду, що підтверджується актом прийому-передачі майна, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном, у відповідності з п.п. 3.1, 3.2 Договору, Відповідач (орендатор) зобов’язаний сплачувати щомісячну орендну плату у розмірі 40 000 гривень, включаючи податок на додану вартість, не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Виконуючи умови вищевказаного Договору Відповідач 28.05.2010 року сплатив орендну плату за травень в сумі 40000 гривень, що підтверджується банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оренди Позивач виставив Відповідачу наступні рахунки-фактури для сплати орендних платежів:

·          за червень - рахунок-фактуру за №ПС-0000039 від 07.06.2010 року на суму 40000 грн.;

·          за липень - рахунок-фактуру за №ПС-0055 від 06.07.2010 року на суму 40000 грн.

Проте, Відповідач порушуючи ст.ст. 525, 526, 628, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України та п.п. 3.1, 3.2 Договору, взятих на себе обов’язків по сплаті орендних платежів не виконав і 12.07.2010 року покинув приміщення, що орендував, без підписання відповідної угоди про дострокове припинення договору оренди та акту повернення майна. У зв»язку з цим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по сплаті платежів, передбачених Договором оренди від 05.03.2010 року за №ССК/726, в сумі 55483,87 грн. (п»ятдесят п»ять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 87 коп.).

Перевіркою обгрунтованості та правильності розрахунку заборгованості, зазначеного Позивачем у позові, встановлено, що він є обгрунтованим, в зв»язку з чим вимога Позивача про стягнення на його користь з Відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів в сумі 55483,87 грн. (п»ятдесят п»ять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 87 коп.) підлягає задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений.

Крім того, Позивач просить стянути на його користь судові витрати у вигляді державного мита в сумі 554,84 грн. (п»ятсот п»ятдесят чотири гривні 84 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. При частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита в сумі 554,84 грн. (п»ятсот п»ятдесят чотири гривні 84 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у зв»язку з чим зазначені суми цих господарських витрат являються обгрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДИНАСТІЯ ПРОФІ», ідентифікаційний код: 35752165, місцезнаходження: 08710, Київська обл., Обухівський р-н, село Підгірці, вул. Лісна, 192, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Столична судноплавна компанія”, ідентифікаційний код: 31628535, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 6-А, заборгованість за договором оренди від 05.03.2010 року за №ССК/726 в сумі 55483,87 грн. (п»ятдесят п»ять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 87 коп.), державне мито у сумі 554,84 грн. (п»ятсот п»ятдесят чотири гривні 84 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                     П.Ф.Скутельник

Рішення підписане 22.10.2010 року.