Рішення № 125252377, 10.02.2025, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/781/24

Провадження № 2-а/602/2/2025

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

___________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2025 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - Холява Л.І.,

секретар - Домчук В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача ЧАУС СергійВолодимирович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №2733195 від 1 серпня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 , представник позивача Чаус С.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА № 2733195 від 1 серпня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАПта закриття справи.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2733195 від 1 серпня 2024 рокуйого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 340.00 грн штрафу за те, що він 1 серпня 2024 року о 17 год 24 хв в м.Ланівці по вул.Незалежності Кременецького району Тернопільської області зупинив транспортний засіб марки Mercedes-Вenz Е200 CDI, р.н. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 , ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9 «и» ПДР, здійснивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, інспектор не повно з`ясував усі фактичні обставини, підійшов формально до події, яка мала місце, що потягло за собою необґрунтоване стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, постанова не відповідає фактичним обставинам справи, а тому є незаконною та необґрунтованою. При розгляді справи та складанні адміністративних матеріалів вимірювання відстані належним чином не проводилося. Окрім того, вказаним в постанові ЕНА №2733195 від 1 серпня 2024 року автомобілем марки Mercedes-Вenz Е200 CDI, р.н. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_3 , він не керував.

На підставі наведеного просить постанову скасувати, а справу провадженням закрити.

В судовезасіданняпозивачКовальВ.Ю.,представник позивачаЧаус С.В. не з`явились, хочналежним чином булиповідомлені про день, час та місцерозглядусправи, представник позивача подав до судузаяву про розглядсправи в їхній відсутності, позовнівимогипідтримав в повномуобсязі та просив їх задоволити.

Від представника позивача ОСОБА_2 Чауса С.В. до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що оскаржувана постанова є незаконною, а притягнення позивача неправомірним, оскільки, в порушення вимог ст.283 КУпАП до постанови серії ЕНА № 2733195 від 1 серпня 2024 року відповідачем внесені невірні відомості щодо транспортного засобу правопорушника в момент вчинення правопорушення, зокрема, марки, моделі та державного реєстраційного номеру автомобіля (Mersedes-Benz Е 200 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є Блащишин С.І.), а також відсутні відомості в графі 8 постанови щодо роз`яснення позивачу прав за ст.268 КУпАП та строку її оскарження за ст.289 КУпАП та в графі 9 щодо отримання копії постанови. Крім того, в порушення вимог ст.283 КУпАП у графі постанови 7 не вказано конкретно, який саме носій з відеофіксацією правопорушення додано до матеріалів справи.

Також, представник позивача долучив до матеріалів справи копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 на транспортний засіб Opel Astra (D.4) AB, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник Коваль В.Ю.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області А.Дзюбатий в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, а також надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити. При цьому зазначив, що 1 серпня 2024 року поліцейським СРПП ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Батенчуком А.М. винесено постанову серії ЕНА №2733195 від 1 серпня 2024 року за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340.00 грн на ОСОБА_2 , котрий здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9 «и» ПДР.

Відповідно до норм п.15.9 «и» ПДР, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Нормами ч.1 ст.122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вважає безпідставним твердження позивача, що він не керував транспортним засобом та відповідно не вчиняв адміністративного правопорушення. Інкриміноване позивачу правопорушення жодним чином не вимагає факту керування автомобілем, а стосується зупинки транспортного засобу, тобто об`єктивна сторона правопорушення не передбачає руху автомобіля. У фабулі постанови чітко вказано, що водій здійснив зупинку транспортного засобу та в тексті постанови нічого не сказано за керування, А тому, вважає зауваження позивача, що він автомобілем зазначеної марки не керував недоцільним та безпідставним. Долученими до матеріалів справи записами з нагрудної камери зафіксовано факт зупинки автомобіля при самому виїзді з прилеглої території.

Зазначає, що оскаржувану постанову винесено поліцейським у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи, а тому вважає, що позов до задоволення не підлягає.

За клопотаннямпредставника відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області А.Дзюбатого, суд здійснював виклик в судове засідання, в якості свідка, поліцейського СРПП ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Батенчука А.М., однак, вказаний свідок в судові засідання неодноразово не з`являвся, хоч належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про причини неявки.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2733195 від 1 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної поліцейським ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Батенчук А.М., 1 серпня 2024 року о 17 год 24 хв в м.Ланівці вул.Незалежності,14, ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу Mersedes-Benz E 200 CDI BO9002EP, належність ОСОБА_3 , ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, а саме 3.1 метра, чим порушив п.15.9 «и» ПДР України - Порушення зупинок, ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій.

ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченогоч.1 ст.122 КУпАПта накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн 00 коп.

Згідно ч.1 ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що при притягнені позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги та не були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно вимог ст.72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Стаття 9 КУпАПвизначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2ст.71 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, згідно вимог ч.2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.

Відповідно дост.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевіряється на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч.2ст.283 КУпАПпостанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім вказаних даних, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб,який зафіксованов моментвчинення правопорушення(марка,модель,номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч.3ст.283 КУпАП).

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року в справі №513/899/16-а.

Суд зазначає, що факт порушення має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 р. у справі №686/11314/17.

Відповідно до ст.251 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIIIвизначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Тобто положенняЗакону № 580-VIIIнадають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, представником відповідача наданий суду відеозапис з місця вчинення адміністративного правопорушення від 1 серпня 2024 року, що здійснювався на нагрудний відеореєстратор поліцейського.

Дослідивши у ході розгляду справи надані відеозаписи з місця вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 № 1395(далі -Інструкція №1395).

Приписами п. 4розділу І Інструкції №1395визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною першоюстатті 122 КУпАП.

Розділом ІІІ вказаної Інструкції визначений порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першоюстатті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції).

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (пункт 9 розділу ІІІ Інструкції).

За змістом пункту 10 розділу ІІІІнструкції № 1395поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до пунктів 1 та 2 розділу ІVІнструкції № 1395розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення, зміст якої повинен відповідатистатті 283 КУпАП.

Відповідно до частин 2, 3 вказаної статті постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

З долученого до матеріалів справи представником відповідача відеозапису вбачається процес спілкування позивача з працівниками поліції, при цьому ОСОБА_2 не погоджується з твердженнями поліцейських, які підійшли до водія та повідомили про порушення. Однак, на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, не зафіксовано власне самого процесу проведення замірів, а також не відображено крайніх точок виміру можливої визначеної відстані. На відео лише видно в руці одного із поліцейських рулетку, не в процесі заміру, чути озвучену відстань, однак, значення вимірювального засобу на відеореєстраторі не зафіксовані, а тому зазначена в постанові відстань свого підтвердження відеоматеріалами не знаходить.

Відтак, наданий представником відповідача диск із відеозаписами, дослідженими вище, не може слугувати доказом вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки відтворені на ньому події не відображають належним чином обставини справи, зазначені в оскаржуваній постанові, значення вимірювального засобу та процес заміру відстані на відеореєстраторі не зафіксовані. Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 представником відповідача надано не було.

Окрім того, слід зазначити, що в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення на позивача, копія якої міститься у матеріалах справи, у порушення Інструкції № 1395 та вимог ст.283 КУпАП, в п.5 постанови серія ЕНА №2733195 від 1 серпня 2024 року - «Транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність)» зазначена марка автомобіля - Mersedes-Benz E 200 CDI, BO9002EP, належність ОСОБА_3 .

В тойчас,з відеозаписів,долучених відповідачем до матеріалів справи, чітко вбачається, що марка транспортного засобу позивача під час розгляду справи та складанні адміністративних матеріалів Opel Astra.

При цьому суд приймає до уваги свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_4 , на транспортний засіб Opel Astra (D.4) AB, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник ОСОБА_2 , долучене представником позивача до матеріалів справи, що підтверджує твердження позивача про те, що вказаним у постанові транспортним засобом марки він не керував та зупинки не здійснював.

Відтак, відомості про транспортний засіб зафіксований в момент вчинення правопорушення: марка, модель, реєстраційний номер, належність не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП.

Отже, складаючи оскаржувану постанову, працівником поліції не було встановлено у відповідності до вимогКУпАПвірних відомостей щодо зазначення інформації про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, належність).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Також, суд звертає увагу, що з наданих відповідачем відеозаписів з нагрудної камери не можливо встановити чи є відрізок дороги на якому припаркований автомобіль під керуванням ОСОБА_2 саме прилеглою територією в розумінніп.1.10 ПДРУкраїни. Суду не надано відповідної схеми з позначенням доріг та території, дорожніх знаків.

В відзиві на позов, відповідач вважає позов безпідставним, однак належних та допустимих доказів переконливості своєї позиції щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності суду не надав. Крім того, відсутні будь-які належні та допустимі докази порушення позивачем вимог ч.1 ст.122 КУпАП і такі докази відповідачем суду не подані.

За даних обставин, відповідачем при винесенні постанови не дотримано вимогКУпАПта Інструкції № 1395, не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушивПравила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч.1ст.122 КУпАП України, що є його обов`язком відповідно до ч.2ст.71 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова була винесена без належного встановлення доказів вчинення адмінправопорушення, оскільки, відеозапис зроблений з нагрудної камери відповідача, не містить фіксації процесу заміру та не відображає даних щодо показань рулетки при проведенні замірів. Окрім того, в п.5 оскаржуваної постанови серія ЕНА №2733195 від 1 серпня 2024 року «Транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність)» відповідальною особою не було встановлено у відповідності до вимогКУпАПвірних відомостей щодо зазначення інформації про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, належність). А також, представником відповідача не надано відповідної схеми з позначенням доріг та території, дорожніх знаків для можливості встановити чи є відрізок дороги на якому припаркований автомобіль позивача, саме прилеглою територією в розумінніп. 1.10 ПДРУкраїни, що в сукупності свідчить про формалізм, упередження та необ`єктивність при розгляді справи працівником поліції, а тому доводи позивача щодо скасування оскаржуваної постанови за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП, є обґрунтованими та адміністративний позов слід задовольнити.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Пунктом 1 ст.247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.77 КАС України, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду не надано. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є не доведеним. А всі сумніви, суд трактує в користь позивача.

Згідно ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За такихобставин судприходить допереконання,що позов ОСОБА_2 до Головногоуправління Національноїполіції вТернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №2733195 від 1 серпня 2024 року є підставним та підлягає до задоволення, шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ч.1 ст.139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС Українивизначено, щосудовівитратискладаютьсяіз судового збору та витрат, пов`язаних з розглядомсправи.

А тому враховуючи, що до позовної заяви позивачем додано квитанцію №5334-4014-0496-7328 від 11 серпня 2024 року, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 605,60 грн, відповідна сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 247, 251 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (мешканця: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), представник позивача ЧАУС Сергій Володимирович (місце знаходження: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: 46001 м.Тернопіль вул.Валова,11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720) про скасування постанови серії ЕНА № 2733195 від 1 серпня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн серії ЕНА № 2733195 від 1 серпня 2024 року - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 (мешканця: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: 46001 м.Тернопільвул.Валова,11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720) суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду, відповідно до ст.255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст.286 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду (ст.297 КАС).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Лановецький районний суд Тернопільській області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя: Л. І. Холява