Рішення № 12525066, 08.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" листопада 2010 р. Справа № 21/219-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Конраст», Київська обл., м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант», Київська обл., с. Халеп’я

про стягнення 87854,93 гривень

за участю представників:

від позивача: Кравцова А.С. (довіреність від 13.10.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Конраст»(далі-ПП «Контраст»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»(далі-ТОВ «Адамант»/відповідач) про стягнення 87854,93 грн., з яких: 71576,80 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №84 від 17.06.2010р., 94,62 грн. пені та 16183,51 грн. штрафу.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2010р. порушено провадження у справі №21/219-10 та призначено її до розгляду на 27.10.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2010р. розгляд даної справи відкладено на 08.11.2010р.

В судові засідання 27.10.2010р. та 08.11.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.2010р. між ПП «Контраст»(далі-постачальник) та ТОВ «Адамант» (далі-покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №84 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.5, 5.2 та 7.4 Договору передбачено, що постачальник зобов’язується передати у власність покупця нафтопродукти партіями, в кількості та асортименті, за цінами, вказаними в додаткових погодженнях до даного договору (рахунок-фактура), які є невід’ємною частиною даного договору.

У випадку відпуску товару покупцеві без попередньої оплати покупець зобов’язаний здійснити оплату отриманого товару протягом 3 днів з моменту отримання товару.

За порушення строків платежів, передбачених п. 3.5 даного договору покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару за станом цін на день здійснення оплати, але не менше раніше обумовленої ціни.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за ним.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, серпня 2010р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар у кількості 13 040 л. бензину А-95 загальною вартістю 89688,80 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних №РН-0001886 від 06.08.2010р. на суму 35828,00 грн. (5200 л.), №РН-0002204 від 20.08.2010р. на суму 53860,80 грн. (7840 л.). Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Отримання покупцем товару згідно Договору підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей, що були видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Копії довіреностей містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав.

Як зазначає позивач, грошові кошти, що надходили від відповідача зараховувались в рахунок існуючої заборгованості по оплаті вартості товару, поставленого за попередніми накладними.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку та копій банківських виписок з поточного рахунку останнього накладна №РН-0001886 від 06.08.2010р. оплачена відповідачем частково у розмірі 24954,75 грн., а накладна №РН-0002204 від 20.08.2010р. неоплачена повністю. Загальна кількість неоплаченого відповідачем товару за спірними накладними становить 9418 л. (64734,05 грн.).

Наявність заборгованості відповідача по сплаті вартості 9 418 л. бензину А-95, поставленого за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, яка підписана генеральним директором і головним бухгалтером ПП «Контраст»та кріплена відбитком печатки Товариства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 71576,80 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №РН-0001886 від 06.08.2010р., №РН-0002204 від 20.08.2010р. згідно Договору.

В обґрунтування розміру позовних вимог позивач посилається на те, що у зв’язку з не оплатою відповідачем вартості 9418 л бензину А-95, поставленого за Договором, останній у відповідності до п. 5.2 Договору зобов’язаний оплатити вартість поставленого товару не за цінами, вказаними у спірних накладних, а за цінами, встановленими на день звернення з позовом до суду (14.10.2010р.), а саме по 7,60 грн. за літр.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов’язується передати у власність покупця нафтопродукти партіями, в кількості та асортименті, за цінами, вказаними в додаткових погодженнях до даного договору (рахунок-фактура), які є невід’ємною частиною даного договору.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку відпуску товару покупцеві без попередньої оплати покупець зобов’язаний здійснити оплату отриманого товару протягом 3 днів з моменту отримання товару.

Водночас, статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за порушення строків платежів, передбачених п. 3.5 даного договору покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару за станом цін на день здійснення оплати, але не менше раніше обумовленої ціни.

Відповідно до наказу ПП «Контраст»№29 від 08.10.2010р.з 08.10.2010р. вартість 1 літру бензину А-95 становить 7,60 грн. Копія зазначеного наказу міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, оскільки відповідач частково оплатив вартість поставленого за спірними накладними товару (3622 л. із 13040 л.) у строки, визначені Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості 9418 л за цінами, встановленими на день звернення позивача до суду (7,60 грн. за 1 літр).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 71576,80 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №РН-0001886 від 06.08.2010р., №РН-0002204 від 20.08.2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (3 дні з моменту поставки), позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 94,62 грн. пені, нарахованої за періоди: з 10.08.2010р. по 13.10.2010р. на 10873,25 грн. заборгованості за накладною №РН-0001886 від 06.08.2010р., з 24.08.2010р. по 13.10.2010р. на 53860,80 грн. заборгованості за накладною №РН-0002204 від 20.08.2010р.;

- 16183,51 грн. штрафу, нарахованого на загальну суму заборгованості за накладними №РН-0001886 від 06.08.2010р., №РН-0002204 від 20.08.2010р. (64734,05 грн.).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, при здійсненні обрахунку пені та штрафу розмір заборгованості за спірними накладними визначався останнім без застосування приписів п. 5.2 Договору.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктами 5.3 та 5.5 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати отриманого товару покупець сплачує пеню у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше, ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня.

За порушення строків платежів, передбачених п. 3.5 даного договору покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 25% від вартості поставленого та несвоєчасно оплаченого товару.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 1466,62 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 94,62 грн. пені підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки розмір штрафу, нарахованого позивачем відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 16183,51 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант» (08741, Київська обл., Обухівський р-н, с. Халеп'я, вул. Шевченка, 210, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 16307545) на користь Приватного підприємства «Конраст»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 1 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13706055) 71576 (сімдесят одну тисячу п’ятсот сімдесят шість) грн. 80 коп. заборгованості, 94 (дев’яносто чотири) грн. 62 коп. пені, 16183 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят три) грн. 51 коп. штрафу, 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 55 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                        В.А. Ярема

Повне рішення складено 09.11.2010р.