Рішення № 12524615, 21.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р. Справа № 9/152-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№9/152-10 21.10.2010 р.

За позовом Закритого акціонерного товариства «ЕМКО»

До Бобрицької сільської ради

Про стягнення 84109,86 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Соколовська Я.І. (дор. № 122 від 28.05.2008 р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані Закритого акціонерного товариства «ЕМКО»(позивач) до Бобрицької сільської ради (відповідач) про стягнення 84109,86 грн., за договором від 28.11.06 р. № 118-П, з яких 54902,00 грн. основної заборгованості та 29207,86 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.09.2010 р. порушено провадження у справі № 9/152-10 та призначено розгляд справи на 07.10.2010 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

В судове засідання 07.10.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 20.09.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, у зв’язку з чим ухвалою суду від 07.10.2010 р. розгляд справи відкладено на 21.10.2010 р.

В судове засідання 21.10.2010 р. представник відповідача вдруге не з’явився, вимоги ухвали суду від 07.10.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.          

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду від 20.09.2010 р. та 07.10.2010 р. були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та Довідці ЄДРПОУ, а саме: Київська область, с. Бобриця, вул. Шкільна,17 та отримані представником відповідача особисто, але відповідач жодного разу не з’явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 6 (1) “Конвенції про захист прав і основних свобод людини” кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку.

Оскільки, справа № 9/152-10 двічі відкладалась у зв’язку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2006 року між Закритим акціонерним товариством «ЕМКО»(позивач) та Бобрицькою сільською радою (відповідач) укладений договір № 118-П (надалі –договір).

Відповідно до п.1.1 договору замовник (позивач) доручає, а генеральний підрядник (відповідач) виконує електромонтажні роботи згідно п. 1.2 договору капітальної будови КТП 160 10/0,4 та ПЛ 10 кВ, та здає роботи відповідачу, ліквідує недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійний термін.

Ціна договору складається з вартості устаткування та виконаних робіт (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 7.1 договору цей договір діє з дня підписання до повного виконання зобов’язань за договором.

На виконання умов договору, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті електромонтажні роботи (с. Бобриця , вул. Польова) загальною вартістю 54902,00 грн.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт, підтверджується належним чином підписаними та скріпленими мокрими печатками сторін актом прийому виконаних підрядних робіт від 27.09.2007 р. на суму 54902,00 грн., відповідно до якого сторони не мають претензій одна до одної.

Крім того, зазначена сума заборгованості підтверджується належним чином підписаною та скріпленою мокрими печатками сторін довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 27.10.2010 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки за договором здійснюються протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

Таким чином, враховуючи умови договору, відповідач повинен був перерахувати грошові кошти на рахунок позивача за виконані підрядні роботи за актом прийому виконаних підрядних робіт від 27.09.2007 р. на суму 54902,00 грн. –до 03.10.2007 р.

За ствердженням позивача, відповідач не здійснив оплату за виконані позивачем підрядні роботи за вищезазначеним актом прийому виконаних підрядних робіт у встановлений договором термін, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 54902,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач двічі звертався до відповідача з вимогою про виконання зобов’язання за договором (№ 144 від 21.06.10 р. та № 168 від 14.07.2010 р.), які відповідачем отримані, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення. Відповідач залишив зазначені претензії без відповіді.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту спірного договору, він за своєю правовою природою є договорм підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Враховуючи те, що відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, відзив на позовну заяву не надав та не надіслав, будь-яких заперечень щодо змісту позовної заяви також не надіслав; зазначений позивачем акт прийому виконаних підрядних робіт від 27.09.2007 р. на суму 54902,00 грн. по договору підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та претензій; доказів розірвання чи визнання договору недійсним в судовому порядку суду не надано, суд дійшов висновку, що, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 54 902,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 29 207,86 грн. інфляційних втрат за період з 01.11.2007 р. по 01.08.2010 р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Після перевірки рахунку господарським судом розміру інфляційних збитків та 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично невірно, тому з нього підлягають стягненню інфляційні збитки у сумі 27 231,39 грн. за уточненим розрахунком суду.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

01.11.2007 - 01.08.201054902.001.49627231.3982133.39 На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 205, 206, 525, 526, 625, 631 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 22,33, 44, 49, 82-86 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Бобрицької сільської ради (08142, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Шкільна,17, код ЄДРПОУ 23566916) на користь Закритого акціонерного товариства (03680, м. Київ, вул. Виборзька,99, код ЄДРПОУ 01412785) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 54 902 (п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот дві) грн. 00 коп., 27 231 (двадцять сім тисяч двісті тридцять одна) грн. 39 коп. інфляційних втрат та державне мито в сумі 821 (вісімсот двадцять одна) грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230 (двісті тридцять) грн. 45 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Суддя