Рішення № 12524339, 21.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2010 р. Справа № 18/154-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Білоцерківського районного підрозділу Закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв‘язокелектромонтаж», м. Біла Церква

про стягнення 1740,23 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Ястребова Л.В.

від відповідача: не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Білоцерківського районного підрозділу Закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв‘язокелектромонтаж»(далі –відповідач) про стягнення 1740,23 грн. та розірвання договору.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 27.08.2010 року та призначено справу до розгляду на 12.10.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.10.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 21.10.2010 року.

В судовому засіданні 21.10.2010 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, повторно не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором № 576 від 22.07.2005 року про постачання електричної енергії, укладеним між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач).

Згідно з п.2 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору №576 від 22.07.2005 року представник споживача зобов'язаний подати звіт про використану електроенергію за розрахунковий період та одержання рахунків для оплати. Згідно з п.3.3. Додатку №2 до Договору оплата заборгованості за електроенергію на дату закінчення розрахункового періоду проводиться в 5- денний термін після дати, зазначеної в рахунку для оплати.

Як вбачається з позовних матеріалів, 21.08.2007 року представником відповідача відповідно до п.2.2.4. Договору та Додатку №2 до Договору був наданий звіт за використану електроенергію за липень - серпень 2007 року та одержано рахунок від 21.08.2007 року на суму 1740,23 грн. з кінцевим терміном оплати до 29.08.2007 року.

Однак відповідач свої зобов'язання з оплати використаної електроенергії не виконав, звіти за електроенергію з вересня 2007 року не подає, про припинення дії Договору споживачем не заявлено, що є порушенням п.9.5. Договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено зобов'язання відповідача сплатити заборгованість по оплаті спожитої електроенергії в сумі 1740,23 грн. за липень-серпень 2007 року.

Крім того, позивач просить суд припинити договірні відносини з відповідачем шляхом визнання Договору розірваним, оскільки відповідач тривалий час не оплачує споживання електроенергії, не подає звіти про спожиту електроенергію, що на думку позивача є підставою для припинення Договору у відповідності до п. 9.5.

Дослідивши таку позовну вимогу, судом не встановлено підстав для її задоволення.

Пунктом п. 9.5. Договору передбачено, що договір вважається продовженим на наступний термін в разі відсутності заяв однієї з сторін про його припинення за місяць до закінчення терміну дії.

Враховуючи, що відповідних заяв від споживача не надходило, позивачем також не надано доказів надіслання відповідачу відповідної заяви в порядку п. 9.5. Договору, Договір вважається продовженим на відповідний календарний рік.

Як передбачено частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Також суд встановив недоведеність та необґрунтованість вимоги позивача про визнання Договору розірваним, оскільки позивачем не надано суду пояснень та доказів припинення відповідачем споживання електроенергії за даними проведення відповідних перевірок та факту відключення обладнання споживача від електромережі. Неподання звітів про використану електроенергію та неоплата спожитої електроенергії з огляду на умови Договору не визначено безумовними підставами для розірвання Договору, наведені порушення мають наслідком передбачену Договором та чинним законодавством відповідальність. Крім того, позивачем не обґрунтовано в чому полягає істотність порушень враховуючи специфіку договорів на постачання електроенергії.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості з оплати спожитої електроенергії. В решті позов задоволенню не підлягає як не доведений та не обґрунтований.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, оскільки його неправильні дії призвели до звернення позивача до суду з даним позовом.

Керуючисьст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв'язокелектромонтаж»(09107, Київська обл., м. Біла Церква, б-р 1-го Травня, 46, кв. 73, код 30420573) на користь Закритого акціонерного товариства «А.Е.С.КИЇВОБЛЕНЕРГО»(04136, м. Київ, вул. Стеценко, 1 а, код 23243188) на спеціальний поточний рахунок №26030319202 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «ОЩАДБАНК»МФО 322669 код ЄДРПОУ 23243188 борг в сумі 1740,23 грн., та на поточний рахунок №26000002744000 у Головному управлінні по м.Києву та Київській області ПАТ «КІБ Креді Агріколь»МФО 300379 код ЄДРПОУ 23243188 витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя