Рішення № 12524288, 19.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2010 р. Справа № 10/144-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                             Привалова А.І.

при секретарі                                                                       Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/144-10

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк», м. Київ;

до приватного підприємства «Хімагроцентр», м. Біла Церква;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача –відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»,

м. Біла Церква;

про стягнення 17061761,21 грн. шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки

Представники сторін:

від позивача: Ковтун А.В., довіреність від 16.07.2010р. № 09-32/467;

Бондар Ж.П., довіреність від 23.10.2009р. № 4779;

від відповідача: Абрамович А.А., директор, рішення від 04.08.2006р. б/н;

від третьої особи: Грабовський В.А., довіреність від 05.08.2010р. б/н.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»(надалі –позивач) до приватного підприємства «Хімагроцентр»(надалі –відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»(надалі –тертя особа) про стягнення 17061761,21 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, у зв’язку з порушенням третьою особою умов Кредитного договору № 320-2007 від 26.12.2007р. в частині сплати заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом позивач, згідно з умовами укладеного з відповідачем Іпотечного договору № 324 від 26.12.2007р., має право задовольнити свої майнові вимоги в сумі 17 061 761,21 грн., з яких: 12000000,00 грн. - непогашена сума кредиту, 1 530 020,28 грн. - непогашена сума відсотків, 7 500,00 грн. - непогашена сума відсотків на прострочену заборгованість, 9 333,33 грн. - пеня за несвоєчасно погашену суму кредиту, 10371,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату сум відсотків, шляхом продажу права від свого імені предметів іпотеки будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною продажу предметів іпотеки, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності станом на день вчинення такого продажу, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна станом на день здійснення продажу, а саме: нежитлової будівлі під літ. «А»загальною площею 2694 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А.; земельної ділянки загальною площею 0,5016 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А, що передані в іпотеку приватним підприємством «Хімагроцентр» згідно Іпотечного договору № 324 від 26.12.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М., реєстровий номер 5279.

Крім того, позивач просить:

- на підставі статті 39 Закону України «Про іпотеку»просить надати право публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»здійснити всі необхідні дії, спрямовані на збереження предметів іпотеки, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А, а саме: нежитлової будівлі під літ. «А»загальною площею 2694 кв.м.; земельної ділянки загальною площею 0,5016 га.;

- з метою здійснення продажу предметів іпотеки надати публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»право від свого імені отримати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно від бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження предметів іпотеки, а саме: нежитлової будівлі під літ. «А»загальною площею 2694 кв.м.; земельної ділянки загальною площею 0,5016 га.

- надати публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»право вимагати від приватного підприємства «Хімагроцентр»передати публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»оригінали правовстановлюючих документів та технічну документацію на предмети іпотеки, а саме: нежитлової будівлі під літ. «А»загальною площею 2694 кв.м.; земельної ділянки загальною площею 0,5016 га. - надати публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»право вимагати від приватного підприємства «Хімагроцентр»після здійснення продажу предметів іпотеки видати Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»податкову накладну, складену згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Ухвалою суду від 05.07.2010р. порушено провадження у справі № 10/144-10, призначено її розгляд на 22.07.2010р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого на предмет спору на стороні відповідача - відкрите акціонерне товариство «Будматеріали».

Присутній у судовому засіданні 22.07.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та подав заяву, в якій просив суд зобов’язати позивача надіслати на його адресу копію позовної заяви, оскільки остання не була надіслана за його адресою.

Третя особа свого представника в засідання суду не направила, витребувані судом документи не надала. Про причини неявки свого повноважного представника господарський суд не повідомила.

Крім того, представниками сторін, в порядку ст. 69 ГПК України, було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 22.07.2010р. суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 14.09.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання повноважного представника третьої особи, неподанням витребуваних судом доказів.

До початку розгляду справи по суті, 14.09.2010р. через загальний відділ господарського суду від представника третьої особи надійшли заперечення на позов, згідно з якими третя особа просить відмовити в задоволенні позову, у зв’язку з його безпідставністю, посилаючись на те, що позивач вже реалізував своє право на стягнення заборгованості за Кредитним договором № 320-2007 від 26.12.2007р. шляхом подання заяви про визнання кредиторський вимог у справі про банкрутство ВАТ «Будматеріали»№ Б3/106-09.

Відповідно до абзацу 3 п. 8.11. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внаслідок винесення ухвали про визнання вимог кредитор набуває права брати участь у провадженні у справі про банкрутство і отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, що за своїм змістом дорівнює судовому рішенню про задоволення позову. Тому, звернення ПАТ Промінвестбанк з позовною заявою про повторне стягнення сум, які були визнані ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2010р. у справі № БЗ/106-09 є неправомірним.

У судовому засіданні 14.09.2010р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов’язаних справ № Б3/106-09 та № 19/196-09. Дане клопотання обґрунтовано тим, що предметом у справі № 10/144-10 є стягнення заборгованості за Кредитним договором № 320-2007 від 26.12.2007р., укладеного між позивачем та третьою особою, а отже вказані вище справи пов’язані між собою предметом та підставою позовних вимог (стягнення заборгованості за Кредитним договором № 320-2007 від 26.12.2007р.). Неможливість розгляду даної справи до вирішення справ № Б3/106-09 та № 19/196-09 обумовлюється тим, що у разі задоволення позову у справах № Б3/106-09 та № 19/196-09 зникнуть підстави для стягнення заборгованості за Договором іпотеки № 324 у даній справі.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що ці справи між собою не пов’язані.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, судом було оголошено перерву до 23.09.2010р.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 10/144-10, відмовив в його задоволенні, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2010р. по справі № 19/196-09 провадження у справі припинено, на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України. Також не може вплинути на вирішення даної справи і справа № Б3/106-10 про визнання ВАТ «Будматеріали»банкрутом, оскільки, відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. Доказів задоволення майнових вимог позивача суду надано не було, оскільки в силу ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, ухвала господарського про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство не є доказом виконання таких зобов’язань. Крім того, у разі задоволення позовних вимог, відповідач набуде право зворотної вимоги (регресу) до ВАТ «Будматеріали»та відповідно буде віднесений до поточних кредиторів боржника, що відповідає приписам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, від представника позивача через загальний відділ господарського суду надійшли письмові пояснення на заперечення третьої особи, в яких зазначено, що третій особі, відповідно до приписів ч. 4 ст. 27 ГПК України, не надано процесуального права просити суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також у даних поясненнях позивач зазначив про виправлення допущених описок у прохальній частині позову, зокрема у п. 3 прохальної частини позовної заяви.

Також через канцелярію суду надійшли додаткові заперечення на позов від представника третьої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, судом було оголошено перерву до 19.10.2010р.

18.10.2010р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи. Дане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2010р. порушено провадження у справі № 21/218-10 за позовом ПП «Хімагроцентр»до ПАТ «Промінвестбанк»про припинення правовідносин за Іпотечним договором № 324 від 26.12.2007р. та зобов’язання вчинити певні дії. Тобто, на думку відповідача, справа № 21/218-10 та № 10/144-10 є пов’язаними, а рішення по справі № 21/218-10 має суттєве значення для прийняття рішення по справі № 10/144-10.

Представник відповідача в засіданні суду 19.10.2010р. підтримав своє клопотання та просив суду зупинити провадження у справі № 10/144-10 до вирішення Господарським судом Київської області справи № 21/218-10.

Представник третьої особи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі підтримав.

Представники позивача присутні у судовому засіданні 19.10.2010р. заперечили проти зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що у клопотанні відповідача не зазначено яким чином рішення у справі № 21/218-10 може вплинути на вирішення спору у даній справі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення розгляду справи б/н від 18.10.2010р., відмовив в його задоволенні, оскільки пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи та не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у справі. Проте, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості за рахунок предмету іпотеку, що ґрунтується на умовах Іпотечного договору № 324 від 26.12.2007р. Отже, під час вирішення судом даної справи саме і досліджуються умови Іпотечного договору № 324 від 26.12.2007р., відповідність його вимогам чинного законодавства та обґрунтованість вимог позивача, що випливають з цього договору. При цьому, відповідачем у клопотання про зупинення провадження у справі не наведено обставин, які можуть бути встановлені рішенням суду у справі № 21/218-10 та які самостійно не можуть бути встановлені судом під час вирішення справи № 10/144-10, а також вплинуть на вирішення спору по суті у даній справі.

Крім того, представник позивача звернувся до суду з заявою від 19.10.2010р., згідно якої відмовився від позовних вимог, викладених у пунктах 4, 5, 6, 7 прохальної частини позовної заяви, та просив задовольнити вимоги, викладені у пунктах 1, 2, 3, 8 позовної заяви.

Відмова позивача від частини позовних вимог прийнята судом, оскільки подана заява відповідає вимогам ст. 78 ГПК України та підписана повноважним представником, який діє на підставі довіреності № 09-32/467 від 16.07.2010р.

Позивачу роз’яснені наслідки відповідних процесуальних дій, у зв’язку з відмовою від позову та припиненням провадження у справі в цій частині.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником прав та обов’язків якого є позивача, згідно п. 1 Статуту, в особі керуючого філією «Відділення в м. Біла Церква Київської області», що діяв на підставі Статуту, Положення про філію та довіреності від 12.12.2006р., (за договором –банк) та відкритим акціонерним товариством «Будматеріали»(за договором –позичальник) було укладено Кредитний договір № 320-2007 від 26.12.2007р., за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 12000000,00 грн. Кінцевий термін повернення кредиту –не пізніше 12 грудня 2010 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами у відповідності до графіку, наведеного у п. 2.2. кредитного договору. Кредит надається з цільовим призначенням: на будівництво тунелю печі в цеху для виробництва клінкерної цегли та інші виробничі потреби, У відповідності до бізнес-плану, наданого позичальником та обумовленого ним цільового призначення кредиту, банк надає кредит в грудні 2007 року –січні 2008 року (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. кредитного договору).

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3., 3.4. договору, відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки в розмірі 15% річних. Нарахування банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості 360 днів у році.

Проценти за користування кредитом нараховуються Банком за період з дати першої оплати розрахункових документів по 29/30 число поточного місяця. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на протязі одного банківського дня з дати їх нарахування з поточних рахунків позичальника, відкритих в філії банку.

Згідно з п. 6.1., 6.5. кредитного договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Крім того, між банком та позичальником також було укладено три Договори про внесення змін до кредитного договору № 320-2007 від 27.12.2007р., від 07.04.2008р., від 08.05.2008р., якими внесено зміни до пунктів 2.4. та 3.2. кредитного договору.

В порушення умов кредитного договору, позичальник з 30.09.2008р. по теперішній час припинив сплату сум кредиту та відсотків за користування кредитом за договором.

У відповідності з пп. 4.3.4. кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати в повному обсязі заборгованості за кредитом та відсотків за користування ними, та відсотків за неправомірне користування кредитом, та суму неустойки, передбачених цим договором, у випадку, коли: позичальник не виконав свої обов’язки по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, або інші обов’язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором, позичальником порушений графік погашення кредиту, вказаний у п. 2.2. договору.

Відповідно до п. 5.5. кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту або відсотків за користування кредитом або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

14.11.2008р. позивач надіслав позичальнику претензію про сплату відсотків та пені за несвоєчасну сплату відсотків за зазначеним кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Станом на 21.06.2010р. загальна заборгованість по кредиту та несплачених відсотках з урахуванням пені складає: 12 000 000,00 грн. (заборгованість за кредитом) + 4 035 540,41 грн. (заборгованість за відсотками) + 668 598,63 грн. (пеня за несплату відсотків) + 357 622,17 грн. (пеня за несплату кредиту) = 17 061 761,21 грн.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 320-2007 від 26.12.2007р. (а також окремих договорів про внесення змін до нього), укладеного між позивачем та ВАТ «Будматеріали», між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією «Відділення в м. Біла Церква Київської області», що діяв на підставі Статуту, положення про філію та довіреності від 12.12.2006р. (за договором –іпотекодержатель) та відповідачем (за договором –іпотекодатель) було укладено Іпотечний договір № 324 від 26.12.2007р., зареєстрований в реєстрі за № 5279.

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки, відповідач передав в іпотеку позивачу нежитлову будівлю під літ. «А»загальною площею 2694,0 кв. м. та земельну ділянку площею 0,5016 га, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-а, та належать останньому на праві власності.

У відповідності з пп. 3.1.5. договору іпотеки, іпотекодержатель має право, за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків, зокрема: невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором; ліквідації або реорганізації у будь-який спосіб іпотекодавця або позичальника, або порушення відносно будь-кого з них справи про банкрутство звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від іпотекодавця дострокового виконання зобов’язань, що випливають із кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник порушив умови Кредитного договору № 320-2007 від 26.12.2007р. щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та пені за порушення строків виконання зобов’язань, а також відносно ВАТ «Будматеріали»Господарським судом Київської області порушено справу про банкрутство.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку»:

–іпотекодавець – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

–майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника;

–іпотекодержатель – кредитор за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. А також, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору (ч. 3 ст.7 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя . Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною першою статті543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З вказаних норм законодавства України випливає, що:

–майновий поручитель у розумінні Закону України «Про іпотеку» та боржник відповідають перед кредитором (іпотекодержателем) як солідарні боржники, при цьому майновий поручитель несе відповідальність за невиконання боржником основного зобов'язання перед кредитором (іпотекодержателем) виключно в межах вартості предмета іпотеки;

–кредитор (іпотекодержатель) має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, у тому числі –від майнового поручителя, так і від будь-кого з них окремо, при цьому щодо майнового поручителя кредитор (іпотекодержатель) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 1.6. договору іпотеки, сторони оцінили предмет іпотеки в сумі 7000000,00 грн.

Крім того, судом враховано, що ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2009р. порушено провадження у справі № Б3/106-09 про банкрутство ВАТ «Будматеріали»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а отже нарахування штрафних санкцій після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів також є безпідставним.

Таким чином, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»підлягають задоволенню тільки в сумі 7000000,00 грн., тобто в межах вартості предмету іпотеки.

Відповідно до пп. 5.2.2. договору іпотеки, іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізацію. При цьому, реалізація предмета іпотеки здійснюється будь-яким способом, що не суперечить законодавству.

Згідно зі ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 5 статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ст. 591 Цивільного кодексу України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором іпотеки передбачено право позивача обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого права, шляхом звернення до суду у резолютивній частині позову з проханням про застосування такого способу.

При цьому, статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Виходячи з того, що згідно із ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж майна, позовні вимоги про встановлення способу реалізації предмету іпотеки в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», а саме: продаж майна банком від свого імені будь-якій особі підлягають задоволенню.

Такий спосіб реалізації заставленого майна є на думку суду, адекватним для виконання цього рішення щодо захисту прав позивача відносно повернення кредиту за рахунок вартості предмета іпотеки.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що до умов іпотечного договору застосовуються положення § 3 глави 49 Цивільного кодексу України про поруку, зокрема і статтю 559 ЦК України, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб.

Згідно із ст. 575 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою визнається такий вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні заставодавця або третьої особи. Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

З огляду на приписи вищезазначених норм та відповідно до положень ст. 546 Цивільного кодексу України порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов’язання, а відтак застосування до договору іпотеки положень ст. 559 ЦК України, якою визначені підстави припинення поруки є безпідставним, оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим засобом забезпечення зобов’язання.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»за Кредитним договором № 320-2007 від 26.12.2007р. у розмірі 7000000,00 грн.

Щодо позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»про надання права від свого імені отримати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно від бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження предметів іпотеки; про надання права вимагати від відповідача оригінали правовстановлюючих документів та технічну документацію на предмети іпотеки та права вимагати після здійснення продажу предметів іпотеки видати податкову накладну, складену згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість», то в цій частині вимог провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у звязку з відмовою позивача від позову, яка прийнята господарським судом.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційному розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 80 (п. 4), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Хімагроцентр»(09100, Київська область, вул. Січневого прориву, 39-В; код ЄДРПОУ 31739690) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитом в сумі 7000000,00 грн. шляхом надання права публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 00039002) продажу від свого імені предметів іпотеки будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною продажу предметів іпотеки, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності станом на день вчинення такого продажу, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна станом на день здійснення продажу, а саме: нежитлової будівлі під літ. «А»загальною площею 2694 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А.; земельної ділянки загальною площею 0,5016 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 31-А, що передані в іпотеку приватним підприємством «Хімагроцентр» згідно Іпотечного договору № 324 від 26.12.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М., реєстровий номер 5279. Видати наказ.

3. Стягнути з приватного підприємства «Хімагроцентр»(09100, Київська область, вул. Січневого прориву, 39-В; код ЄДРПОУ 31739690) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 00039002) 10462,00 грн. – витрат по сплаті державного мита та 96 грн. 83 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. В частині вимог про стягнення 10061 761,21 грн. заборгованості за рахунок заставленого майна в позові відмовити.

5. В частині інших позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –28.10.2010 р.