Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/3059/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткове)
17 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 420/3059/24 позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » №189-дс від 26.12.2023.
Зобов`язано Одеську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків за період з 01.11.2023 по 26.12.2023 відповідно Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 №100, з урахуванням строку перебування у відпустці.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
05.02.2025 ОСОБА_1 (далі - заявник), в інтересах якого діє адвокат Білак Наталія Ігорівна, звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 21629,06 грн. Позивачем зазначає, що із розглядом справи у суді першої інстанції поніс судові витрати у сумі 21629,06 грн, а саме:
417,86 грн - відшкодування фактичних витрат на копіювання документів до запиту на інформацію від 29.12.2023 №29-12/2023 (оплата рахунку Одеської митниці Держмитслужби);
20000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу;
1211,20 грн - судовий збір.
Ухвалою суду від 06.02.2025 заяву про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
13.02.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд») до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Зокрема, зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 20000,00 грн є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 420/3059/24 позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків задоволено частково.
При цьому, судом при ухвалені судового рішення від 27.01.2025 у справі № 420/3059/24 не вирішено питання про судові витрати у зв`язку із наміром позивача подати докази на підтвердження розміру цих витрат.
За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Судом встановлено, що 27.12.20233 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «СВІТЛО», від імені якого діє адвокат Білак Наталія Ігорівна, укладений договір № 27/2 про надання правової допомоги.
Згідно п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 договору № 27/2 від 27.12.2023 Замовник сплачує Виконавцю гонорар у розмірі, обумовленому сторонами додатково.
Окремо від сплати гонорару Замовник відшкодовує Виконавцю всі витрати, понесені ним у зв`язку з виконанням даного Договору. Такі витрати включають:
- відрядні витрати;
- переклад на іноземні мови та з іноземних мов;
- витрати на оплату праці експертів, консультантів із спеціальних питань;
- витрати на оцінку майна, проведення експертиз;
- витрати по сплаті судового збору, державного мита, послуг нотаріуса, реєстраційних зборів, поштові витрати тощо;
- інші витрати, пов`язані з виконанням умов Договору.
Оплата гонорару здійснюється на підставі виставленого Замовнику рахунку або строки можуть бути визначені та погоджені Сторонами в додатковій угоді.
Про передачу та приймання наданих послуг Сторони підписують відповідні акти, в яких вказують про наявність заперечень та зауважень, якщо такі є.
Відповідно до додаткової угоди від 27.12.2023 до договору про надання правової допомоги № 27/2 від 27.12.2023 вартість наданих адвокатом послуг у межах Договору складає 20000 грн.
Оплата наданих адвокатом послуг у межах Договору здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту винесення рішення суду першої інстанції.
На підтвердження понесення позивачем судових витрат у сумі 21629,06 грн позивачем надано детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги та інших судових витрат у справі, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.02.2025, платіжну інструкцію № 0.0.3403516206.1 від 10.01.2024 на суму 417,86 грн, рахунок № 3 від 03.01.2024 для здійснення оплати фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, платіжну інструкцію № 0.0.3440012785.1 від 27.01.2024 на суму 1211,20 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 01.02.2025 ОСОБА_1 прийняв наступні послуги, наданні адвокатським об`єднанням «СВІТЛО» в особі керуючого партнера, адвоката Білак Наталії Ігорівни:
1) проведення юридичної консультації з приводу оптимальних шляхів вирішення спору - 2 год;
2) аналіз нормативної бази, судової практики, вироблення позиції захисту 4 год;
3) опрацювання та збір доказової бази (зокрема, підготовка та направлення адвокатського запиту, отримання відповіді на запит) до Одеської митниці Держмитслужби Вих. №29-12/2023 від 29.12.2023 р.) - 4 год:
4) підготовка та подання позовної заяви - 7 год;
5) збір доказів, сканування, копіювання, друк документів - 2 год;
6) участь у судових засіданнях по справі №420/3059/24;
7) підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення, детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги та інших судових витрат у справі № 420/3063/24, направлення документів до суду - 2 год;
Вартість послуг Виконавця складає 20000,00 грн.
Слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Такий самий висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 січня 2023 року у справі №280/3242/19, від 19 січня 2023 року у справі №1.380.2019.003790, від 30 листопада 2022 року у справі №520/11678/21.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, - суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги частково необґрунтованим та, як наслідок, завищеним, а, відтак, таким, що підлягає зменшенню. Розумно обґрунтованими, на думку суду, є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, оскільки дана сума є співмірною до предмету спору і ціни позову, складності даної справи та об`єму виконаних робіт.
Відтак, суд доходить висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, оскільки рішенням суду від 27.01.2025 у справі № 420/3059/24 питання про судові витрати зі сплати судового збору уже вирішено.
Щодо стягнення витрат на копіювання документів до запиту на інформацію від 29.12.2023 № 29-12/2023 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що на підтвердження витрат на копіювання документів до запиту на інформацію від 29.12.2023 № 29-12/2023 позивачем надано платіжну інструкцію № 0.0.3403516206.1 від 10.01.2024 на суму 417,86 грн, рахунок № 3 від 03.01.2024 для здійснення оплати фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
При цьому, позивачем не надано до суду запиту на інформацію від 29.12.2023 № 29-12/2023, а тому у суду відсутня можливість встановити, що вказані витрати пов`язані з розглядом даної справи, а саме наданням послуг зі збору доказової бази.
Відтак, суд доходить висновку, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.
Додаткове рішення ухвалено 17.02.2025 з врахуванням періоду перебування головуючого судді Пекного А.С. у відпустці.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 252, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
Судове рішення № 125240501, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 17.02.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/3059/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: