Ухвала суду № 125239817, 18.02.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу справи до іншого адміністративного суду

18 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/352/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009, м. Кропивницький, вул.Соборна, 19-а, ЄДРПОУ 03346822)

до відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Сім`ї Бродських, 19, ЄДРПОУ 39369133)

про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати підпункт 2 пункту 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2318 від 24.12.2024 року "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Обласному комунальному виробничому підприємству "Дніпро-Кіровоград" в частині обмеження його застосування для населення;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2318 від 24.12.2024 року "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Обласному комунальному виробничому підприємству "Дніпро-Кіровоград".

Питання наявності підстав для відкриття провадження суд розглядає поза межами п`ятиденного строку в зв`язку з перебуванням судді Дегтярьової С.В. у короткостроковій відпустці та в зв`язку з проходженням курсу періодичного підтримання кваліфікації судді.

Відповідно до частини 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Статтею 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1540-VIII) встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

Згідно із частиною 1 статті 14 Закону № 1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону № 1540-VIII засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Згідно із частиною 3 статті 14 Закону №1540-VIII у відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, медіа та інші заінтересовані особи.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону № 1540-VIII регулятор на своїх засіданнях розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції (п.1); приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції (п.3).

Згідно із частиною 5 статті 14 Закону 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення.

Відповідно до частин шостої, дев`ятої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.

Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1540-VIII підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 1540-VIII кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб. Повідомлення про оприлюднення проекту рішення повинно містити: 1) стислий виклад змісту проекту рішення; 2) поштову та електронну адресу, на які можуть надсилатися зауваження та пропозиції; 3) інформацію про спосіб оприлюднення проекту рішення та відповідного аналізу впливу (назва друкованого медіа та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект рішення та аналіз його впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений Регулятором); 4) інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб; 5) інформацію про спосіб надання органами державної влади, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями та іншими заінтересованими особами зауважень та пропозицій. Оприлюднення проекту рішення Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту.

Указом Президента України №715/2014 від 10 вересня 2014 року затверджено Положення про НКРЕКП (далі - «Положення № 715/2014»).

Згідно із підпунктом 5 пункту 3 Положення №715/2014 основними завданнями НКРЕКП є, зокрема, забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення № 715/2014 НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення № 715/2014 НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

За пунктом 13 Положення № 715/2014 рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об`єднань споживачів і громадськості.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.

Предметом оскарження у цій справі є Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2318 від 24.12.2024 року "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Обласному комунальному виробничому підприємству "Дніпро-Кіровоград" в частині обмеження його застосування для населення.

Варто врахувати, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру (юридична норма). Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою.

Загальний характер юридичних норм, встановлених або санкціонованих державою у нормативно-правових актах, полягає у тому, що ці норми розраховані на регулювання групи (виду) кількісно невизначених суспільних відносин, адресовані кількісно невизначеному колу неперсоніфікованих суб`єктів, не вичерпують свою обов`язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати.

Натомість індивідуально-правові акти, як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (юридичні норми), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акту стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид (групу) суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується, вичерпується у зв`язку з його застосуванням до конкретних правовідносин.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2024 року у справі № 160/17561/20, від 14 грудня 2020 року у справі № 640/12695/19, від 23 грудня 2021 року № 640/1125/20 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18 та від 18 грудня 2018 року у справі № 9901/657/18.

Встановлено, що оскаржувана постанова встановлює нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, зокрема, установлено позивачу тарифи зі структурою, наведеною в додатку до цієї постанови:

1) споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення: на централізоване водопостачання - 18,03 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);

2) споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення (крім населення):

- на централізоване водопостачання - 42,15 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);

- на централізоване водовідведення - 32,36 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

Установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме:

- на централізоване водопостачання - 21,01 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);

- на централізоване водовідведення - 17,30 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

Також визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28 травня 2024 року № 1025 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

Відповідно до статуту ОКВП «Дніпро-Кіровоград» засноване органом місцевого самоврядування в особі Кіровоградської обласної ради. Основне завдання підприємства - надання послуг з водопостачання та водовідведення для населення, організацій і підприємств області. Отже, норми оскаржуваної постанови поширюються на всіх споживачів ОКВП «Дніпро-Кіровоград», тобто на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, що в свою чергу дає підстави вважати, що ця постанова за своєю юридичною природою є нормативно-правовим актом, а тому, з огляду на приписи статті 27 КАС України, ця справа повинна вирішуватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, яким станом на сьогодні є Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п.2 ч.1 ст29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова за своєю юридичною природою є нормативно-правовим актом, справу №340/352/25 належить передати до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.27, 29 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Справу №340/352/25 за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг передати на розгляд Київського окружного адміністративного суду.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Передачу адміністративної справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА