Ухвала суду № 125239117, 17.02.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

17 лютого 2025 року Справа № 640/38271/21 ЗП/280/51/25 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд.33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 4411601)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу відповідача від 16.05.2019 № Ф-230014-17-У.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №640/38271/21 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

08.11.2024 в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, який відповідальний за протокол передачі справ, за участі представника адміністратора автоматизованої системи документообігу суду Державного підприємства «Інформаційні судові системи» безпосередньо у приміщенні Київського окружного адміністративного суду здійснив авторозподіл судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. Протокол авторозподілу відображений на вебпорталі Київського окружного адміністративного суду, а також на вебпорталі «Судової влади України» і доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/.

Відтак на виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX матеріали адміністративної справи № 640/38271/21 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа № 640/38271/21 надійшла 11.02.2025 та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Мінаєвій К.В.

Відповідно частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно з частиною другою статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

За приписами частини другої статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Під час прийняття справи до провадження встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було заявлене клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з поважних причин, проте при відкритті провадження ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2022 вказане клопотання не вирішено, у зв`язку з чим суддя вважає за доцільне розглянути зазначене клопотання позивача під час прийняття справи до провадження.

Клопотання позивача обґрунтоване тим, що тільки 08.07.2021 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 66007431 від 07.07.2021 позивач дізналася про існування оскаржуваної вимоги про сплату боргу, на її адресу вимога не надходила.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС України).

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 08.07.2010 №2464-VI (зі змінами): в разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац сьомий); у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абзац одинадцятий); у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (абзац дванадцятий).

Суддя зауважує, що платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

У вказаній постанові суд наголосив, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.

Відповідно до матеріалів позовної заяви позивач скористалася процедурою адміністративного оскарження спірної вимоги Головного управління ДПС у м. Києві від 16.05.2019 № Ф-230014-17-У, за результатами якого рішенням Державної податкової служби України від 05.08.2021 № 17974/6/99-00-06-02-01-06 встановлено, що оскаржувана вимога не може бути предметом оскарження в адміністративному порядку з огляду на те, що сума боргу, визначена у вимозі, є узгодженою та її сформовано для примусового стягнення.

З даним позовом позивач звернулася 22.12.2021, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, в якому надійшла дана позовна заява до Окружного адміністративного суду міста Києва, тобто поза межами тримісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України, оскільки такий строк сплив 05.11.2021.

При цьому суд враховує, що з цим позовом позивач вже зверталася до суду, проте ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/32510/21 повернуто позовну заяву з огляду на відсутність підпису позивача на позовній заяві. Позивач зазначає, що первісно зверталася з таким позовом 23.10.2021, тобто у межах встановленого законом строку звернення до суду, проте докази такого звернення та часу отримання ухвали про повернення позовної заяви відсутні у матеріалах позовної заяви.

Викладене свідчить про відсутність у суду підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з цього питання звернулася до суду повторно з метою захисту її прав.

Крім того, слід зазначити, що юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі № 815/4480/16, від 31.07.2018 у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03.05.2018 у справі № 826/6380/17.

Таким чином, позивачем не наведено переконливих доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.

За приписами статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Наслідки пропуску строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, в частині третій вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також суддя звертає увагу сторін на те, що згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва в Запорізькому окружному адміністративному суді, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження та залишити позовну заяву без руху.

Керуючись статтями 12, 30, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження справу № 640/38271/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію ухвали направити позивачу.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: https://court.gov.ua/fair/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.В.Мінаєва