Ухвала суду № 125239027, 18.02.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/8680/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача 2 про залишення без розгляду позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пасько Ігор Олексійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі», яким просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі, щодо відмови ОСОБА_1 у передачі, доставці та видачі ID-карти та паспорту громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 05.02.2024, дійсний до: 05.02.2034, орган, що видав: 2110), який оформлений на ім`я ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім`я ОСОБА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 05.02.2024, дійсний до: 05.02.2034, орган, що видав: 2110), ID-карту, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства «Документ».

3. Зобов`язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім`я ОСОБА_1 , паспорта громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 05.02.2024, дійсний до: 05.02.2034, орган, що видав: 2110), ID-карту, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі.

4. Зобов`язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі видати ОСОБА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 05.02.2024, дійсний до: 05.02.2034, орган, що видав: 2110) та ID-карту, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 19.01.2024, тобто без пред`явлення будь-яких військово-облікових документів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

22 січня 2025 року до суду від ДП «Документ» надійшов відзив на позовну заяву у якому одночасно заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Клопотання обґрунтоване тим, що пунктом 11 Порядку №678 було визначено, що паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення. Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач звернувся до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Республіці Польща, з метою оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки та паспорта громадянина України для виїзду за кордон 19 січня 2024 року. Посилаючись на п.11 Порядку №678, представник позивача вказує, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон мав бути виданий позивачу у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення. Відповідно до інформації, що наявна в мобільному застосунку позивача «Дія», 05 лютого 2024 року на його ім`я було виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 05.02.2024, дійсний до: 05.02.34, орган, що видав: 2110) та ID-картка. Таким чином, враховуючи положення пункту 11 Порядку №678, паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я позивача оформлено 19 лютого 2024 року, тому граничний термін для його видачі закінчився 05 травня 2024 року, відповідно 06 травня 2024 року являється днем, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, а відтак, з урахуванням приписів ч.2 ст.122 КАС України кінцевим строком звернення з даними позовними вимогами є 06 листопада 2024 року. Натомість, з позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду представник позивача звернуся 26 грудня 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення із даним позовом, що встановлений статтею 122 КАС України.

30 січня 2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити його.

30 січня 2025 року до суду від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Разом з тим, суд зазначає, що суд не приймає до уваги відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, оскільки відповідно до ч.3 ст.263 КАС України, заявами по суті справи, у даній категорії справ, є позов та відзив.

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому тримісячний строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.

Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 17.09.2021 у справі №420/473/20.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що предметом оскарження є бездіяльність відповідачів щодо непередачі, недоставці та невидачі позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Верховний Суд у постанові від 01.04.2021 у справі №280/4453/18 дійшов правового висновку про те, що проступок, пов`язаний із триваючим безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом, визнається триваючим порушенням. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Відтак, враховуючи зміст заявлених позовних вимог, та оскільки правовій оцінці в даному випадку підлягає бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон, то на переконання суду, стверджуване позивачем порушення, яке допущено відповідачем, має триваючий характер.

Таким чином, клопотання відповідача 3 про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ДП «Документ» про залишення без розгляду позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

СуддяЯ. М. Калинич