Рішення № 12523645, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/49623.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромлізинг"

про стягнення 118772,34 грн.

          Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача                    Вікторова В.О. представник (за дов. від 25.01.2010р.)

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 82928,95 грн. –поточної заборгованості по кредиту за кредитним договором № 261/К-07 від 10.08.2007, 20745,78 грн. –простроченої заборгованості за кредитом, 1620,26 грн. –поточної заборгованості по нарахованим процентам, 9341,66 грн. –простроченої заборгованості по нарахованим процентам, 352,39 грн. –поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, 2057,52 грн. –простроченої заборгованості за комісією за управління кредитною лінією, 1079,07 грн. –пені за несвоєчасне погашення кредиту, 485,43 грн. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 107,28 грн. –пені за несвоєчсне погашення комісії за управління кредитною лінією, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 було порушено провадження в справі № 47/496 та призначено розгляд справи на 09.11.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено до 23.11.2010.

В судовому засіданні 23.11.2010 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 261/К-07 від 10.08.2007 не була здійснена сплата щомісячних платежів по кредиту, нарахованих процентів за користування наданим кредитом та не сплачено суми комісії за управління кредитною лінією, внаслідок чого позивачем за порушення відповідачем зазначених зобов’язань нараховано 20745,78 грн. –простроченої заборгованості за кредитом, 1620,26 грн. –поточної заборгованості по нарахованим процентам, 9341,66 грн. –простроченої заборгованості по нарахованим процентам, 352,39 грн. –поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, 2057,52 грн. –простроченої заборгованості за комісією за управління кредитною лінією, 1079,07 грн. –пені за несвоєчасне погашення кредиту, 485,43 грн. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 107,28 грн. –пені за несвоєчсне погашення комісії за управління кредитною лінією, які заявлені до стягнення.

Відповідач своїх представників в судові засідання 09.11.2010р., 23.11.2010р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеною у довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 7489328 від 03.11.2010. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 09.11.2010.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2007 між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, було укладено договір № 261/К-07 від 10.08.2007 (далі –кредитний договір), позивач надав відповідачу кредит у розмірі 204000,00 грн.

Умовами кредитного договору № 261/К-07 від 10.08.2007 сторони погодили, що позивач надає відповідачу кредит у розмірі 204000,00 грн., а відповідач зобов’язується, в порядку передбаченому кредитним договором, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 18% річних (п.1.1), протягом строку дії договору з 10.08.2007 по 31.07.2012; у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (п. 8.1); у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник зобов’язався сплатити проценти з розрахунку 20% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п. 4.6); відповідач мав здійснювати повернення кредиту шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок позивача, у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору) (п. 4.1); проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці (п.4.2); нарахування процентів позивачем здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту (п.4.3).

Відповідно до положень додаткового договору № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 03.11.2008, відповідач зобов’язався сплачувати щомісячну комісію за управління кредитною лінією із розрахунку 4% річних у гривні від фактичної суми заборгованості відповідача, починаючи з дати укладення додаткового договору №1 від 03.11.2008.

Згідно платіжного доручення № 123849 від 16.08.2007, копія якого долучена до матеріалів справи, а оригінал оглянуто у судовому засіданні, позивач на виконання умов кредитного договору надав відповідачу кредит загалом у розмірі 204000,00 грн.,

18.05.2010 позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про дострокове повернення кредитних коштів № 6450, в якому позивач посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору № 261/К-07 від 10.08.2007 щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, заявив вимогу про дострокове розірвання кредитного договору і повернення кредитних коштів.

Позивачем на виконання вимог суду надано порівняльний графік дат та сум нарахування та погашення кредиту, згідно якого відповідачем було здійснено виплату наданих кредитних коштів по договору в сумі 100 271,27 грн., але відповідачем були порушені умови кредитного договору в частині несвоєчасної та не повної сплати кредитних платежів та процентів за його користування, на підтвердження чого позивачем надано виписку банку про рух коштів по особовому рахунку позичальника (відповідача), копія якої наявна в матеріалах справи.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимогами статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору № 261/К-07 від 10.08.2007 з усіма відповідними змінами та доповненнями до нього, позивачем було надано відповідачу кредитв сумі 204000,00 грн. терміном з 10.08.2007 по 31.07.2012 із сплатою 18% відсотків річних, отримання якого відповідачем підтверджується платіжним дорученням № 123849 від 16.08.2007.

Однак, відповідачем в порушення умов кредитного договору № 261/К-07 від 10.08.2007 з усіма змінами та доповненнями до нього, та ст. 526, 530, 553, 554, 1049, 1054 Цивільного кодексу України протягом дії наведеного договору було порушено зобов’язання по поверненню кредиту та процентів за його користування, а саме, було прострочено сплату поточної заборгованості за кредитом в сумі 82928,95 грн., сплату простроченої заборгованості за кредитом у сумі 20745,78 грн., сплату процентів за користування кредитом в сумі 1620,26 грн. також прострочено сплату процентів за кредитом у сумі 9341,66 грн., що також підтверджено наданим позивачем порівняльним графіком дат та сум погашення кредиту, та всупереч додаткового договору № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 03.11.2008 не погашено 352,39 грн. поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією та 2057,52 грн. простроченої заборгованості за комісію по управлінню кредитною лінією , доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору не надано.

Суд, перевіривши розрахунок позивача за несвоєчасну сплату кредиту у сумі 103728,73 грн., процентів за користування кредитом в сумі 10961,92 грн. та 2409,91 грн. комісії за управління кредитною лінією в частині сум, строків та ставок нарахування, погоджується з наведеним у позові розрахунком та задовольняє вимоги позивача в цій частині згідно його розрахунку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за процентами в розмірі 82928,95 грн. –поточної заборгованості по кредиту , 20745,78 грн. –простроченої заборгованості за кредитом, 1620,26 грн. –поточної заборгованості по нарахованим процентам, 9341,66 грн. –простроченої заборгованості по нарахованим процентам, 352,39 грн. –поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, 2057,52 грн. –простроченої заборгованості за комісією за управління кредитною лінією по кредитному договору № 261/К-07 від 10.08.2007 – є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з 1079,07 грн. –пені за несвоєчасне погашення кредиту, 485,43 грн. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 107,28 грн. – пені за несвоєчсне погашення комісії за управління кредитною лінією .

Судом встановлено, п.8.1 кредитного договору № 261/К-07 від 10.08.2007 передбачено, що за порушення строків сплати відсотків банк має право нарахувати та стягувати, а позичальник зобов’язаний сплатити на вимогу банку пеню, на прострочену суму зазначених платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день прострочення платежу.

Суд, враховуючи те, що відповідачем в порушення умов кредитного договору № 261/К-07 від 10.08.2007 з усіма змінами та доповненнями до нього, та ст. 526, 530, 553, 554, 1049, 1054 Цивільного кодексу України після настання строку виконання зобов’язання по поверненню кредиту та процентів за його користування, не було сплачено на користь позивача кредит, нараховані відсотки за користування кредитом та комісію за управління кредитною лінією, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасне погашення процентів, пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією –є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, перевіривши розрахунок позивача пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1079,07 грн., 485,43 грн. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 107,28 грн. –пені за несвоєчсне погашення комісії за управління кредитною лінією в частині сум, строків та ставок нарахування, погоджується з наведеним у позові розрахунком та задовольняє вимоги позивача в цій частині згідно його розрахунку.

Враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 82928,95 грн. –поточної заборгованості по кредиту , 20745,78 грн. –простроченої заборгованості за кредитом, 1620,26 грн. –поточної заборгованості по нарахованим процентам, 9341,66 грн. –простроченої заборгованості по нарахованим процентам, 352,39 грн. –поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, 2057,52 грн. –простроченої заборгованості за комісією за управління кредитною лінією, 1079,07 грн. –пені за несвоєчасне погашення кредиту, 485,43 грн. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 107,28 грн. –пені за несвоєчсне погашення комісії за управління кредитною лінією.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромлізинг” (код ЄДРПОУ 34479615, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки 34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (код ЄДРПОУ 19357325, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки 26) 82928 (вісімдесят дві тисячі дев’ятсот двадцять вісім) грн. 95 коп. –поточної заборгованості по кредиту, 20745 (двадцять тисяч сімсот сорок п’ять) грн. 78 коп. –простроченої заборгованості за кредитом, 1620 (одну тисячу шістсот двадцять) грн. 26 коп. –поточної заборгованості по нарахованим процентам, 9341 (дев’ять тисяч триста сорок одну) грн. 66 коп. –простроченої заборгованості по нарахованим процентам, 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 39 коп. –поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, 2057 (дві тисячі п’ятдесят сім) грн. 52 коп. –простроченої заборгованості за комісією за управління кредитною лінією, 1079 (одну тисячу сімдесят дев’ять) грн. 07 коп. –пені за несвоєчасне погашення кредиту, 485 (чотириста вісімдесят п’ять) грн. 43 коп. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 107 (сто сім) грн. 28 коп. –пені за несвоєчсне погашення комісії за управління кредитною лінією,а також витрат по сплаті державного мита - 1187 (одну тисячу сто вісімдесят сім) грн. 72 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення –29.11.2010