Рішення № 12523532, 24.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/58424.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримсоюздрук» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське товариство 7 плюс 7 медіа»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Врублевський І.О. –предст.

Від Відповідача           не з’явилися          

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Кримсоюздрук»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське товариство 7 плюс 7 медіа»про стягнення 1583,49 грн. основного боргу, 752,16 грн. інфляційних втрат та 121,82 грн. –3% річних від суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором поставки № 80 від 15.12.2010 в частині оплати наданих Позивачем послуг з доставки періодичних видань за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позов не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не з’явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Кримсоюздрук» (далі –Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське товариство 7 плюс 7 медіа»(далі –Відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки № 80 (далі –Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов’язався на умовах та в порядку, визначених Договором поставляти і передавати у власність Позивача періодичні видання, що є предметом поставки, а Позивач зобов’язався на умовах та в порядку, визначених Договором, приймати товар та оплачувати його, обробляти та поставляти до торгівельної мережі ВАТ «Кримсоюздрук» для продажу кінцевим споживачам.

Зі змісту Договору № 80 від 15.12.2007, укладеного між сторонами, вбачається, що він містить як елементи поставки, так і елементи договору транспортного експедирування.

Зокрема, пункт 5.3 Договору передбачає обов’язок Відповідача оплатити витрати на експедирування та доставку товару, а також інші послуги та роботи, що надаються Позивачем, відповідно до тарифів, зазначених в Додатку № 2 до Договору. Виконання Покупцем робіт з експедирування та поставки товару підтверджуються актами прийому-передачі виконаних робіт, що підписуються сторонами не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Оплата роботи з експедирування та поставки товару проводиться Постачальником протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Як вбачається із ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно з актами виконаних робіт № 74 від 31.01.2008, № 202 від 29.02.2008 та № 336 від 31.03.2008 Позивач надав Відповідачу послуги з доставки періодичних видань на загальну суму 1 583,49 грн.

На виконання положень п. 5.3 Договору Позивачем були виставлені Відповідачу відповідні рахунки на оплату послуг експедирування.

Як встановлено в ході розгляду спору, та не спростовано Відповідачем, станом на час розгляду спору зобов’язання щодо оплати наданих Позивачем послуг з доставки періодичних видань Відповідачем належним чином не здійснені.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, Позивач свої зобов’язання за п. 5.3 Договору поставки № 80 від 15.12.2007 виконав в повному обсязі, а Відповідач вчасно не розрахувавшись за послуги доставки періодичних видань за січень, лютий та березень 2008 року, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед Позивачем 1583,49 грн.

14.12.2009 Позивачем була відправлена Претензія на адресу Відповідача листом з повідомленням, який Відповідач отримав 16.12.2009, про що свідчить підпис уповноваженої особи за довіреністю. Проте належної відповіді Позивач не отримав. Відповідач оплати суми заборгованості не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 1583,49 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Сума інфляційних втрат розрахована судом відповідно до рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», та складає 611,21 грн. з урахуванням виникнення зобов’язань з оплати наданих послуг та заявленого Позивачем періоду нарахування інфляційних втрат.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське товариство 7 плюс 7 медіа»(01021, м. Київ, вул. Хрещатик, 51-б; 01001, м. Київ, пер. Музейний, 10; код 33499410) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримсоюздрук»(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Горького, б. 5, код 03347388) 1583,49 грн. заборгованості, 611,21 грн. інфляційних втрат, 121,82 грн. –3% річних від суми заборгованості, 96,16 грн. державного мита та 222,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 29.11.2010