Рішення № 12523456, 25.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/32225.11.10 За позовом Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства

До Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області

Про стягнення 6 462,01 грн.          

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Неткал О.О. –представник за довіреністю № 04/2128 від 09.12.10.

Від відповідача не з’явився

Від третьої особи не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства до Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди № 1780/д від 29.12.05. в розмірі 6462,01 грн. (5805,67 грн. –основний борг, 75,78 грн. –пеня, 580,56 грн. –штраф).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням, внаслідок чого у Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»виникла заборгованість перед Запорізьким обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.10. порушено провадження у справі № 30/322, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено до участі в розгляді третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області; розгляд справи було призначено на 11.11.10. о 11-20.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.10. про порушення провадження у справі № 30/322 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.10. розгляд справи № 30/322 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 25.11.10. о 10-50.

12.11.10. третьою особою до канцелярії Господарського суду міста Києва надіслано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області позов підтримує та вважає, що позовні вимоги Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 25.11.10. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.11.10. у справі № 30/322 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення відповідача до ЄДРПОУ, копія якої залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/322.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.05. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів»(Орендар) укладено Договір № 1780/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства «Запорізький облводгосп»(далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме, вбудовані в п'ятий поверх п'ятиповерхового адміністративного будинку нежилі приміщення (літера А-5, приміщення № з 242 по 251 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 138,7 кв. м, відповідно до плану п'ятого поверху адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105.

Орендоване майно знаходиться на балансі Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства «Запорізький облводгосп»(далі - Балансоутримувач).

Згідно п. 1.2 Договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 із змінами та доповненнями і на момент укладення Договору, відповідно до цільового призначення, визначеного в пункті 1.2, складає без ПДВ 12 940,10 грн. за рік.

У відповідності до п. 3.2 Договору встановлено, що розмір орендної плати за перший місяць оренди (за грудень 2005 року) становить без ПДВ 1 091,28 грн., збільшений на індекс інфляції за грудень місяць 2005 року.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюються у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно п. 3.4 Договору встановлено, що орендна плата спрямовується:

- 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства;

- 50 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць - Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється Орендарем самостійно.

Відповідно до п. 3.5 Договору передбачено, що сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться щомісячно, до 07 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті, а на рахунок Балансоутримувача - відповідно до угоди між ним та Орендарем.

Платіжні документи на перерахування орендних платежів до Державного бюджету та Балансоутримувачу подаються Орендарем установам банку до настання терміну платежу.

Згідно п. 5.2 Договору, Орендар зобов’язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 10.1 Договору, сторонами погоджено строк дії Договору з 29.12.05. по 25.12.06.

У відповідності до Договору про зміни № 2 від 25.01.08. до Договору оренди, сторонами було погоджено п. 3.5 Договору викласти у такій редакції: «3.5. Сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж».

Також розділ 3 Договору було доповнено п. 3.9, відповідно до якого сторонами погоджено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Також сторонами було продовжено строк дії Договору до 25.12.08.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору про зміни № 3 від 30.12.08. до Договору оренди, сторонами було продовжено строк дії Договору оренди до 20.12.09.

У відповідності до Договору про зміни № 4 від 28.12.09. до Договору оренди, сторонами продовжено строк дії Договору оренди до 20.12.11.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умов Договору, відповідачем не було проведено в повному обсязі розрахунки за оренду спірного майна, а саме, відповідачем не сплачено на користь позивача № 283 від 08.04.10. на суму 982,32 грн.; № 396 від 12.05.10. на суму 967,79 грн.; № 521 від 10.06.10. на суму 959,07 грн., № 608 від 20.07.10. на суму 957,17 грн.; № 700 від 31.08.10. на суму 957,19 грн.; № 796 від 30.09.10. на суму 982,13 грн., в зв’язку з чим відповідач порушив умови Договору, спричинивши виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 5 805,67 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням в повному обсязі не виконав.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до акту звірки розрахунків, укладеного між Запорізьким обласним управлінням меліорації і водного господарства та ДАК «Запорізький аукціонний центр»від 01.07.10., Орендар визнав свою заборгованість перед позивачем у сумі 7547,27 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства щодо стягнення з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»суми основного боргу в розмірі 5805,67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.9 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 580,56 грн. –штрафу.

Відповідно до п. 3.9 Договору, сторонами погоджено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

У відповідності до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 580,56 грн. - штрафу (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства 75,78 грн. –пені, суд відмовляє позивачу в цій частині позову, з огляду на наступне.

Розмір пені, визначений позивачем на підставі п. 3.6 Договору, становить 75,78 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований ст. 231 Господарського кодексу України. За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв’язку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача 75,78 грн. пені суперечить приписам наведених вище норм.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 12.07.07. № 13/710-06.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Запорізьким обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 20064284) на користь Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105, код ЄДРПОУ 01038818) 5805 (п’ять тисяч вісімсот п’ять) грн. 67 коп. –основного боргу, 580 (п’ятсот вісімдесят) грн. 56 коп. –штрафу, 100 (сто) грн. 80 коп. –державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 23 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 75 (сімдесят п’ять) грн. 78 коп. –в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 29.11.10.