Ухвала суду № 125233696, 18.02.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/6378/24

Провадження № 1-в/317/3/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника адміністрації ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з державною установою «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» в приміщенні Запорізького районного суду Запорізької області клопотання начальника державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про усунення протиріч, які виникли при виконанні вироку відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

засудженого вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014 за ч. 1 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання начальника Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про усунення протиріч, які виникли при виконанні вироку відносно засудженого ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 13.09.2024 до державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)» з державної установи «Одеський слідчий ізолятор» прибув ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 26.06.2014 Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2016 зараховано строк з 25.01.2014 по 28.08.2014 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 28.08.2014. Кінець строку покарання 22.06.2026.

Згідно з довідкою про судимість № 24218501665251938119 від 05.08.2024, ОСОБА_6 з 20.06.2019 відбував покарання, призначене вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014 в державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№10)». Вищевказана виправна колонія розташована в Херсонській міській територіальній громаді, яка у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 була включена до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, зв`язок з установою був втрачений. Після відступу окупаційних сил Російської Федерації було виявлено відсутність в державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№10)» засуджених та осіб узятих під варту.

22.07.2024 ОСОБА_6 був затриманий. Відповідно до довідки СКП відділення поліції № 3 Одеського управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, ОСОБА_6 перебував у розшуку як особа, що відбувала покарання на тимчасово окупованій території України та не відбула строк покарання, призначений вироком суду.

З наявних матеріалів особової справи ОСОБА_6 встановлено, що:

- з 25.01.2014 по 01.03.2022 перебував під вартою та відбував покарання, призначене вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.04.2014 в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України;

- з 01.03.2022 по 22.01.2024 утримувався в установах виконання покарань на непідконтрольній території України;

- з 22.09.2023 (зі слів засудженого) по 22.07.2024 переміщувався на непідконтрольній території України, території Російської Федерації.

22.07.2024 на виконання вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014, ОСОБА_6 був затриманий правоохоронними органами України та поміщений до державної установи «Одеський слідчий ізолятор».

У зв`язку з перериванням строку відбування покарання, виникла необхідність в усуненні протиріч, які виникли при виконанні вироку стосовно засудженого ОСОБА_6 , а саме у визначенні дати обчислення початку строку покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014, після затримання ОСОБА_6 правоохоронними органами України 22.07.2024, а також у визначенні періодів, які підлягають зарахуванню у строк відбування покарання.

У судовому засіданні представник адміністрації державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» ОСОБА_4 підтримав клопотання, просив задовольнити.

Захисник засудженого, адвокат ОСОБА_5 висловив думку про необхідність задоволення клопотання, зарахування засудженому у строк відбування покарання періодів, зазначених у клопотанні.

Засуджений ОСОБА_6 також просив задовольнити клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 висловила думку про необхідність зарахування у строк відбування покарання ОСОБА_6 означених у клопотанні періодів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника адміністрації колонії, думку захисника, засудженого та прокурора, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений 26.06.2014 вироком Київського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 28.08.2014.

Згідно з довідкою про судимість № 24218501665251938119 від 05.08.2024, ОСОБА_6 з 20.06.2019 відбував покарання, призначене вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014 в державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№10)», яка розташована у Херсонській міській територіальній громаді.

Судом визнається загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даної справи, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022, Херсонська міська територіальна громада у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 була включена до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

За змістом клопотання, після відступу окупаційних сил Російської Федерації було виявлено відсутність в державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№10)» засуджених та осіб узятих під варту, у тому числі й засудженого ОСОБА_6 .

Як видно з довідки № 050004 від 22.09.2023, виданої установою окупаційної влади - «Федеральною службою виконання покарань», ОСОБА_6 було звільнено 21.09.2023, у зв`язку з фактичним відбуттям покарання, визначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014, який на підставі постанови так званого Керченського міського суду Республіки Крим від 28.08.2023 було приведено у відповідність до чинного законодавства Російської Федерації.

Згідно з довідкою щодо взяття під варту особи, на підставі ухвали (вироку) суду від 22.07.2024, сектором кримінальної поліції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області 22.07.2024 об 11 год. 00 хв. взято під варту ОСОБА_6 , як такого, що ухиляється від виконання вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Держава Україна несе відповідальність за осіб, які утримуються в установах відбуття покарання, і тому при відповідних загрозах, має бути чітко запланована вчасна евакуація або релокація закладів, які знаходяться на небезпечних або наближених до небезпечних територій, а також подальший порядок організації їх перебування в інших установах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 934 затверджено Порядок проведення обов`язкової евакуації окремих категорій населення у разі введення правового режиму воєнного стану. Відповідно до вказаного Порядку у разі введення правового режиму воєнного стану у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, проводиться обов`язкова евакуація засуджених та осіб, взятих під варту.

Виконати цей імператив можна лише з дотриманням відповідної послідовності, пов`язаної з виникненням підстав та виконанням визначених умов, в тому числі Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні», п. 24 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Засуджені належать до цивільного населення, яке підлягає захисту відповідно до норм Женевської конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» та Додаткових протоколів до Женевських конвенцій від 1977 року. Тримання в`язнів на непідконтрольній території є незаконним, оскільки такі дії здійснюються без відповідних повноважень.

Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасницям про Європейські пенітенціарні правила, ухваленої 11.01.2006, визначено, що при поводженні з усіма особами, позбавленими волі, необхідно дотримуватись їхніх прав людини. Особи, позбавлені волі, зберігають усі права, яких вони не були законно позбавлені за рішенням суду, відповідно до якого вони засуджені до позбавлення волі чи взяті під варту.

Евакуація установи відбуття покарання, де перебував засуджений ОСОБА_6 вчасно не відбулася, і ці причини знаходяться поза межами судового розгляду в даному провадженні.

Залишення засудженого ОСОБА_6 на непідконтрольній Україні території є порушенням його прав як особливо вразливої групи населення, і у даному випадку відповідальними за життя та здоров`я ув`язненого є відповідні органи влади, які мали забезпечити його евакуацію.

У судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що утримувався в установах відбування покарання на непідконтрольній території України до 22.09.2023 та був звільнення у зв`язку з відбуттям строку покарання. Після початку повномасштабного вторгнення установу, в якій він відбував покарання, не евакуювали. Після звільнення він перебував у Російській Федерації, після чого за допомогою волонтера повернувся до України, де його знову взяли під варту 22.07.2024.

Поза своєю волею опинившись на непідконтрольній Україні території, ОСОБА_6 був вимушений підкорятись нав`язаним їй агресором умовам, і ніяких доказів на підтвердження протилежного, матеріали справи не містять.

Враховуючи встановлені обставини, з метою вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014, суд доходить висновку про те, що засудженому ОСОБА_6 слід зарахувати у строк відбування покарання період перебування засудженого в установах виконання покарань на непідконтрольній території України, а саме з 01.03.2022 по 22.09.2023 включно, період переміщення на непідконтрольній території України та території Російської Федерації з 23.09.2023 по 22.07.2024, а також визначити ОСОБА_6 початок строку відбування покарання з моменту його повторного затримання, тобто з 22.07.2024.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про усунення протиріч, які виникли при виконанні вироку відносно засудженого ОСОБА_6 - задовольнити.

Зарахувати засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання, визначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014, період перебування засудженого в установах виконання покарань на непідконтрольній території України з 01.03.2022 по 22.09.2023 включно, період переміщення на непідконтрольній території України та території Російської Федерації з 23.09.2023 по 22.07.2024.

Визначити, що строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід обчислювати з моменту його повторного затримання в порядку виконання вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2014, тобто з 22.07.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1