Рішення № 125232231, 18.02.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2351/24

провадження № 2-а/697/2/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Деревенського І.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) в інтересах якого діє адвокат Бовшик Микола Юрійович (далі адвокат Бовшик М.Ю., представник позивача) звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Головного управління національної поліції України в Черкаській (далі ГУНП в Черкаській області, відповідач), в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №3239059 від 11.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1190 грн..

В обґрунтування позову зазначає, що згідно постанови серії ЕНА № 3239059, складеної 11.10.2024 о 00:07:52 старшим ДОП СП відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області підполковником поліції Кучером Володимиром Миколайовичем, ОСОБА_1 26.01.2024 о 23:43:35 в м. Каневі по вул. Енергетиків керував транспортним засобом Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

На думку позивача, вказана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

При винесенні постанови про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, поліцейський насамперед повинен з`ясувати факт керування транспортним засобом особою, який має несправності та співставити виявлені факти на предмет наявності в них порушень законодавства.

Крім того при виявленні факту порушення ПДР зокрема п. 2.9 «в» поліцейський зобов`язаний зупинити транспортний засіб та встановити чи водій умисно чи то за неуважності не включив освітлення задніх номерних знаків і за наявності умислу або не уважності і наявності відповідних доказів винести відповідну постанову.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що зазначені в оскаржуваній постанові, поліцейський не зібрав.

Відеофіксація яка велася працівниками поліції має вибіркові відео, що взагалі спотворюють всі обставини події, а саме відсутнє підтвердження зупинки, відсутнє підтвердження керування ТЗ ОСОБА_1 , відсутнє підтвердження, що ОСОБА_1 керував саме тим автомобілем, який зазначений у оскаржуваній постанові.

Позивач зазначає, що стоїть автомобіль але марки його з відео не можливо визначити на автомобілі взагалі знаходяться номерні знаки, які не зазначено у оскаржуваній постанові.

На думку позивача, поліцейські підїхавши до автомобіля, який стоїть на узбіччі і почали звинувачувати не то водія, не то власника транспортного засобу у скоєнні ним ряду правопорушень, а далі з самих відео видно, що інспектори ведуть себе зухвало і вже вирішили, що особа, що стоїть біля припаркованого автомобіля винувата в скоєнні ряду адміністративних правопорушень. ОСОБА_1 не підписував оскаржувану постанову, так, як себе винним не визнавав.

Окрім цього, взагалі не було проведено розгляду справи про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 , у тому числі не було роз`яснено його права, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що також є порушенням прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, відповідно, й порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказоми вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.25).

В порядкуст.162 КАС України, 06.01.2025 від представника ГУ НП в Черкаській області Коваленко А.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначила, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ст. 276 КУпАП та Інструкції, розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та, враховуючи характер вчинених правопорушень, відповідно до ст. 283 КУпАП, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою, як зазначено вище, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.. Також зазначила, що належна фіксація вчинення адміністративного правопорушення може підтвердити правомірність накладення адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, а саме записи технічних приладів та засобів, на підставі яких інспектором зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення. Факт належного проведення розгляду адміністративної справи з дотриманням вимог ст. ст. 245, 276, 280 КУпАП, та згідно до розділів ІІІ-ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (з роз`ясненням відповідних прав позивачу) поліцейським старшим ДОП СП відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковником поліції Кучером В.М., факт того, що номерний знак автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача в темну пору доби не освітлювався, та факт скоєння позивачем правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП підтверджується наявним відеозаписом. Також позивачу було оголошено, яка справа розглядається, що саме він притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу. На думку відповідача, встановлені обставини свідчать про наявність в діянні ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Також звертає увагу суду, що обставини викладені позивачем у позовній заяві не відповідають тим обставинам, які вбачаються з матеріалів відеозапису, що свідчить про те, що позивач, з метою уникнення адміністративної відповідальності, вводить суд в оману. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а позовна вимога про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3239059 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач керував транспортним засобом, а саме автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 державний номерний знак, якого в темну пору доби не освітлювався, а ГУНП в Черкаській області, як суб`єкт владних повноважень під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Бовшик М.Ю. відповіді на відзив не подавали, про порядок розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з вимогами ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до наступного висновку.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4ст. 229 КАС України).

Вивчивши обставини справи, враховуючи доводи сторін, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, суд дійшов до наступного.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3239059 від 11.10.2024, винесеної ст. інспектором відділу поліції №1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області підполковником поліції Кучером В.М. позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого за ч.1ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. (а.с.7).

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 10.10.2024 о 23 год. 43 хв. в м. Канів по вул. Енергетиків керував т/з з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п. 2.9 ВПДР, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1ст. 121-3 КУпАП.

Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП Українивизначено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до статті 14 Закон України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

За змістом п.1.3та п.1.9 ПДРУкраїни учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із п. 2.9 ВПДРУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що, зокрема, неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються: органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із п.п. 3, 11, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно дост. 222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і за ч. 1ст. 121-3 КУпАП.

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 та відповідно до вимог ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється з фіксуванням технічними засобами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно зі ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п.1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із п. 9ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію»поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наданим відеозаписом підтверджується наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121-3 КУпАП. Позивач в ході розгляду справи, в здійсненні своїх процесуальних прав не обмежувався. Також на відеозаписі зазначена причина зупинки, а саме: неосвітлення номерного знаку. Поліцейським дотримана процедура розгляду справи, роз`яснені права та можливість надати пояснення, що підтверджується зазначеним відеозаписом. Крім того, з наданого відеозапису вбачається, що на позивача було складено матеріали за керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи, що позивач не надав жодних доказів справності освітлення номерного знаку, а відеозаписом, який наданий відповідачем підтверджується відсутність освітлення номерного знаку, суд дійшов висновку, що відповідачем задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачемПДРУкраїни.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 статті 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 статті 77КАС України).

Оскільки від позивача під час розгляду справи не поступало жодних заяв чи клопотань, інспектор відповідно дост. 252 КУпАПоцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, правомірно виніс оскаржувану постанову.

Суд зазначає, що доводи позивача стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1ст. 121-3 КУпАП, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актівтаспростовуються матеріалами справи.

Оскільки дотриманняПДРє невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121-3 КУпАП, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3239059 від 11.10.2024 відповідає вимогамст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з`ясування обставин вирішено справу, а тому скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище та керуючисьст. ст. 5, 8, 9, 14, 22, 72-79, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3239059 від 11.10.2024 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І . І . Деревенський