Рішення № 12523014, 25.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/30425.11.10 За позовом          Донецької залізниці в особі Краснолиманської дирекції залізничних

                    перевезень, м. Донецьк

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК "Експорейд",

                    м. Київ

про                    стягнення 767 558,40 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача          Репало Д.М., Баранов А.В. –пред. по довір.

Від відповідача          Жукова О.А. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 767 558,40 грн. двократного розміру збору за зберігання вантажу внаслідок несвоєчасного вивантаження та вивезення цистерн з мазутом , відповідно до умов договору № 27129 від 26.07.2007р. та укладених додаткових угод до нього з продовженням строку дії до 31.12.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2010р., розгляд справи було відкладено на 17.11.2010р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 17.11.2010р. було оголошено перерву до 25.11.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов’язань.

Представник відповідача надав письмовий відзив, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що починаючи з липня місяця 2010р. неодноразово звертався до позивача про відведення вантажу на колію, де він не створюватиме складнощів для залізниці. Проте, позивач вказані цистерни не переадресував , незважаючи на технічну можливість.

В судовому засіданні 25.11.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2007 року між сторонами був укладений Договір №27129 „Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", який пролонговано Додатковою угодою №5 від 30.12.2009р. з продовженням його дії до 31.12.2010р.

Відповідно до п. 1.1. договору предметом цього договору є надання залізницею (позивачем) вантажовласнику (відповідачу) послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

В період з 28.11.2009 року по 14.01.2010 року на станцію Іловайськ прибули 44 цистерни на адресу відповідача з вантажем „мазут" у наступній кількості: 28.11.2009 року, потяг 3457 в 15-45 група 16 цистерн; 07.12.2009 року, потяг 2805 в 18-10 група 24 цистерни; 08.12.2009 року, потяг 3509 в 18-50 - 1 цистерна; 14.01.2010року, потяг 3631 в 11-15-3 цистерни.          

Про прибуття 44-х цистерн відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується записами в „книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження".

Працівниками станції були складені акти загальної форми № 139 від 28.11.2009 року, № 153 від 08.12.2009 року, №154 від 09.12.2009 року, № 6 від 14.01.2010 року по факту простою зазначених цистерн в очікуванні митного оформлення. Передача супровідних документів для митного оформлення та повернення їх на станцію зафіксовано в „книзі передачі перевізних та супровідних документів одержувачу (митному підрозділу) для митного оформлення в митниці призначення".

Всі зазначені акти загальної форми було складено в присутності працівників залізниці і присутності представника відповідача, що підтверджується підписами в самих актах. Будь-які заперечення або зауваження при складанні актів загальної форми зі сторони відповідача були відсутні.

Відповідачем планувалось переадресування вказаних цистерн на адреси інших вантажоодержувачів, але за відсутності коштів на його особовому рахунку цистерни простоювали на коліях станції після розмитнення та видачі вантажу вантажоодержувачу.

14.01.2010 року складений акт загальної формі № 9 по факту затримки зазначених цистерн в очікуванні вантажних операцій. Акт загальної форми складався в присутності працівників залізниці та представника відповідача. Факт присутності зафіксований підписами присутніх осіб. Жодних заперечень та зауважень щодо складання акту загальної форми від представника не надходило.

Відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Наказом начальника залізниці № 441 від 09.12.2009 року був збільшений розмір збору до двократного розміру.

В період простою зазначених цистерн в очікуванні вантажних операцій відповідачем частина цистерн була відправлена на адреси нових одержувачей. Плата за користування вагонами та двократний збір за зберігання вантажів сплачувався відповідачем у повному обсязі та без будь - яких зауважень.

До матеріалів справи залучено довідку ст. Іловайськ , наведений розрахунок на підставі Актів затримки та по факту переадресування 11 цистерн з яких визначено, що простої цистерн у часі перевищували 238 суток , 240 суток та навіть 255 суток .що вказує на вину відповідача у значному перевищенні термінів зберігання вантажу на коліях залізниці.

Заслуговує на увагу і інформація позивача проте ,що для проведення звіряння суми заборгованості представників відповідача запрошували у серпні місяці для складання Акту звірки ,проте представник відповідача не з явився, своїх пропозицій чи контрозрахунок не представив .

При переадресуванні 11 цистерн з вантажем „мазут" відповідачем в серпні місяці 2010 року не був сплачений двократний розмір збору за зберігання зазначених цистерн. Плата за користування вагонами та однократний розмір збору за зберігання відповідачем був сплачений в повному обсязі. Слід звернути увагу на те, що відповідачем на станції Іловайськ залишено гарантійний лист, згідно якого він зобов'язувався сплатити двократний розмір збору за зберігання після відправки 11 цистерн.

У зв'язку з вищенаведеним, за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 767 558,40 грн. (у т.ч. НДС 127926,40 грн.). На час звернення до суду відповідачем зазначена сума сплачена не була.

У відповідності з п. б) статті 137 Статуту залізниць України, де зазначено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів... можуть бути подані... до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений термін обчислюється з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Виходячи з наданих документів, зазначена подія, що стала підставою для подання позову, настала 04.08.2010 року, коли відповідач не сплатив залізниці двократний розмір збору за зберігання вантажу.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись Статутом Залізниць України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК «Експотрейд»(04071, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 12, оф. 313, код ЄДРПОУ 34481529) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 25967157), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі –767558 (сімсот шістдесят сім тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 40 коп., державне мито у розмірі –7675 (сім тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн.) грн. 58 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Повне рішення складено 26 листопада 2010 року.