Рішення № 1252282, 29.11.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" листопада 2007 р. Справа № 19/467-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства „Васильківтепломережа”, м. Васильків

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Васильків

про стягнення 15795,13 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача - Кашуба Л. Г. (дов. № 47 від 23.01.2007 року);

від відповідача - не з'явився.

обставини справи:

Комунальне підприємство „Васильківтепломережа” (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 15795,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 1/59 на споживання теплової енергії укладеного між сторонами 1 листопада 2004 року, а саме відповідач не оплатив надані послуги в повному обсязі та в установлені строки в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 11997,80 грн. за період за грудень 2004 року, січень-березень, листопад-грудень 2005 року, січень-квітень, листопад-грудень 2006 року та січень-березень 2007 року. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання пеню в розмірі 1591,72 грн. за період з 10.08.2006 року по 05.10.2007 року, інфляційні в розмірі 1734,63 грн. та 3% річних в розмірі 470,98 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву та інших документів витребуваних ухвалами суду від 15.10.2007 року та від 12.11.2007 року не подав, в зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між позивачем (надалі за договором-постачальник) та відповідачем (надалі за договором-споживач) 1 листопада 2004 року було укладено договір № 1/59 на споживання теплової енергії (далі-договір). За умов договору постачальник зобов'язаний забезпечити об'єкти споживача тепловою енергією в кількості та об'ємах, зазначених в додатку № 1 до договору, а споживач зобов'язується оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені договором (п. 1.1 договору). Підставою для подачі теплової енергії споживачеві є акт технічної прийоми теплових мереж внутрішніх систем опалення, вентиляції та гарячого водопостачання встановленої форми (п. 1.2 договору). Постачальник зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію та гарячу воду на умовах, передбачених „Нормами та вказівками нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд. А також господарсько-побутової потреби а Україні”КТМ 204 України 244-94 (п. 2.1 договору). Для споживачів 2-ї групи (госпрозрахункові та приватні підприємства) попередня оплата за теплову енергію здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника 100% вартості енергії, яка запланована для поставки у відповідному місяці (згідно додатку № 1 до договору). Поставлена для потреб бюджетних установ теплова енергія оплачується грошовими коштами шляхом перерахування її вартості на рахунок постачальника, не пізніше наступних за розрахунковим банківських дні (п. 3.1 договору). Для всіх споживачів застосовуються тарифи, затверджені вищестоящою організацією постачальника. Для споживачів 2-ї групи за 1 Гкал 120,46 грн. Ціна вказана на день підписання договору (п. 3.2 та п. 3.2.2 договору). Споживач у разі несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, як це передбачено Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (п. 4.3 договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє на протязі року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійшла заява від сторін про його розірвання (п. 6.1 договору).

1 листопада 2007 року сторонами підписано додаток № 1 до договору.

Позивач зобов'язання за договором виконав належно, а саме надав відповідачу в період за період грудень 2004 року, січень-березень, листопад-грудень 2005 року, січень-квітень, листопад-грудень 2006 року та січень-березень 2007 року послуги з передачі електроенергії на загальну суму 11997,80 грн.

Позивач виставляв відповідачу рахунки за надані послуги (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідач розрахувався з позивачем частково в сумі 11485,92 грн.

В результаті неналежного виконання зобов'язання відповідачем за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 11997,80 грн. за період грудень 2004 року, січень-березень, листопад-грудень 2005 року, січень-квітень, листопад-грудень 2006 року та січень-березень 2007 року.

Позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання пеню в розмірі 1591,72 грн. за період з 10.08.2006 року по 05.10.2007 року, інфляційні в розмірі 1734,63 грн. та 3% річних в розмірі 470,98 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про день ц час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішені спору судом враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Приписами п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 6 та п. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати.

Нарахування коштів до сплати за фактично спожиту енергію проводиться відповідно показників будинкового приладу обліку тепла та дійсних тарифів. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на підставі звіту споживача до 20-го числа наступного за звітним місяця, що передбачено п. 18 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 11997,80 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом. або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (ст. 55 ГПК України).

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 1591,72 грн. за період з 10.08.2006 року по 05.10.2007 року підлягають задоволенню частково в сумі 1033,79 грн. за період з 10.08.2006 року по 10.02.2007 року, в іншій частині стягнення судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, розмір яких складає 1734,63 грн. - інфляційних та 470,98 грн. - 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства „Васильків тепломережа” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Першого Травня, 18, код 31916457) - 11997 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 80 коп. основного боргу, 1033 (одна тисяча тридцять три) грн. 79 коп. пені, 470 (чотириста сімдесят) грн. 98 коп. 3% річних, 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 63 коп. інфляційних та судові витрати: 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 37 коп. державного мита та 113 (сто тринадцять) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Т.П. Карпечкін

Рішення підписано

Суддя Карпечкін Т.П.