Рішення № 125227047, 18.02.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1080/24

Провадження № 2/147/54/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 лютого 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

із участю секретаря Бабчук В.В.,

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувшиувідкритомусудовомузасіданні впорядкузагального позовного провадження взалі суду питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області,про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області,про позбавлення батьківських прав, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відмовлено.

Однак, в резолютивній частині рішення судом не вирішено питання стосовно другої позовної вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоч позивач і в позовній заяві, і в своїх поясненнях при розгляді справи по суті покликався на те, що самостійно утримує дочку, а відповідачка в цьому участі не бере, а тому суд за власною ініціативою вирішив ухвалити додаткове рішення у даній справі.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовну вимогу про стягнення на його користь із відповідачки аліментів на утримання їх спільної дитини до досягнення нею повноліття. Вказав, що відповідачка з часу їхнього розлучення будь-якої матеріальної допомоги не надавала, не брала участі в утриманні дитини, дочка була та є на повному його утриманні. Заяв про видачу наказу чи позовної заяви про стягнення аліментів до суду не подавав.

Відповідач усудове засіданняне з`явилася.Судом вживалисязаходи дляповідомлення відповідачкипро часта місцерозгляду справишляхом скеруваннясудової повісткиза місцемїї реєстрації. Відповідно до трекінгу поштового відправлення, судова повістка повертається до суду із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою. Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не подавала, про причини неявки не повідомляла.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачка вважається такою, що належно повідомлена про час і місце судового засідання.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв чи будь-яких клопотань не подавав, про причини неявки суд не повідомив

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

За положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом було повідомлено сторони та третю особу про час і місце судового засідання. Неявка відповідачки і органу опіки та піклування не перешкоджає проведення судового засідання та ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши думкупозивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.01.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійних вимог щодопредмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області,про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив суд крім того, що позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_2 відносно її дочки ОСОБА_3 , стягувати з відповідачки ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспоренням батьківства та необхідність залучення інших заінтересованих осіб до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 23.12.2011. Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.08.2016 їхній шлюб був розірваний (а. с. 40-41).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а. с. 45).

Із витягів з реєстру Тульчинської територіальної громади №2024/009937093, №2024/009936856 від 19.08.2024 вбачається, що позивач та його дочка ОСОБА_3 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 46,47).

Із довідки виданої виконавчим комітетом Тульчинської міської ради Білоусівського старостинського округу від 09.08.2024 №89 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за однією адресою разом із своєю малолітньою дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26).

Згідно рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 06.02.2018 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 42-43).

При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3ст.51 Конституції України).

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч. 1ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 141 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2ст. 150 СК Українибатьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття

Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із ч. 3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, а відповідно до ч.2 ст. 182 СК Українимінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положенням ч. 1ст. 183 СК Українипередбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.5 ст. 183 СК Українитой із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину

Відповідно до п.п.3 п.17Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення

Суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожиткові мінімуми для різних категорій населення на 2025 рік в Україні встановлюються Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік", зокрема станом на 1 січня 2025 року на дітей віком від 6 років до 18 років 3196,00 грн.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів - 50% прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку становить длядітейвіком від 6 до 18 років 1598,00 грн.

Відповідачка в судове засідання не з`явився, не скористалася наданим їй правом на висловлення своєї позиції по справі та не надала до суду документи про стан її здоров`я, свої доходи, наявність у неї інших дітей чи осіб, які перебувають на його утриманні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення аліментів 12 серпня 2024 року, тому є підстави для стягнення аліментів із 12 серпня 2024 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач на підставі п.3 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 141, 259, 263-265, 270, 273, 354 ЦПК України, ст. 8, 11, 180 183 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 147/1080/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області,про позбавлення батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі1/4 частини всіхвидів заробітку(доходу),але неменше 50%від прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку щомісячно,починаючи з12.08.2024і додосягнення неюповноліття.

Допустити негайневиконання додатковогорішення вчастині стягненняаліментів врозмірі платежуза одинмісяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне додаткове рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного додаткового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного додаткового рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне додаткове рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Додаткове рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа:Органопіки тапіклування виконавчогокомітету Ладижинської міської радиВінницької області, місцезнаходження: вул. П.Кравчика,4, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область.

Суддя О.М. Почкіна