Ухвала суду № 125224318, 18.02.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

18 лютого 2025 року м. ХарківСправа № 922/465/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків, в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ, Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків, до відповідачів: першого - Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою "Слобожанський", м. Харків, другого - Корпорації "Слобожанська Паляниця", м. Харків, провизнання недійсним договору та стягнення коштів в дохід держави, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Північно-Східного офісу Держаудитслужби до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів, Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою "Слобожанський" та Корпорації "Слобожанська Паляниця", про визнання недійсним договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № Х-17 від 20.03.2017 року, стягнення з Корпорації «Слобожанська Паляниця» на користь Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» 666 911,58 гривень, а з Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» одержані ним за рішенням суду 666 911,58 гривень стягнути в дохід держави.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд, з метою уникнення сумнівів у його неупередженості при розгляді справи № 922/465/25, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Частинами 4, 7 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Відомості про результати розподілу зберігаються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та мають бути захищені від несанкціонованого доступу та втручання. Частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmarkjudgmentof 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду. Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.

Відповідно до пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Також, згідно з приписами статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. У статті 15 Кодексу суддівської етики встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі. Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 року №1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, у якому зазначено про те, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу. Окрім того, у Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, які свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Наведене вище є іншою обставиною (в розумінні пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України), яка може викликати сумніви у сторін в об`єктивності судді при вирішенні даного спору, що є підставою для самовідводу.

Як вбачається із позову, одним із відповідачів є Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою "Слобожанський" (минула назва: Державна гімназія- інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус»). Водночас, суд зазначає, що син судді-доповідача Калініченко Н.В. тривалий час навчався у Державній гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус». При цьому, керівництво Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» (нова назва - Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою "Слобожанський") в період навчання та по сьогоднішній день не змінювалося.

Водночас, у розрізі вищезазначених приписів чинного законодавства, незважаючи на відсутність правових та фактичних підстав для сумніву у безсторонності та об`єктивності судді Калініченко Н.В., з огляду на зазначене, враховуючи положення Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, з огляду на необхідність забезпечення дотримання засад здійснення правосуддя та приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля забезпечення довіри до Господарського суду Харківської області та в цілому до судової влади в Україні, з метою уникнення сумніву у неупередженості судді Калініченко Н.В. як у учасників справи № 922/465/25, так і у стороннього спостерігача, суддя Калініченко Н.В. вважає за необхідне заявити самовідвід від участі у розгляді справи № 922/465/25.

Зважаючи на викладені обставини, керуючись статтями 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заявити та задовольнити самовідвід судді Калініченко Н.В. від участі у розгляді справи № 922/465/25.

Матеріали позовної заяви № 922/465/25 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду для розгляду справи, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 18 лютого 2025 року.

Суддя Н.В. Калініченко