Рішення № 12522421, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/21215.11.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В.,

при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали

за позовом Приватного науково –виробничого підприємства "Геостат"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія"

про

за зустрічним позовом

до

простягнення 2 267 986,83грн. та розірвання договору від 18.11.2009 № 12/11-09РД

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія"

Приватного науково –виробничого підприємства "Геостат"

розірвання договору Представники сторін: від позивача Шульгін Г.Є. –директор, Іванюк Ю.П. - представник; від відповідачаКаргамонова М.Г., Бороздіна Н.М. –представники. Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 06.10.2010, 18.10.2010 оголошувалась перерва до 15.10.2010. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного науково –виробничого підприємства "Геостат" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" заборгованості на загальну суму 2267968,83 грн., у тому числі 2030 000,00грн. –основного боргу, 143629,45 грн. –пені, 22524,66 грн. –річних, 71814,72 грн. –проценти за користування коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором, оскільки своєчасно не здійснив розрахунок за виконані позивачем роботи. Станом на момент звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість по Договору у розмірі 2 030 000,00 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку з урахуванням штрафних санкцій.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що заборгованість відповідача перед позивачем по Договору, відсутня, оскільки акт №7, на підставі якого позивач заявляє позовні вимоги, відповідачем не підписаний та повернутий позивачу із зауваженнями. Крім того, відповідач вказує на безпідставність притримання позивачем проектної документації та відповідно порушення позивачем умов договору.

13.09.2010 до Господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" подано зустрічну позовну заяву в межах справи № 56/212 про розірвання договору між позивачем та відповідачем у зв‘язку з істотним порушенням умов договору, про стягнення сплачених коштів за невиконані роботи у розмірі 285000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" для сумісного розгляду з первісним.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані істотним порушенням відповідачем умов договору, оскільки відповідач за зустрічним позовом не передав проектну документацію позивачу, не отримав ліценцію на здійснення проектних робіт та незаконно притримав виконану проекту документацію. За таких обставин, позивач за зустрічним позовом просить розірвати договір та стягнути з відповідача за зустрічним позовом аванс у розмірі 285000,00 грн.

Відповідач проти задоволення зустрічного позову заперечує та вказує на необґрунтованість зустрічних позовних вимог.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

По первісному позову.

18.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія", як замовником (позивач за первісним позовом) та Приватним науково –виробничим підприємством "Геостат", як проектувальником (відповідач за первісним позовом) укладено договір № 12/11-09РД, відповідно до умов якого замовник доручає, а проектувальник зобов‘язується розробити проектну документацію для будівництва та обслуговування логістичного терміналу з сервісним обслуговуванням автотранспорту на території Білогородської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області, а Замовник зобов‘язується прийняти результати цих робіт та сплатити проектувальнику їх вартість.

Проектні роботи повинні бути виконані у строки, встановлені календарним планом (п. 3.1 Договору).

Оплата здійснюється наступним шляхом: замовник зобов‘язаний сплатити проектувальнику аванс за виконання проектних робіт у розмірі 585000,00 грн. протягом 5 робочих днів з дня підписання цього договору та у розмірі 100 000,00 грн. протягом 30 робочих днів після підписання договору. Решту вартості робіт замовник сплачує проектувальнику поетапно згідно рахунків, виставлених проектувальником у відповідності з умовами календарного плану (п. 4.21, п. 4.2.2 Договору).

Підставою для оплати повної вартості робіт є підписаний сторонами акт приймання –передачі робіт. Датою передачі робіт вважається дата складання цього акту (п. 4.2.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2, п.5.3 Договору, проекті роботи і документи, виконання і виготовлення яких передбачено календарним планом на відповідний етап, підлягають передачі від проектувальника до замовника, протягом 5 робочих днів після закінчення виконання робіт; проектна документація передається у 4 –примірниках.

На прохання замовника проектувальник може передати додаткову кількість примірників проектної документації понад наведеної норми за окрему оплату; передача проектних робіт і документів оформляється актом прийому –передачі, який складається у двох примірниках, підписується керівниками сторін або за їх дорученням іншими особами на підставі довіреності і скріплюється відбитками печаток сторін.

Згідно з п. 5.4.1, п. 5.4.2, п. 5.4.3 Договору, передача проектних робіт і документів здійснюється у наступному порядку. Протягом 5 робочих днів після завершення виконання робіт проектувальник направляє замовнику супровідним листом акт прийому –передачі, підписаний і скріплений печаткою у 2 екземплярах з доданою до нього проектною документацією або звітом про виконані роботи, якщо результати цих робіт на дату складання акту є незакінчена проектна документація. Замовник у 5- денний строк після отримання акту розглядає проектні документи або звіт про виконані роботи і в разі відсутності зауважень підписує акт, скріпляє його печаткою і один примірник повертає проектувальнику. У разі відмови підписати акт замовник у строк 5 днів складає мотивовані зауваження, а також двосторонній акт необхідних доробки строків їх виконання і повертає разом з проектною документацією на доопрацювання.

Якщо у строк, указаний у п. 5.4.2 замовник не передасть проектувальнику підписаний акт прийому –передачі проектних робіт чи документи, згадані у п. 5.4.3, акт прийому –передачі вважається підписаним, а проекті роботи і документи виконаними і прийнятими замовником.

Сторонами погоджений календарний план по договору, копія якого є в матеріалах справи, відповідно до якого вартість робіт становить 6026 000,00 грн., строк закінчення робіт –30.07.2010 і кінцевий розрахунок також 30.07.2010.

На виконання умов договору, відповідач за первісним позовом 19.11.2009 перерахував на рахунок позивача за первісним позовом 585 000,00 грн., 25.12.2009 –100 000,00 грн., а 28.01.2010 –185000,00 грн., всього на суму 870 000,00 грн.

07.12.2009 між сторонами підписаний акт №1 здавання –прийняття проектно- вишукувальних робіт по Договору на загальну суму 280 050,00 грн.

17.12.2009 між сторонами підписаний акт №4 здавання –прийняття проектно- вишукувальних робіт по Договору на загальну суму 304 950,00 грн.

В подальшому, позивач за первісним позовом, супровідним листом від 25.03.2010 № 09/0310, передав відповідачу за первісним позовом (вх. 29.03.2010 № 25) накладні №№ 7-14 та акт № 7.

Акт № 7 від 25.03.2010 здавання –приймання проектної документації відповідачем не підписаний. Згідно акту, вартість робіт виконаних позивачем за первісним позовом становить 2 619 950,00 грн., до оплати підлягає 2 030 000,00 грн.

З абзацу 5 зазначеного вище акту вбачається, що ПНВП «Геостад» з однієї сторони та ТОВ «Міжнародна логістична компанія»з другої сторони, склали цей акт про те, що роботи виконані у повному обсязі у відповідності з завданням і вимогами «Замовника».

Однак, виконання робіт у повному обсязі спростовується календарним планом, наданим самим позивачем, в якому зазначено, що роботи виконані неповністю, а частково, а саме: архітектурна частина, пункти календарного плану: 7, 8, 27; Конструктивна частина, пункти календарного плану: 2, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 29, 30, 31, 32, 34, 35, 36; Інженерно-технологічна частина, пункти календарного плану: 3, 4, 5, 6, 12, 26, 28, 48 (90%), 49 (60%), оформив, роздрукував, підготував до випуску креслення.

Крім того, календарний план, наданий як додаток до позовної заяви, не містить пунктів 16, 17, 18, хоча в своїй позовній заяві, а також в Акті №7 здавання-приймання проектно-вишукувальної продукції від 25.03.2010 р., позивач посилається на виконання робіт, передбачених цими пунктами, тому такі розбіжності свідчать про неповноту даного календарного плану.

Остаточна редакція Календарного плану до договору №12/11-09РД від 18.11.2009 р. не містить вартості проектних робіт окремих етапів їх виконання (копія додається), тому роботи були сплачені позивачем в повному обсязі на підставі виставлених рахунків з урахуванням положень п. 4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. договору.

В Акті №7 здавання-приймання проектно-вишукувальної продукції від 25.03.2010 р. позивач посилається на виконання робіт, передбачених пунктами 16. 17, 18 календарного плану, тим самим визнаючи дійсність остаточної редакції повного Календарного плану до договору №12/11-09РД від 18 11.2009 р., де вартість робіт не вказана.

Згідно п. 5.1 договору проектна документація передається у 4-х примірниках.

В матеріалах справи містяться накладні від 07.11.2009 р., №2/ЛТ від 15.12.2009 р., №3/ЛТ від 15.12.2009 р., №7/ЛТ від 25.03.2010 р., №8/ЛТ від 25.03.2009р., №9/ЛТ від 25.03.2010 р, №10/ЛТ від 25.03.2010 р., №11/ЛТ від 25.03.2010 р., №12/ЛТ від 25. 03. 2010 р., №13/ЛТ від 25.03.2010 р., №14/ЛТ від 25.03.2010 р., в яких вказана кількість екземплярів, а саме 4 .

Однак, в матеріалах справи є накладні за №4/ЛТ від 04.02.2010 р. №6ЛТ від 01.03.2010 р., в графі яких "кількість екземплярів" даних накладних зазначено 1 (один) примірник замість узгоджених 4, що порушує п. 5.1. спірного договору.

Також, на накладних №№ 7-14, міститься напис відповідача за первісним позовом - отримано для ознайомлення, надати калькуляцію затрат на виконання робіт. Накладні з боку відповідача за первісним позовом не підписані.

09.04.2010 позивачем за первісним позовом направлено на адресу відповідача за первісним позовом калькуляцію вартості проектних робіт за актом № 7 разом з кошторисами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом, листом від 29.03.2010 вказав на необхідність надати позивачу за первісним позовом комплектну проектну документацію разом з калькуляцією витрат на її виготовлення, лист був направлений позивачу 01.04.2010 року на адресу м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24.

Судом не приймаються заперечення позивача за первісним позовом про направлення зауважень не на ту адресу, оскільки лист був направлений на адресу позивача за первісним позовом, яка вказана ним же в накладних.

За таких обставин, відповідач за первісним позовом, у строк, передбачений договором, надав заперечення щодо акту № 7, а тому, посилання позивача за первісним позовом на те, що акт вважається підписаним, судом не приймається.

Крім того, слід зазначити, що факт передачі відповідачу за первісним позовом не всієї документації підтверджується самим позивачем у позовній заяві. Посилання позивача за первісним позовом на його право, передбачене статтею 856 Цивільного кодексу України, на притримання результатів роботи, судом відхиляється, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, до направлення відповідачу за первісним позовом акту № 7 у останнього заборгованості перед позивачем за первісним позовом не було, а тому у позивача не було правових підстав притримувати результати роботи та не передавати всю проекту документацію відповідачу за первісним позовом.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт прийняття відповідачем за первісним позовом проектних робіт по акту № 7 на загальну суму 2 619 950,00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. (ст. 887 Цивільного кодексу України).

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Статтею 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний, зокрема передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджується факт прийняття відповідачем за первісним позовом проектних робіт по акту № 7 на загальну суму 2 619 950,00 грн., то відповідно у відповідача за первісним позовом відсутнє зобов‘язання здійснити оплату вказаних робіт.

Також, судом враховано те, що згідно умов договору, зобов‘язання у відповідача за первісним позовом щодо оплати виконаних робіт виникає на підставі рахунку, який позивачем за первісним позовом до суду не надано.

Крім того, слід зазначити, що на вимогу суду позивачем за первісним позовом не було надано жодних належних доказів здійснення ним проектних робіт, у тому числі виготовлення тієї проектної документація, яка була притримана позивачем за первісним позовом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що станом на момент прийняття судом рішення, заборгованість відповідача по Договору відсутня. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань не підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення суми 2 030 000,00грн.

Крім того, позивач стягнути з відповідача пеню у розмірі 143629,45 грн., 3% річних у розмірі 22524,66 грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 71814,72 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору за затримання оплати за виконаний етап робіт більше ніж на 10 календарних днів після підписання акту прийому –передачі проектувальник має право стягнути з замовника пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт за кожний день.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на те, що судом не встановлено, порушення відповідачем за первісним позовом зобов‘язання щодо оплати вартості виконаних позивачем за первісним позовом робіт, то відповідно відсутні правові підстави для нарахування та стягнення пені, 3% річних та процентів за користування коштами.

Також, позивач за первісним позовом просить розірвати договір підряду від 18.11.2009 № 12/11-09РД.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

При цьому, істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки судом не було встановлено порушення відповідачем за первісним позовом зобов‘язання щодо оплати по Договору, а на інші підстави для розірвання договору, позивач за первісним позовом не посилається, то у суду відсутні правові підстави для розірвання договору у зв‘язку з істотним порушенням договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою, сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами не передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку та не передбачені випадки розірвання договору.

Позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів надіслання на адресу відповідача за первісним позовом пропозиції про розірвання договору підряду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про розірвання договору задоволенню не підлягають.

За таких обставин, первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача за первісним позовом. Крім того, з позивача за первісним позовом підлягає стягненню в доход державного бюджету державне мито за розгляд немайнових вимог у розмірі 85,00 грн.

По зустрічному позову.

18.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія", як замовником (позивач за первісним позовом) та Приватним науково –виробничим підприємством "Геостат", як проектувальником (відповідач за первісним позовом) укладено договір № 12/11-09РД, відповідно до умов якого замовник доручає, а проектувальник зобов‘язується розробити проектну документацію для будівництва та обслуговування логістичного терміналу з сервісним обслуговуванням автотранспорту на території Білогородської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області. Замовник зобов‘язується прийняти результати цих робіт та сплатити проектувальнику їх вартість.

Проектні роботи повинні бути виконані у строки, встановлені календарним планом (п. 3.1 Договору).

Сторонами погоджений календарний план по договору, копія якого є в матеріалах справи, відповідно до якого вартість робіт становить 6026 000,00 грн., строк закінчення робіт –30.07.2010 і кінцевий розрахунок також 30.07.2010.

Позивач за зустрічним позовом, як на підставу своїх вимог про розірвання договору посилається на ч. 2 ст. 651, ч. 2 ст. 849, ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України та на ч. 3 ст. 837 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

При цьому, істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Позивачем за зустрічним позовом не надано до матеріалів справи жодних належних доказів відмови останнього від договору та повідомлення про це відповідача за зустрічним позовом.

За таких обставин, посилання відповідача ст. 849 Цивільного кодексу України є необґрунтованим.

Згідно з ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою, сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами не передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку та не передбачені випадки розірвання договору.

Позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не надано жодних доказів надіслання на адресу відповідача за зустрічним позовом пропозиції або вимоги про розірвання договору підряду.

Крім того, судом не приймаються посилання позивача за зустрічним позовом на ч. 3 ст. 837 ЦК України, як на підставу для розривання договору - відсутність у відповідача за зустрічним позовом ліцензії, оскільки:

По-перше, нормами чинного законодавства вказана обставина не передбачена як підстава для розірвання договору.

По- друге, під час підписання спірного договору, у відповідача за зустрічним позовом ліцензія, яка була видана Державним комітетом з будівництва і архітектури серії АБ № 208899 була чинна.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Державної архітектурно-будівельної інспекції № 26-16-5676 від 05.10.10, в якому зазначено, що питання розрахунків за виконані проектні роботи регулюється виключно раніше укладеним договором підряду між сторонами договірного процесу і не залежать в даному випадку від закінчення терміну дії ліцензії, оскільки ліцензія не була анульована органами державного архітектурно-будівельного контролю, а навпаки справа була розглянута та 18.05.2010 прийнято рішення про надання нової ліцензії.

При розгляді цього питання було взято до уваги те, що на момент підписання договору у підрядника - ПНВП «ГЕОСТАТ»була чинна ліцензія та він до закінчення її дії виконав проектні роботи і вчасно звернувся до експертної організації.

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги про розірвання договору, задоволенню не підлягають.

Також, слід зазначити що зустрічні позовні вимоги про стягнення 285000,00 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки ст. ст. 852 і 858 Цивільного кодексу України не передбачені такі правові наслідки як повернення передоплати за договором підряду, в тому числі, і у разі його розірвання. Вказана сума також не може бути стягнути і на підставі ст. ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України, оскільки вона не підпадає під визначення збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладене, зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача за зустрічним позовом. Крім того, з позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню в доход державного бюджету державне мито за розгляд немайнових вимог у розмірі 85,00 грн.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного науково- виробничого підприємства "Геостат" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 26, код 13685181) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" (04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, код 34355758) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

Дата підписання 19.11.2010 рокуВ.В. Джарти