Ухвала суду № 125223052, 17.02.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.02.2025м. ДніпроСправа № 904/11028/15 (904/591/25)

Суддя Первушин Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном

в межах справи №904/11028/15

за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича, с.Бережинка, Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149)

про визнання банкрутом

Без участі (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/11028/15 за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149).

Справа перебуває на стадії розпорядження майном, повноваження розпорядника майна згідно ухвали суду від 04.09.2023 покладено на арбітражну керуючу Носенко Тетяну Сергіївну (свідоцтво №1387 від 23.07.2013).

12.02.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Мік" подано позовну заяву (вх. суду №112/25) до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку щодо залишення позову без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" інформації відповідно до ціни позову Позивачем не викладено.

Отже, заява не містить відомостей, визначеної в пункті 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Способом усунення недоліків заяви є надання до суду відомостей, визначеної в пункт 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пунктів 6, 7, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" інформації відповідно до вищевказаних пунктів Позивачем не викладено.

Отже, заява не містить відомостей, визначених в пунктах 6, 7, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Способом усунення недоліків заяви є надання до суду відомостей, визначених в пунктах 6, 7, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028 грн. 00 коп.

Згідно з висновками, які викладені в ухвалі Верховного Суду від 04.03.2019 у справі №923/441/18, постанові від 21.10.2019 у справі №910/2431/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/1, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся до суду із позовом, в якому міститься вимога майнового характеру (повернення майна).

Позивачем в порушення пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України не зазначено ціну позову, та як наслідок не сплачено суму судового збору.

Проте, суд зазначає, що тягар доказування вартості майна несе саме Позивач.

Слід також зазначити, що Позивачем до позовної заяви не додано жодних документів на підтвердження права власності на майна, а саме контейнера 40 футів та документів з яких можливо визначити вартість цього майна.

Оскільки позовна заява та інші документи не містять інформації про вартість контейнера 40 футів (орієнтовну ціну позову), суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовної вимоги про повернення майна, тому це повинен самостійно зробити позивач.

Також згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивачем до позовної заяви не додано належних доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача - ОСОБА_1 .

Для усунення вказаного недоліку позивачу слід надати докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Крім того, у вступній частині позовної заяви Позивачем зазначено розпорядника майна Носенко Т.С., проте не вказано правовий статус її як учасника справи (зазначено інша особа).

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частини 1, 2 статті 50 ГПК України).

Суд звертає увагу, що у заявах про залучення третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Позивач зазначає у позові третю особу, однак не заявляє клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, не вказує на стороні якого саме відповідача чи обох відповідачів та на які права та обов`язки цієї особи (осіб) щодо сторін може вплинути розгляд даної справи, не зазначає в позовній заяві правових підстав для її залучення судом до участі у справі.

Саме лише зазначення в позовній заяві особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу (Постанова Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

У зв`язку з цим позивачу слід визначити правовий статус як учасника справи розпорядника майна Носенко Т.С., та у разі залучення її у якості третьої особи надати відповідне обґрунтоване клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, прав та обов`язків цієї особи щодо сторін у справі, на які може вплинути розгляд даної справи та правових підстав для її залучення судом до участі у справі.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" - залишити без руху.

2. Позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мік" протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- докази відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- визначити правовий статус як учасника справи розпорядника майна Носенко Тетяни Сергіївни, та у разі залучення її у якості третьої особи надати відповідне обґрунтоване клопотання.

- зазначити ціну позову (вартість майна) та сплатити судовий збір відповідно до вартості майна;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мік", що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 17.02.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Ю. Первушин