Ухвала суду № 125221862, 25.12.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/30172/24 2/760/12090/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Верещінська І.В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

У провадження Солом`янського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява.

Дослідивши подані матеріали позовної заяви, вважаю за необхідне даний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Так, статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів зазначеної позовної заяви, позивач не сплатив судовий збір за її подання, з посиланням на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вказуючи на те, що він є учасником бойових дій, а тому на підставі наведених положень закону звільняється від сплати судового збору.

Так, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

За змістом зазначеної статті, звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими заявник звернувся у даній справі.

Зазначена позиція також висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 9901/70/20.

Таким чином, оскільки заявник звернувся до суду із позовною заявою щодо розірвання шлюбу, що в даному випадку не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи, пов`язаної зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання даної позовної заяви - підлягає сплаті на загальних підставах, у розмірі та порядку, визначених Законом України «Про судовий збір».

В той же час, вбачається, що подана до суду позовна заява містить три вимоги:

про розірвання шлюбу;

зобов`язанні відповідача не перешкоджати позивачу у спілкуванні з їх дітьми;

визначення порядку виплати цільових аліментів на утримання дітей.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наведені положення закону, а також те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн., за заявлені у позовній заяві 3 вимоги позивачу необхідно сплатити 1 211,20 грн. х 3 = 3 633,60 грн.

Зазначений судовий збір сплачується за наступними реквізитами Солом`янського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783;

Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;___(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом_____, Солом`янський районний суду м. Києві.

Крім того, ч. 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки позивачем

- у відповідності до пункту 4 цієї статті, не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме не вказано з ким саме проживають діти та яким чином відповідач перешкоджає спілкуванню дітей;

- не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- не вказано підтвердження, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, в поданій позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги саме до себе в частині стягнення аліментів відповідно до норм матеріального права, не зазначено які саме права позивача порушені відповідачем, який характер мають правовідносини, що виникли між сторонами з приводу даного спору, враховуючи, що право на звернення до суду відповідно до ст. 4 ЦПК України має особа, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

З позовної заяви вбачається, що звертаючись до суд з вимогою про стягнення з себе аліментів, суду не зазначено, які саме його права порушено; він, як боржник за аліментним зобов`язанням не може бути суб`єктом звернення до суду з вказаною вимогою, яка належить стягувачу за аліментами - особи, на утриманні якої перебувають діти, у даному випадку ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відтак, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, ОСОБА_1 не наділений правом звертатись до суду з позовом про стягнення аліментів з себе на користь ОСОБА_2 .

Разом з тим, позивач не позбавлений можливості добровільно матеріально утримувати свою дитину або ж подати за місцем роботи заяву про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати.

Щодо вимоги не перешкоджати позивачу у спількуванні з дітьми мається на увазі - визначення порядку участі у вихованні дітей? Окремий позов з відповідними доказами порушення цього права. Бо суд не вирішує справи " на майбутнє".

Отже, позивачу слід виправити зазначені недоліки шляхом уточнення позовних вимог саме до відповідача, не до самого себе.

За правилами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, у відповідності до ст.ст. 175,185 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити, що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Верещінська