Ухвала суду № 125221378, 11.02.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/3110/24

Провадження №2-о/752/22/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Покровської О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Перша київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Покровська Ольга Юріївна в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, заінтересована особа Перша київська державна нотаріальна контора.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у належній заявниці квартирі.

За пропозицією заявниці ОСОБА_2 в лютому 2005 року уклав з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_2 набув у власність 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

За гроші спільного бюджету відбувалось виконання ОСОБА_2 договору довічного утримання.

05.07.2005 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

В червні 2016 року ОСОБА_2 успадкував 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці помер.

В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , проте їй було відмовлено з огляду на те, що 2/3 частки померлий отримав у власність на підставі договору довічного утримання.

Просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 2000 року по 07.07.2005 за адресою: АДРЕСА_2 .

08.04.2024 постановлено ухвалу про залишення заяви без руху.

03.05.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

12.06.2024 постановлено ухвалу про витребування доказів.

Заявниця та її представник підтримали заяву.

Представник заявниці пояснила, що встановлення цього факту є необхідним для збільшення частки ОСОБА_1 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що, в свою чергу, призведе до збільшення її частки при спадкуванні порівняно з іншими спадкоємцями дочкою і сином ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доглядали родичку ОСОБА_8 , яка жила на АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом більше тридцяти років, вони жили в шлюбі.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_7 жила з ОСОБА_10 з дев`яностих років, як чоловік та дружина. Шлюб вони уклали на початку двохтисячних років.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.02.2005 між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, за умовами якого останній набув у власність 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

04.06.2016 ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

07.07.2005 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

03.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2

03.01.2024 було відкрито та зареєстровано спадкову справу №71810127 (номер у спадковому реєстрі 4/2024).

15.01.2024 ОСОБА_11 та 18.06.2024 ОСОБА_12 звернулись з заявами про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Відомості про будь-які відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину матеріали спадкової справи №71810127 не містять, як не містять і відомостей про те, що заявниця зверталась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).

Таким чином, у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, які тягнуть за собою юридичні наслідки, від яких залежить, зокрема, виникнення особистих немайнових прав громадян.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20)).

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить - виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Тож справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі №641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Судом встановлено, що встановлення факту проживання певний період часу заявниці та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу є необхідним для збільшення частки ОСОБА_1 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що, в свою чергу, призведе до збільшення її частки при спадкуванні порівняно з іншими спадкоємцями дочкою і сином ОСОБА_2 .

З наведеного вбачається, що звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення, має на меті захист майнових прав заявниці.

При цьому суд зауважує, що з заявами про прийняття спадщини звернулись дочка та син померлого ОСОБА_2 , які до участі в цій справі не залучались.

В якості заінтересованої особи заявник зазначив Першу київську державну нотаріальну контору, проте нотаріальна контора не має юридичної заінтересованості у цій справі, не перебуває з заявником у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі, можуть зазнати певних змін, рішення у цій справі ніяким чином не вплине на її права та обов`язки.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки під час під час розгляду цієї справи з`ясувалось, що має місце спір про право, то слід залишити заяву без розгляду та роз`яснити заявниці, що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 267-269, 273, 293-294, 315-319, 353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці її право подати до суду позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складений 17.02.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова