Рішення № 12522085, 07.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/22707.10.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 517,02 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Малиш В.В.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 517,02 грн. заборгованості з орендної плати та компенсації плати за землю по Договору від 05.09.07р. № 3527.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. порушено провадження у справі.

Представником позивача в судовому засіданні 14.09.2010р. надано суду документи на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2010р. про порушення провадження у справі.

Ухвалою від 14.09.10р. суд відкладав розгляд справи на 07.10.10р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у всі судові засідання не зявлявся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом'янської районної у м. Києві ради від 19.12.2007 року № 218 «Про утворення комунальних підприємств»було створено Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради. Згідно розпоряджень Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.02.2008 року № 141 «Про затвердження статуту Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м. Києві ради», від 29.12.2007 року № 2492 «Про проведення інвентаризації майна Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва»балансоутримувачем приміщень за адресою: АДРЕСА_2 з 01.04.2008 року є Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м. Києві ради»(Позивач).

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 Статуту майно Позивача перебуває в комунальній власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва і закріплюється за Позивачем на праві господарського відання. Позивач є самостійним суб'єктом господарювання, управителем та балансоутримувачем житлових та нежитлових будинків комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва.

Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва (правонаступником якого є Позивач - Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі Відповідач), було укладено Договір оренди нежилого приміщення за № 3527 від 05.09.2007р. (далі Договір), на підставі якого Відповідачу було надано в користування приміщення загальною площею 6,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строк дії Договору оренди було встановлено до 20.03.2008 року.

У звязку з закінченням терміну дії Договору Розпорядженням Соломянської районної адміністрації від 17.04.08р. відповідачу продовжено термін дії Договору на один рік відповідно до протоколу комісії №8 від 21.03.2008р.

Відповідно до Акту прийому передачі від 31.12.08р. Відповідач звільнив займане по Договору приміщення та повернув його Позивачу.

Орендна плата, згідно умов Договору оренди встановлена в розмірі 27,54 грн., яку Орендар повинен перераховувати незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції та ПДВ.

Згідно умов Договору оренди, орендар також компенсує видатки по платі за землю, розрахунок яких робиться у відповідності до Додатку №3 до Договору.

Відповідач не скористався своїм правом зявитися до суду та надати усні або письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідно до листа ДПА України від 09.06.2000р. №7987/7/16-1220-13, якщо між суб'єктами підприємницької діяльності у складі вартості послуги за договором оперативної оренди передбачена компенсація розміру "земельного податку", платником якого є орендодавець, то така компенсація відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" у складі вартості послуг оперативної оренди є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування якої визначається виходячи із загальної вартості такої послуги з урахуванням можливих компенсацій за іншими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за Договором, відповідно до якого заборгованість відповідача по орендній платі з травня 2008 року по 31 грудня (включно) 2008 року становить 393,85 грн.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з компенсації видатків по сплаті земельного податку (з врахуванням наданих позивачем пояснень від 14.09.10р.) за Договором, відповідно до якого заборгованість відповідача по компенсації видатків по сплаті земельного податку з травня 2008 року по 31 грудня (включно) 2008 року становить 123,17 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведених сум заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача сум вищенаведених заборгованостей з орендної плати та по компенсацій видатків по платі за землю.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Соломянської районної у місті Києві ради (м. Київ, вул. Соціалістична, 6; код ЄДРПОУ 35756919) 393 (триста девяносто три) грн. 85 коп. заборгованості з орендної плати, 123 (сто двадцять три) грн. 17 коп. компенсації плати за землю, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 11.10.10р.