Рішення № 125218979, 11.02.2025, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2188/24

Провадження № 2/355/219/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодова Майстерня» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить стягнути з сторони відповідача ТОВ «Кодова Майстерня» на його користь заробітну плату в розмірі 22038,00 гривень за березень 23 робочих дня, квітень 21 робочий день, травень 22 робочих дня та червень за 8 робочих днів 2022 року без утримання вирахувань, податків, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38714,00 гривень.

Свою позовну заяву позивач ОСОБА_1 обґрунтував тим, що у період з 09 листопада 2021 року по 13 червня 2022 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ "Домобудівний комбінат-7" на посаді юриста. 23 липня 2024 року ТОВ «Домобудівний комбінат-7» змінило найменування юридичної особи, власника, директора та місце реєстрації. Стосовно цих змін на сьогоднішній день Товариство має назву ТОВ «Кодова Майстерня». У день звільнення 13 червня 2022 року з ним не було проведено розрахунку. У відповідності до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОС-7) за 2022 рік страхувальником за 1-й місяць нараховано та сплачено заробітну плату в розмірі 6600 гривень, за 2-ий місяць 6500,00 гривень, за 3-ий місяць-0 гривень, за 4-ий-0 гривень, 5-ий 0 гривень, за 6-ий компенсація за не використану відпустку-1342,38 гривень. Виходячи з цього він вважає, що сума заборгованості не нарахованої та невиплаченої заробітної плати при звільненні складає 22038,00 гривень. Заробітна плата виникла через несплату заробітної плати за березень 23 робочих днів, квітень 21 робочий день, травень 22 робочих дня та червень 8 робочих днів 2022 року по день звільнення, що складає 74 робочих дня. Він неодноразово письмово звертався до сторони відповідача з проханням надати довідку про нарахуванні та виплачені йому суми при звільнені, а також надати відомості по заборгованості заробітної плати на день його звільнення, але всі його звернення залишились без уваги та були проігноровані. Він вважає, що для стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні необхідно застосовувати показник 319 гривень в день (6600 гривень+6500,00гривень гривень: 41 робочий день) У зв`язку з тим, що відповідач не провів з ним повний розрахунок при звільненні, виплата середнього заробітку здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців з моменту звільнення що складає 130 робочих днів, З відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який складає: 319гривень х 130 робочих днів= 38714,00 гривень. Станом на дату подання позовної заяви він не одержував письмового повідомлення про нараховані йому суми. Відомості про направлення відповідачем і одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані при звільнення в нього відсутні.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити.

Представник відповідача від ТОВ «Кодова Майстерня» до судового засідання не з`явився, на 21 січня 2025 року о 13 годині, до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду, копією позовної заяви з додатками повернувся до суду з довідкою про причину невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» «не розшукано», далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 11 лютого 2025 року о 12 годині 45 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву з запереченнями надано не було.

Відповідно до п.п.3,4ч.8,ч.11ст.128ЦПК Українислід,що днемвручення судовоїповістки є: деньпроставлення упоштовому повідомленнівідмітки провідмову отриматисудову повісткучи відміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Стосовно заявленого клопотання в резолютивній частині позовної заяви про витребування у ТОВ «Кодова Майстерня» належним чином завірені копії довідки про нарахування позивачу заробітної плати за період з моменту прийняття на роботу до моменту звільнення; розрахункових листів з виплати заробітної плати за весь період перебування з позивачем у трудових відносинах; відомості по заборгованості по заробітній платі на день звільнення позивача суд позбавлений процесуальної можливості виконати вимогу оскільки це є окрема процесуальна дія, стосовно якої ухвалюється окрема ухвала та направляється для виконання однієї із сторін.

Як слід з ч.1 ст.84 ЦПК України що, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про часткове задоволення позовних вимог оскільки:

Згідностатті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З копії паспорта слід, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України.(а.с.6-9)

З копії трудової книжки слід, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду юриста ТОВ «ДБК-7» (Домобудівний комбінат-7) наказ №7 П від 08 листопада 2021 року про що мається запис від 09 листопада 2021 року, відповідно запису від 13 червня 2022 року ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України, наказ №4-3 від 13 червня 2022 року.(а.с.11-12)

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 19 вересня 2024 року слід, що ТОВ «Кодова Майстерня» значиться в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником є ОСОБА_2 адреса розташування Рівненська область місто Рівне Рівненський район, вулиця Бандери Степана будинок №15 (ЄДРПОУ 38526328). Згідно історії реєстраційної інформації слід, що ТОВ «Домобудівний комбінат-7» коротке ТОВ «ДБК-7» керівник ОСОБА_3 діяльність будівництво житлових і нежитлових будівель змінило назву на ТОВ «Кодова Майстерня» керівник Алі Чінар Хассан Алі діяльність комп`ютерне програмування.(а.с.13-15)

З листів від 21 липня 2022 року, 17 липня 2023 року, позивач ОСОБА_1 звертався до директора ТОВ «Домобудівний комбінат-7» ОСОБА_3 про здійснення нарахування та повного розрахунку з виплатою належних йому сум.(а.с.16-17)

З листа від 23 вересня 2024 року слід, що позивач ОСОБА_1 звертався до директора ТОВ «Кодова Майстерня» Алі Чінар Хассан Алі про здійснення з ним розрахунку під час звільнення з підприємства ТОВ «Домобудівний колмбінат-7» назва якого змінена на ТОВ «Кодова Майстерня».(а.с.18-22)

За копією витягу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу ОСК-7 слід, що за час роботи у проміжок за січень 6600, лютий 5610 гривень 2022 року нараховано 12210 гривень.(а.с.24)

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України,- У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відомостей про наявність спору про розмір боргу суду не надано.

Суд приймає до уваги , що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

В день звільнення позивачу, в порушення ст.116 КЗпП України, не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно із пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні)дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) зазначила, що якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим стосовно роботодавця, а також стосовно третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру застосовуваного судом заходу відповідальності може призводити до об`єктивно нерозумних і несправедливих наслідків. Оцінка втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України.

Так, зокрема зазначено, що мета відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, полягає у компенсації працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Розмір цього відшкодування може бути зменшений із врахуванням: 1) розміру простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Позивач не зміг з вини відповідача надати штатного розпису свого посадового окладу, у зв`язку з чим ним були надані данні з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України з яких було вибрано відомості по заробітній платі за звітні місяці.

Середній деннийзаробіток слідвизначати згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Отже відповідно до відомостей заробітна плата позивача за два місяці, що передували звільненню складає за січень 2022 рік - 6600 гривень, за лютий -5610 гривень, всього 6600+5610= 12210 гривень. Кількість робочих днів за січень та лютий 2022 року з урахуванням святкових, вихідних днів становить календарних 39 днів, святкові та вихідні у січні 12 днів +лютому 8 днів = 20 днів. Середня заробітна плата за день становить 12210 гривень : 39днів =313 гривень(сума заробітних плат за два місяці поділена на два місяці). Далі святкові дні скасовані за військовий стан залишились тільки робочі та вихідні дні. Робочі дні у березні 2022 року- 22, вихідних 8, у квітня 2022 року 21 робочий день 9 днів вихідних, у травні 2022 року 22 робочих днів 9 вихідних на момент звільнення позивач у червні місяці 2022 року відробив 8 днів. 22+21+22+8=73 днів не нарахуванні та не оплачені позивачу під час звільнення. З таких підстав 313 гривень х 73дня =22849 гривень (середня заробітна плата за день на дня які не нараховані та не оплачені.)

Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати становить (6600+5610): 39: =313 гривень, де у дужках вказані сплата страхового внеску за 2 місяці 2022 року січень та лютий сума поділена на робочі дні у січні 19 дні та лютому 20 робочих днів, що складає 39 дні, становить 313 гривень. Час затримки виплати заробітної плати складає з 13 червня 2022 року по 13 січня 2023 року, де необхідно зарахувати 6 місяців, відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України слід до середнього заробітку зарахувати тільки 6 місяців. 6 місяців становлять 154 робочих днів. Середній заробіток складається 154х313 = 48202- гривень, де 154 робочі дні, 313 гривень.

По відношенню до невиплаченої своєчасно заробітної плати 22849 гривень, яка складає 47.40%, що є підставою для застосування зазначеного процентного співвідношення до встановленого судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 22849:48202х100=47.40%. Розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 22847.75грн. (48202 х 47.40%:100=22847,75), що є співмірним при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню 22849,00 гривень не нарахованої заробітної плати та 22847,75 грн середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, зазначена сума визначена без прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата даного податку є відповідно обов`язком роботодавця та працівника.

Відповідно до п.15 ст.5 Закону України «Про Судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 п.1 ч.2ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підстав викладеного керуючись ст.ст. 4,12,81,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодова Майстерня» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодова Майстерня» код ЄДРПОУ:38526328 (адреса: Рівненська область, Рівненський район, місто Рівне, вулиця Бандери Степана, 15) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату в розмірі 22849 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) гривень 00 копійок не нарахованої заробітної плати без утримання податків та 22847(двадцять дві тисячі вісімсот сорок сім) гривень 75 копійок середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Кодова Майстерня»код ЄДРПОУ:38526328(адреса:Рівненська область,Рівненський район,місто Рівне,вулиця БандериСтепана,15) на користь держави судовий збір у сумі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок на наступний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ):37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) 899998

Номер рахунку : UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов