Ухвала суду № 125216157, 14.02.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1296/25

Провадження № 1-кс/461/1086/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2025 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчоговідділу розслідуваннязлочинів усфері господарськоїта службовоїдіяльності СУГУ НПу Львівськійобласті ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000068 вiд 12 лютого 2025 року, за ознаками кримiнального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

в с т а н о в и в:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд накласти арешт на автомобіль марки «Ford Glaxy», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_6 ; на квартиру АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_6 .

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що злочин, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_6 передбачає конфіскацію майна, обставини кримінального правопорушення та здобуті під час досудового розслідування докази, вказують на те, що на даний час в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у разі незастосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження майно, що перебуває у користуванні та розпорядженні власника (законних користувачів) може бути перереєстроване чи продане третім особам, що негативно вплине на забезпечення завдань кримінального провадження.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явилися, оскільки у клопотанні просять суд проводити розгляд справи про накладення арешту на майно у їхній відсутності та у відсутності власника майна. Клопотання підтримують у повному обсязі, просять задоволити.

З метою забезпечення арешту майна, при розгляді клопотання слідчий суддя застосовує положення ч. 2ст. 172 КПК України, згідно з якими клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3, ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

На підставі ч. 5ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до частини другоїстатті 173КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівклопотання слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142410000068 від 12.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13.02.2025, у відповідності до ст. ст. 40, 42, 276-278 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Красний Луч, Луганської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Таким чином ОСОБА_6 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди тобто за ч.3 ст.368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу встановлено, що у власності ОСОБА_6 перебуває автомобіль марки «Ford Glaxy», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Окрім цього згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у власності ОСОБА_6 перебуває квартира АДРЕСА_1 .

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладено на нерухоме майно і рухоме майно, гроші, які перебувають у власності підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Частиною 11ст. 170 КПК Українивстановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує також і прецедентну правову позицію ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Проаналізувавши надані слідчим матеріали та обставини викладені у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність правових підстав для арешту майна, враховує, що підозрюваному ОСОБА_6 оголошено підозру за ч. 3ст. 368 КК України, яка передбачає як вид покарання конфіскацію майна, а тому для можливості забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно, а тому слідчий суддя вважає, за необхідне задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.

Також, при прийнятті рішення, слідчий суддя приймає до уваги, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону розпоряджатися майном та відчужувати його (тобто не забороняє користування, не припиняє права власності на нього, а лише є тимчасовим обмеженням права власності), відтак особа може користуватися майном за призначенням.

Слідчий суддя вважає за доцільне роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1ст. 174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись вимогами ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідуваннязлочинів усфері господарськоїта службовоїдіяльності СУГУ НПу Львівськійобласті ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000068 вiд 12 лютого 2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - задоволити.

Накласти арешт на автомобіль марки «Ford Glaxy», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_6 ; на квартиру АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_6 .

Виконання ухвали суду покласти на старшого слідчого слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 та інших слідчих, які перебувають у групі слідчих у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1