Рішення № 125215680, 11.02.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Рішення

Іменем України

11 лютого 2025 року місто Чернігів

Справа №748/4972/24

Провадження №2/751/26/25

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Діденко А. О.

секретаря судового засідання Бобровник Н. В.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»

відповідач ОСОБА_1

представник позивача Тараненко Артем Ігорович

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

Відповідно до ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 грудня 2024 року до суду надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022 в розмірі 18 931,25 грн, а також понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 27.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №629736165, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 12 500,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а останній зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти у вказаній сумі на банківську картку відповідача. Проте відповідач не виконував своїх зобов`язань належним чином, частково здійснював платежі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 12 500,00 грн та заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 6 431,25 грн. При цьому у зв`язку із введенням воєнного стану клієнтів було частково звільнено від сплати процентів за користування кредитом. Оскільки відсотки нараховувались відповідно до умов договору та закону, вони не підлягають зменшенню. Зазначає, що відповідно до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», та додаткових угод до нього, а також договору факторингу №23/0224-01, укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», і договору факторингу №28/10/2024, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», до останніх перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 25 грудня 2024 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.179-191), відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази видачі йому кредитних коштів, зокрема виписка по картковому рахунку, тоді як розрахунок заборгованості не підтверджує факт видачі коштів. Позивач просить стягнути з нього проценти, які вище 1% денної процентної ставки, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Також проценти нараховані поза межами строку кредитування, який становить 30 календарних днів. Водночас пролонгацію договору він не здійснював і матеріалами справи протилежного не доведено. Крім того, умови договору щодо сплати процентів, сума яких у декілька разів перевищує тіло кредиту, є несправедливими в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та такими, що не відповідають положенням Цивільного кодексу України та принципу добросовісності. Вказує, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації. Також відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України та комісії.

Ухвалою суду від 21.01.2025 розгляд справи відкладено з метою забезпечення принципу змагальності сторін та не порушення процесуальних прав позивача на подачу відповіді на відзив на позовну заяву.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

27.01.2022 ОСОБА_1 на вебсайті https://moneyveo.ua заповнив заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав персональні дані, зокрема номер банківської картки, номер телефону, та бажані умови кредитування: суму кредиту 12 500 грн, строк кредиту 30 днів, процентна ставка 1,16% в день (а.с.54, 55-56).

Після цього 27 січня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №629736165, за умовами якого останньому надано кредит в сумі 12 500,00 грн з дисконтним періодом 30 дні до 26.02.2022 з дисконтною процентною ставкою 1,16% у день від суми кредиту, що становить 4 350 грн, з індивідуальною процентною ставкою 1,75%, з базовою процентною ставкою 2,10% у день від суми кредиту в разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів; відповідно до п. 1.12 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду має наслідком продовження строку дії договору на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, з процентною ставкою 2,98% в день від суми кредиту за кожен день користування ним (а.с.25-31).

Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи вебсайту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» https://moneyveo.ua, та підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором MNV3H5F2, відправленим на вказаний ним у заявці номер телефону.

Довідкою щодо дій позичальника, порядком дій споживача та алгоритмом дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується подання ОСОБА_1 заявки на кредит, отримання договору в особистому кабінеті, отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором MNV3H5F2 та підписання договору вказаним одноразовим ідентифікатором (а.с.55-56, 57-69, 70-73); при цьому ОСОБА_1 не вчиняв дій, з метою продовження дисконтного періоду (а.с.56).

Також до договору додані паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо процентної ставки та порядку повернення кредиту (а.с.32-34), а також Правила надання грошових коштів у позику, які розміщені на сайті https://moneyveo.ua та з якими відповідач ознайомився, та які зобов`язався і погодився неухильно дотримуватись (а.с.42-53).

У цей же день ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на вказану відповідачем у заявці картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 12 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.74) та довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №091/2024 (а.с.75-77).

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022 станом на дату відступлення права вимоги складала 12 500,00 грн за тілом кредиту та 4 433,75 грн за процентами; при цьому відповідач одного разу 01.03.2022 здійснив оплату процентів на суму 35 грн, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зменшило розмір процентів з 145 грн у день до 15 грн у день, після чого підняло до 43,75 грн у день (а.с.145-147);

Відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.78-88), та додаткових угод до нього, якими продовжувався строк дії договору (а.с.111-114), ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги, ТОВ «Таліон Плюс», а останнє їх прийняло, зокрема право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022 згідно з реєстром права вимоги №175 від 05.05.2022 (а.с.115-116).

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022 станом на дату відступлення права вимоги складала 18 931,25 грн, з яких 12 500,00 грн за тілом кредиту та 6 431,25 грн за процентами; при цьому проценти нараховувались з 06.05.2022 до 26.05.2022 (а.с.148-149).

Надалі 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє прийняло право вимог до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022 на суму 18 931,25 грн (а.с.118-130).

Після цього 28.10.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №28/10/24-У, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право грошової вимог до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022 (а.с.131-144).

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022 заборгованість перед позивачем за період з 28.10.2024 до 05.11.2024 становить 18 931,25 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту 12 500,00 грн, та заборгованості за відсотками 6 431,25 грн (а.с.150).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора вебсайту https://moneyveo.ua, та підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Доводи відповідача про відсутність доказів отримання ним кредитних коштів спростовуються матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням (а.с.74) та довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №091/2024 (а.с.75-77), відповідно до яких на вказану відповідачем у заявці картку № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти в сумі 12 500,00 грн згідно з договором №629736165 від 27.01.2022.

Стосовно доводів відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України та комісії суд зазначає, що позивачем не заявлялись вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України та комісії, а тому відповідь на ці доводи не потребується.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором варто зазначити наступне.

На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у договорі №629736165 від 27.01.2022 досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до п. 1.12 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду має наслідком продовження строку дії договору на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, з процентною ставкою 2,98% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

З досліджених розрахунків заборгованості первісного кредитора та наступного кредитора (а.с.145-147, 148-149) вбачається, що 26.02.2022 закінчився дисконтний період, однак відповідач продовжив користуватися кредитом, у зв`язку з чим строк дії договору продовжувався на один календарний день до 26.05.2022, що не перевищує 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду. При цьому проценти нараховувались до 26.05.2022 за процентною ставкою, нижчою ніж та, що передбачена в договорі. Відповідач лише одного разу здійснив оплату процентів 01.03.2022 на суму 35 грн.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо розміру заборгованості за кредитним договором в частині тіла кредиту та нарахованих процентів.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) не повернув та проценти за користування кредитом не сплатив, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в розмірі 12 500,00 грн та процентами 6 431,25 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо несправедливих умов договору в частині розміру відсотків за користування кредитом в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на наступне.

Положеннями частин 1 та 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У кредитному договорі було погоджено процентні ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 27.01.2022 до 26.02.2022 за користування кредитними коштами, а також процентну ставку після продовження строку дії кредитного договору. Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним договору кредитної лінії №629736165 від 27.01.2022 в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами відповідач не звертався.

Інших доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано таких доказів.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми кредиту та процентів за користування ним являються обґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача про перевищення процентів 1% денної процентної ставки, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Статтю 8 вказаного Закону доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

У пункті 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-IX від 22.11.2023 зазначено, що дія пункту 5 (зокрема щодо доповнення статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною 5) розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023, тоді як відповідно до матеріалів справи строк дії кредитного договору №629736165 від 27.01.2022 після 26.05.2022 не продовжувався. Відтак положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всебічно, повно та об`єктивно наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022 в сумі 18 931,25 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 12 500,00 грн, заборгованості за процентами 6 431,25 грн.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають задоволенню повністю.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн (а.с.1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги №30132024-02 від 30.10.2024 та додаткової угоди до нього адвокатом Тараненком А.І (а.с.151-154, 155-157).

Позивач узгодив оплату на користь адвоката 6 000,00 грн за надання правової допомоги, що підтверджується актом від 30.10.2024 (а.с.158).

При цьому суд звертає увагу на положення пункту 3.6. Договору про надання правничої допомоги, які опосередковують сплату гонорару після безпосереднього надходження коштів на рахунок стягувача.

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі № 757/36628/16ц (провадження № 61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 42, 81, 89, 141, 206, 259, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 18 931 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн 25 коп. заборгованості за кредитним договором №629736165 від 27.01.2022, що складається із заборгованості кредитом 12 500,00 грн, заборгованості за процентами 6 431,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 2 422,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 8 422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11.02.2025.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, оф. 10, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 43541163)

Відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя А. О. Діденко