Ухвала суду № 125214691, 17.02.2025, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2-о/470/19/25

Справа № 470/105/25

У Х В А Л А

17 лютого 2025 року с-ще Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби Украївни в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України у повнолітньому віці станом на 24.08.1991 року,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з відповідною заявою до заінтересованої особи по справі, яка підписана його представником ОСОБА_2 . У заяві зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Петропавлівка Березнегуватського району Миколаївської області, 23.04.1988 року був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, який втратив. Паспортом громадянина України в територіальних підрозділах УДМС у Миколаївській області заявник не документувався. Державна міграційна служба не змогла підтвердити реєстрацію його місця проживання на території України за станом на 1991 рік, а тому відмовила в оформленні документів, які посвідчують особу і підтверджують громадянство, та рекомендувала звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України з дня народження по теперішній час, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на викладене, заявник просив суд встановити факт його проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Вказана заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Так відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Заява ОСОБА_1 цій вимозі не відповідає. Так у заяві заявник обмежився лише посиланням на те, що від народження з 28 січня 1964 року по теперішній час він проживає у с.Петропавлівка Баштанського (Березнегуватського) району Миколаївської області, однак заявником не викладено обставин та не додано доказів на підставі яких можна було б встановити дійсні обставини його постійного проживання на території України у певний час. А саме, ним не зазначено та не додано належних доказів на підтвердження родинних зв`язків з громадянами України, повної адреси проживання та реєстрації місця проживання, даних про отримання ним освіти, проходження військової служби, його трудової діяльності та сімейного стану, у певні періоди його проживання на території України.

Крім цього, справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (із змінами).

За підпунктом 4 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви зокремау справахокремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних, відповідно розмір судового збору, за такою заявою становить 605 грн. 60 коп.

Однак доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі, а саме оригіналу квитанції, ОСОБА_1 до суду не надав. Натоміть разом з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, його представник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що заявник є малозабезпеченим, не має у власності нерухомого майна, та через відсутність документів що посвідчують особу, не працює, та не отримує жодної з державних допомог.

Частиною 3 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або звільнити від їх сплати.

Згідност.8 Закону України «Про судовий збір»суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. На тій же підставі суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, представник позивача просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору посилаючись на його скрутний матеріальний стан, та на підтвердження таких доводів надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за яким відомості за параметрами запиту щодо фізичної особи заявника у реєстрі відсутні та довідку про отримання ним правової допомоги безоплатно. Однак зазначене не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, крім того представником не надано суду доказів наявності обставин, передбачених ч.1ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Тобто надані документи не є такими, що підтверджують об`єктивно майновий стан заявника та не доводять, що його майновий стан на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан заявника, а тому не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Ні заявник, ні його представник не зверталися до суду з клопотаннями про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення розміру судового збору.

Враховуючи вищевикладене, доводи представника позивача не можуть бути підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, оскільки справляння судового збору переслідує законну мету, тому клопотання представника заявника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, заяву необхідно залишити без руху відповідно дост.185 ЦПК України, про що повідомити заявника та надати йому строк для виправлення викладених вище недоліків.

Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби Украївни в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України у повнолітньому віці станом на 24.08.1991 року - залишити без руху, про що повідомити заявника та надати йому строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникові.

У задоволенні клопотання представника заявника адвоката Смірнова В.С. про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Орлова