Постанова № 125214412, 17.02.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/57/25

Провадження 3/681/41/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. м.Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , не працюючої,

за ч. 2 статті 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , повторно протягомроку післянакладення адміністративногостягнення, ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Так, вона бувши притягнутою до адміністративної відповідальності постановою Полонського районного суду від 16.04.2024, повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення у виді попередження, ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків, які визначені статтею 150 Сімейного кодексу України, відносно своїх синів неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме була відсутня за місцем свого проживання, лишивши дітей без догляду з 02.01.2025 по 15.01.2025 без поважних причин, не піклувалась про їх здоров`я, фізичний і моральний розвиток.

За вчинення цього правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд доходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу указаного вище адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 184КУпАПнастає за повторне протягомроку післянакладення адміністративногостягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у статті 150 Сімейного кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та показала, що періодично залишала дітей на свою матір ОСОБА_4 .

Попри не визнання ОСОБА_1 вини, факт наявності в її діях складу цього адміністративного правопорушення встановлено судом з фактичних даних, які містяться у наступних доказах.

Так, факт того, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21.03.2017 (а.с. 7) та серії НОМЕР_3 , виданого 18.05.2010 (а.с. 22).

У протоколах про адміністративні правопорушення № 275163 від 17.01.2025 та № 275164 від 17.01.2025 зафіксовано факт не виконання ОСОБА_1 передбачених законодавством батьківських обов`язків, які визначені статтею 150 Сімейного кодексу України, відносно своїх синів, а саме відсутності за місцем проживання по АДРЕСА_1 , та залишення указаних вище неповнолітніх з 02.01.2025 по 15.01.2025 без поважних причин (а.с. 1).

Про вказаний вище факт 03.01.2025 відділ поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України (далі - відділ поліцейської діяльності №3) повідомила через службу «102» ОСОБА_4 , яка є бабою указаних вище неповнолітніх, що стверджується рапортом цього відділу поліції від 05.01.2025, а саме що її донька, ОСОБА_1 , 03.01.2025 забрала у свого сина грошові кошти та досі не повернулась додому (а.с. 2).

Указані вище обставини підтверджено службою у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради у ході перевірки факту виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків. Листом цієї служби від 17.01.2025 №34 відділ поліцейської діяльності № 3 поінформовано, що в розмові з ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 не бажає здійснювати догляд за своїми синами. Указані вище неповнолітні перебувають на її повному утриманні. Зі слів заявниці, ОСОБА_1 проживає окремо по АДРЕСА_2 , в будинку співмешканця. За вказаною адресою фахівцями служби здійснено виїзд, підтверджено факт перебування ОСОБА_1 у цьому місці та проведено профілактичну бесіду. Окремо встановлено, що остання перебувала у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 3). Також указані обставини зафіксовані фахівцями служби в акті обстеження умов проживання від 14.01.2025 (а.с. 14) та DVD-диску, на якому зафіксовано опитування ОСОБА_4 (а.с. 10).

Такі обставини встановлені Національною поліцією України та службою у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради узгоджуються з поясненнями ОСОБА_4 , які надані нею 06.01.2025, що її донька ОСОБА_1 постійно зникає з дому та тривалий час не цікавиться навчанням, здоров`ям та вихованням дітей. Також вона підтвердила, що її донька останній раз пішла з дому 06.01.2025 і станом на день надання пояснень відсутня будь-яка інформація щодо місця її перебування.

Факт повторно протягомроку післянакладення адміністративногостягнення за ухилення ОСОБА_1 від виконанняпередбачених законодавствомобов`язків щодозабезпечення необхіднихумов життя,навчання тавиховання неповнолітніх дітей стверджується постановою Полонського районного суду від 16.04.2024, згідно з якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено стягнення у виді попередження (а.с. 8-9).

Таким чином суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушниці, яка притягається до відповідальності не вперше, ступінь її вини, вбачається доцільним накласти на неї стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу в мінімальному розмірі, що буде згідно зі ст. 23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушниці в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначається у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у 2025 році 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 36, ч. 2 ст. 184, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винною увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.184КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (отримувач ГУК у Хмельницькій області 21081100, код отримувача ЄДРПОУ37971775, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), номер рахунку UA79899980313020106000022657, призначення платежу адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві 22030106,код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП),номер рахункуUA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходівбюджету 22030106, призначення платежустягнення судового збору на користь держави).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днівздняврученняйому постанови пронакладення штрафу,а вразі оскарженнятакої постанови непізніше якчерез п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягнути подвійнийрозмір штрафу,що становитиме3400(тритисячі чотириста)грн.

Суддя Сергій ІЛЛЮК