Рішення № 125214286, 12.02.2025, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1513/24

Провадження №2-а/593/2/2025

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

за участі позивача ОСОБА_1 розглянувшив порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Бережани адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Бережанський районний суд Тернопільської області із адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою серії ЕНА № 3458193, винесеної 11 листопада 2024 року капралом поліції Семенів Іваном Володимировичем, на нього безпідставно накладено стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340грн.

Вважаєоскаржувану постановунезаконною татакою,що винесеназ порушеннямвимог чинногозаконодавства,а відтактакою,що підлягаєскасуванню,оскільки він11листопада 2024року,о 17год.51хв.,керуючи транспортним засобоммарки «СмартФорфор»,д.н.з. НОМЕР_1 в м. Бережанах на вул. Тернопільській, жодних порушень ПДР не допустив, бо коли він о 17 год.15 хв. сідав за кермо вищевказаного автомобіля, то у ньому працювали всі світлові прилади, у тому числі і ближнє світло фар, про що свідчить долучене ним до позовної заяви фото із камери відеоспостереження. Про те, що ліва фара ближнього світла у його автомобілі перестала працювати, він виявити не мав можливості, оскільки рухався містом, де було вуличне освітлення. Про вказане він дізнався від поліцейського, який зупинив його автомобіль та вказав на виявлену несправність. Просив суд врахувати, що поскільки ліва фара ближнього світла у його транспортному засобі перестала працювати лише підчас руху його автомобіля про що він знати не мав можливості, оскільки перед виїздом всі світлові прилади справно працювали, у тому числі і ліва фара ближнього світла, а тому просив скасувати винесену щодо нього постанову, а провадження по справі закрити.

22 листопада 2024 року ухвалою Бережанського районного суду за вказаними позовними вимогами ОСОБА_1 було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати їх в порядку спрощеного позовного провадження, із викликом сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні змісту поданого ним позову. Зокрема, пояснив, що перед виїздом всі освітлювальні прилади у його автомобілі, у тому числі, фари ближнього світла, працювали належним чином, вважає, що ліва фара в режимі ближнього світла перестала працювати у ході руху автомобіля і він не мав реальної можливості виявити вказану несправність, оскільки керував транспортним засобом саме в місті, по ділянці дороги, де було вуличне освітлення, а тому ще не встиг виявити, що згоріла лампочка, а крім цього, у керованого ним транспортного засобу були увімкнуті протитуманні фари, що давали йому додаткове освітлення. Дізнавшись від поліцейського, що не працює ліва фара, він намагався усунути несправність та пояснював працівнику поліції про те, що його вини у цьому немає, оскільки обидві фари перед виїздом працювали і він не мав можливості виявити цю несправність, однак поліцейський повідомив його про те, що незважаючи на усунення ним на місці вказаної неполадки. він все рівно буде притягнутий ним до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу у розмірі 340 грн. Вважає, що поліцейський ігнорував його пояснення та виніс оскаржувану ним постанову, хоч міг дати можливість усунути несправність і обійтися лише усним зауваженням без винесення постанови та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки його вини у цьому немає, бо ліва фара в режимі ближнього світла вийшла із ладу саме під час руху транспортного засобу. Поліцейський при винесені постанови також не врахував, що у керованого ним транспортного засобу були увімкнуті противотуманні фари, які достатньо освітлювали дорогу та які відповідно до ч.4 ст.32 Міжнародної конвенції про дорожній рух можуть використовуватися замість ближнього світла фар. Просив взяти вказане до уваги та скасувати винесену 11 листопада 2024 року капралом поліції Семенів Іваном Володимировичем відносно нього постанову серії ЕНА № 3458193, як таку, що постановлена без належних доказів його вини.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, подав суду відзив на позов, в якому просив вказану справу розглянути без участі представника ГУНП в Тернопільській області та враховуючи зазначені ним у відзиві аргументи, позовні вимоги позивача залишити без задоволення, оскільки 11листопада 2024року поліцейським було виявлено, що в автомобілі позивача в темну пору доби не працювала ліва фара ближнього світла, а тому було винесено постанову, якою позивача правомірно притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення, який передбачений санкцією вищевказаної статті, у виді штрафу в розмірі 340 грн.. У якості доказу правомірності дії поліцейського до відзиву на позов долучили компактдиск із відеозаписом, на якому відображено події, що мали місце 11 листопада 2024 року.

Суд, вивчивши матеріали справи та взявши до уваги наданий стороною відповідача відзив на позов із посиланням на докази, які були використані поліцейським при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, заслухавши пояснення позивача та допитаного по його клопотанню свідка, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити, виходячи із наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою ст. 286 КАСУ передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень ( постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що 11 листопада 2024 року поліцейським відділу поліції (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Семенів Іваном Володимировичем була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3458193, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн..

Із оглянутої в судовому засіданні оскаржуваної постанови видно, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення ним п.31.4.3 ''в'' Правил дорожнього руху, а саме, що він 11 листопада 2024 року, о 17год. 51хв., в місті Бережани, на вул.Тернопільській, керував транспортним засобом марки «Смарт Форфор», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позивач не згідний із вказаною постановою, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена без належних доказів його вини. Крім вказаного, останній у визначений законодавцем десятиденний строк звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконною зазначену постанову та скасувати її.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач категорично заперечує факт порушення ним вимог ПДР України, зазначених в оскаржуваній ним постанові, просив її скасувати, оскільки перед виїздом всі світлові прилади у його автомобілі працювали належним чином, у тому числі і ліва фара в режимі ближнього світла, що підтверджується долученим ним фотознімком із камер відеоспостереження, який свідчить про те, що о 17 год. 15хв. обидві фари його автомобіля в режимі ближнього світла працювали.

Дляспростування доводівподаного позивачемпозову іпідтвердження його вини відповідачподав відзивна позов,в якомуперераховує нормичинного законодавства,якими керуваласяпосадова особапри винесенніпостанови проадміністративне правопорушення.До відзивустороною відповідачадолучено дискіз відеозаписом, наякому містятьсядва відеозаписи з нагрудної камери поліцейського. На вказаних відеозаписах зафіксовано події, що мали місце 11 листопада 2024 року, о 17 год.51хв.. Поліцейський підходить до автомобіля позивача і повідомляє про те, що автомобіль останнього зупинено у зв`язку з тим, що в його автомобілі не працює ліва фара в режимі ближнього світла. Водій висловив здивування тим, що не працює ліва фара в режимі ближнього світла, посилаючись на те, що перед виїздом він перевіряв і все працювало. Із відео видно, водій не погоджується і пояснює, що його вини у виявленому поліцейським правопорушенні немає, оскільки перед виїздом він перевіряв справність всіх світлових приладів і вони працювали, каже: ''Я що кожних п`ять хвилин маю перевіряти справність фар''. Водій просить поліцейського надати можливість усунути виявлену несправність, однак поліцейський каже, що він хоч усуне, однак він все рівно притягне його до адмінвідповідальності. Із відео видно, що поліцейський, не відбираючи у позивача письмових пояснень та не роз`яснюючи йому процесуальних прав, на місці зупинки транспортного засобу виносить оскаржувану постанову.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що він працює в АТ ''2-й ремонтний завод засобів зв`язку'', який знаходиться за адресою: м. Бережани, вул. Франка, та закінчує роботу о 17 год.. 11 листопада 2024 року після закінчення робочого дня, він замовив собі вечерю на винос та чекаючи виконання замовлення із сфери громадського харчування, вийшов на вулицю, де зустрів свого знайомого ОСОБА_3 , який проживає поблизу місця його роботи. Останній планував кудись їхати та підкачував шини у свого автомобіля. ОСОБА_4 запропонував підвести його додому, однак поскільки замовлення ще не було готове, тому він відмовився від пропозиції ОСОБА_4 . Він, свідок, особисто бачив, як ОСОБА_4 своїм автомобілем виїздив із подвір`я та в керованому ним автомобілі близько 17год.15хв. освітлювальні прилади, а саме: обидві фари в режимі ближнього світла працювали належним чином.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень за керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 31.4.3.''в'' Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР) встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Згідно з п. 2.3 ''а'' ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнаєтьс я протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, для наявності складу адміністративного правопорушення необхідне встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності вини особи (казус) особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з досліджених доказів на підставі наведених вище норм, суд прийшов до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню і такий висновок ґрунтується на наступному.

Дослідженими судом під час розгляду справи доказами, які надані відповідачем, не спростовано твердження позивача про те, що він як водій перед виїздом перевірив справність світлових приладів автомобіля і обидві фари в режимі ближнього світла працювали. Разом з тим твердження позивача про те, що обидві фари в режимі ближнього світла працювали належним чином доводиться показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 та долученим до матеріалів справи і оглянутим в судовому засіданні фотознімком, зробленим із камери відеоспостереження, з якого видно, що 11 листопада 2024 року, о 17год. 15хв., обидві фари автомобіля позивача у режимі ближнього світла працювали.

Окрім цього, суд враховує те, що під час руху транспортного засобу водій об`єктивно не мав можливості перевірити чи працюють обидві фари в режимі ближнього світла автомобіля та встановити, що такі не працюють, оскільки він їхав містом, яке освітлюється, а крім цього, як зазначає позивач у поданому суду позові, у нього були увімкнені протитуманні фари, які давали йому додаткове освітлення та завдяки яким керований ним автомобіль із вийшовшою із ладу лівою фарою в режимі ближнього світла, не створював небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Дослідженими судом під час розгляду справи доказами, які надані відповідачем, не спростовано твердження позивача про те, що ліва фара в режимі ближнього світла вийшла із ладу під час руху автомобіля по вул. Тернопільській в м. Бережани, як і не спростовано посилання позивача на те, що ліва фара в режимі ближнього світла незадовго до зупинки працівниками поліції працювала належним чином.

Приймаючи рішення по справі, суд також звертає увагу на те, що стороною відповідача хоч заперечуються заявлені позивачем вимоги, що зазначено у поданому суду відзиві на позов, однак із відеозапису, який як доказ у відповідності до ст.251 КУпАП долучений відповідачем до відзиву, не підтверджено самого факту керування позивачем транспортним засобом із зазначеними у постанові несправностями. На представленому суду відеозаписі зафіксовано лише розмову поліцейського із водієм без долучення безпосередньо самого факту керування ним транспортним засобом із вказаними у постанові несправностями та сам факт вручення водію оскаржуваної постанови. І хоч відеозапис мав бути безперервним, однак всупереч зазначеному, як доказ представлено два відеофайли, які мають ознаки переривання:1-й файл із зафіксуванням події із 17год.51хв. по 17год.56 хв. та 2-й із зафіксуванням події, що мали місце о 18год.01хв., тобто суду надано лише фрагменти оформлення поліцейським адмінправопорушення, з якого не видно, що водію в належний спосіб роз`яснювалися його процесуальні права, чим порушено його право на захист.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Згідно з ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з наведеного, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не може бути залишена в силі і підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП у зв`язку з відсутністю вини в діях ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вказане, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень слід відшкодувати судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ч.1 ст.121, ст.ст. 9, 222, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху», ст. ст. 2, 4, 5, 9, 46, 48, 72-77, 139, 159, 246, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3458193, винесену 11 листопада 2024 року поліцейським відділу поліції (м. Бережани) Тернопільського РУП НУНП в Тернопільській області капралом поліції Семенів Іваном Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути із Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 судові витрати, понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду, а саме: судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Данилів О.М.