Рішення № 125213395, 18.02.2025, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/4645/24

Провадження №2/713/95/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18.02.2025 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Вижницької окружної прокуратури Вудвуд Андрія Мирославовича, який діє в інтересах держави в особі Вижницької міської ради, Чернівецької області, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача є Національний природний парк «Вижницький», до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач виконувач обов`язків керівника Вижницької окружної прокуратури Вудвуд А.М., який діє в інтересах держави в особі Вижницької міської ради, Чернівецької області, звернувся в суд з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев до відповідача ОСОБА_1 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача є НПП «Вижницький».

Просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави в особі Вижницької міської ради Чернівецької області, шкоду в розмірі 17242,92 грн., що підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами.

Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.

Вижницьким РВП ГУНП в Чернівецькій області 07.12.2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023262060000607, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 ч.3 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 12-50 год. 07.12.2023 року, ОСОБА_1 , з метою реалізації свого раніше виниклого протиправного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев у лісі, прибув до лісового масиву, розташованого у кварталі № НОМЕР_1 виділі №17 урочища «Лужки» Вижницького природно-наукового дослідного відділення Національного природного парку «Вижницький», що знаходиться в адміністративних межах с.Виженка, Вижницького району Чернівецької області. Далі, ОСОБА_1 реалізуючи вказаний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і припускаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди довкіллю, не являючись лісокористувачем та не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), діючи в порушення вимог ст.ст.7, 10, 12, 13, 16-18, 69 Лісового кодексу України, ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також п.п.1-4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ N? 761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь приготовленої для вчинення кримінального правопорушення власної ручної пили, здійснив незаконну порубку шляхом спилюванням 2-х сироростучих дерев породи «Ялиця» діаметром 4,5 см. та 5 см., загальним об?ємом 0,0073 м.куб. У подальшому, ОСОБА_1 мав намір дані дерева використати у власних побутових цілях, однак 07.12.2023 року викритий працівниками поліції на території Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» в адміністративних межах с.Виженка, Вижницького району Чернівецької області. Внаслідок зазначених протиправних дій - незаконній порубці лісу на території природно-заповідного фонду, завдав шкоди державі в особі Вижницької міської ради на загальну суму 17242,92 грн. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.246 ч.3 КК України - незаконна порубка лісу на території природно-заповідного фонду. Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 ч.3 КК України та призначено покарання у виді трьох років обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Вижницька міська рада листом від 01.11.2024 року за №02-18/1501 повідомила Вижницьку окружну прокуратуру про те, що міською радою не вживались заходи, спрямовані на захист інтересів органу місцевого самоврядування про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев ОСОБА_1 та просить окружну прокуратуру пред`явити позов, що свідчить про бездіяльність міської ради, як органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Не відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 , навколишньому природному середовищу перешкоджає фінансуванню у повному обсязі місцевих та загальнодержавних природоохоронних програм, в тому числі, пов`язаних із відновленням лісових насаджень, збереженням флори та фауни, забезпеченням сталого екологічного розвитку на території Вижницької міської ради, що є порушенням інтересів держави, яка у відповідності із ст.16 Конституції України гарантує забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання прокурор не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від прокурора надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, просить позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надано, відзив не надано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

В судове засідання представник Вижницької міської ради не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від Вижницької міської ради надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання представник третьої особи НПП «Вижницький» Марчук Г. не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника третьої особи Марчук Г. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо задоволення.

Процесуальні дії у справі.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов Вижницької окружної прокуратури є обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.02.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.246 ч.3 КК України та призначено покарання у виді трьох років обмеження волі. На підставі ст.75 ст.76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на засудженого судом обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що підтверджується копією вироку.

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.02.2024 року встановлено наступні обставини кримінального правопорушення, зокрема:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12-50 год. з метою реалізації свого раніше виниклого протиправного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев у лісі, прибув до лісового масиву, розташованого у кварталі № НОМЕР_1 виділі № 17 урочища «Лужки» Вижницького природно-наукового дослідного відділення Національного природного парку «Вижницький», що знаходиться в адміністративних межах с.Виженка, Вижницького району Чернівецької області. Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи вказаний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і припускаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди довкіллю, не являючись лісокористувачем та не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), діючи в порушення вимог ст.ст. 7, 10, 12, 13, 16-18, 69 Лісового кодексу України, ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також п. п. 1-4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь приготовленої для вчинення кримінального правопорушення власної ручної пили, здійснив незаконну порубку шляхом спилюванням 2-х сироростучих дерев породи «Ялиця» діаметром 4,5 см. та 5 см., загальним об`ємом 0,0073 м3.

У подальшому, ОСОБА_1 мав намір дані дерева використати у власних побутових цілях, однак 07.12.2023 року викритий працівниками поліції на території Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» в адміністративних межах с.Виженка, Вижницького району Чернівецької області. Внаслідок зазначених протиправних дій незаконній порубці лісу на території природно-заповідного фонду, завдав шкоди державі в особі Вижницької міської ради на загальну суму 17242,92 грн.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наведені з вироку обставини щодо вчинення злочину відповідачем ОСОБА_1 і заподіяння ним шкоди НПП «Вижницький» не потребують повторного встановлення і доказування згідно ст.82 ч.6 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 1 ЛК України визначено зокрема, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст.100 ЛК України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно вимог ст.105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За ч.1 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 ст.40 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т.ч. лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У даному випадку спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням лісового законодавства, кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов`язаннях та передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Тобто підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У ч.1 ст.6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно пп.1 п.«б» ч.1 ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів селищних рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, крім іншого, також встановлені в ст.ст.15, 19 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно ст.47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Органи місцевого самоврядування є отримувачем коштів, які надійшли на відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п.1 ч.2 ст.67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на адміністративній території якої скоєно правопорушення на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц.

Положеннями ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої є Вижницька міська рада, прокурор посилався на те, що діями відповідача ОСОБА_1 була спричинена шкода навколишньому середовищу. Вказана шкода у добровільному порядку не відшкодована, позивачем не вжито заходів для стягнення шкоди. Позивач Вижницька міська рада заходів судового захисту щодо стягнення заподіяної ОСОБА_1 шкоди не вжила. Листом №02-18/1501 від 01.11.2024 року Вижницька міська рада повідомила Вижницьку окружну прокуратуру, що позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки на території Вижницької міської ради заявляти не буде.

Приписи ст.131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Оскільки Вижницька міська рада Чернівецької області є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, суб`єктом комунальної власності, до відання якого згідно з ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» також входить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів (правопорушення було вчинене на території цієї ради), самостійно не реалізувала своє процесуальне право на подання позову, то у відповідності до положень ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» та ст.56 ЦПК України є всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.

Окрім того, відповідно до абз.3 ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» Вижницькою окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, повідомлено позивача про звернення з даним позовом до суду.

Таким чином наявні підстави для представництва інтересів держави у суді прокурором.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Вижницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вижницької міської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн. в дохід держави.

На підставі ст.ст.22, 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 76, 77, 81, 82 ч.4, 258-265, 275-279, 280-282, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Вижницької міської ради, Чернівецької області, шкоду, заподіяну незаконною порубкою дерев у розмірі 17242 (Сімнадцять тисяч двісті сорок дві) гривні 92 (Дев`яносто дві) копійки, яка підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державними та місцевим бюджетами.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1211 (Одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (Двадцять) копійок в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Вижницька окружна прокуратура, (юридична особа: м.Вижниця вул.М.Василька , 3-А, Чернівецької області).

Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 34, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062096.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа: Національний природній парк «Вижницький», місцезнаходження юридичної особи смт.Берегомет вул. Центральна, 27-А, Вижницького району Чернівецької області, Код ЄДРПОУ 21438930.

Суддя Іван КИБИЧ