Ухвала суду № 125213246, 17.02.2025, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1322/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2025с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув с-щіКраснокутськ Богодухівськогорайону Харківськоїобласті кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань28.09.2024за № 12024221010000508 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пархомівка Краснокутського району Харківської області, громадянина України, українця, який має середню-спеціальну освіту, тимчасово не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

17 лютого 2025року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці.

Як вбачається з клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 отримали дане клопотання 17.02.2025 о 09 год. 00 хв.

Розгляд кримінального провадження в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу розпочався 17.02.2025о 12 год. 40 хв.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прохав його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прохав застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначив, що ризики, наведені у клопотанні, є недоведеними, просив відмовити у його задоволенні, заявив усне клопотання, в якому просив застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні прохав клопотання прокурора про продовження тримання під вартою задовольнити.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, санкція за якою передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Окрім цього, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду.

Також стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, суд оцінює всі встановлені під час розгляду клопотань обставини, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується в тяжкому злочині, окрім цього, у випадку перебування на волі може незаконно впливати прямо чи опосередковано на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а тому підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Натомість, доказів зменшення чи зникнення вказаних ризиків суду не надано.

При цьому суд зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», згідно якого слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Також, на переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою можливо буде забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду та впливу на потерпілого та свідків.

З огляду на зазначене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та про відмову в задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду.

Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, який спричинив загибель людини, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199, 327, 331, 369, 395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюна строк 60 (шістдесят) днів, тобто до17 квітня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1