Ухвала суду № 125211548, 17.02.2025, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3983/24

провадження № 2/136/547/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Присяжного О.І.,

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р., представника відповідача - адвоката Зубань О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у залі суду в м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа, розгляд якої судом вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

11.02.2025 року від представника позивача - адвоката Голубовської М.О. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі та розподіл витрат.

Дана заява мотивована тим, що враховуючи письмову заяву відповідача про надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини, 22.01.2025 позивачем було задекларовано місце проживання малолітньої доньки - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того у поданій заяві зазначено, що відповідно до статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) відсутній предмет спору.

В судове засідання належним чином повідомлені позивач та її представник не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Від представника третьої особи - служби у справах дітей Вінницької міської ради надійшла заява про розгляд справи та винесення рішення за її відсутності. Враховуючи зазначені обставини суд вважає за можливе розглянути подане до суду клопотання представника позивача за відсутності зазначених осіб.

Представник відповідача - адвокат Зубань О.О. проти задоволення заяви представника позивача в частині закриття провадження по справі не заперечує. В частині вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат категорично заперечує, оскільки вважає, що позов був не обґрунтований, він не містив належних доказів наявності спору між позивачем та відповідачем, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними виходячи із предмету спору, а також фактичних обставин даної справи.

Вирішуючи питання про закриття провадження по даній цивільній справі суд дійшов до наступного висновку.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначила, що вона як мати не може здійснити реєстрацію місця проживання дитини, оскільки батько дитини не дає згоди на це.

На підставі вищевикладеного позивач звернулась до суду із даним позовом та просила визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

31.12.2024 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Зубань О.О. через систему "Електронний суд" подано відзив на позов у якому зазначено, що після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з мамою (Позивачем) і Відповідач не заперечував і по даний час не заперечує щодо місця проживання дитини саме з мамою. Відповідач служить в ЗСУ, захищає Батьківщину від агресії зі сторони російської федерації, і він не претендує на проживання дитини з ним, оскільки він являється діючим військовослужбовцем, отримав поранення. Більше того, він і не має фізичної змоги забрати дитину на проживання до себе, оскільки він перебуває не вдома, а воює. Звернуто увагу суду на те, що позов подано мамою дитини, з якою відповідно до позову, дитина і так фактично проживала і проживає в даний час, а батько не вимагав та не вимагає зміни її місця проживання. При цьому, Позивачем не долучено до матеріалів справи жодного доказу, який би підтверджував, що між сторонами існує спір щодо місця проживання дитини. Наголошено, що після звернення матері дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідач не подав до суду зустрічного позову в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з батьком і не висуває жодних заперечень щодо проживання дитини з мамою.

04.02.2025 до суду від служби у справах дітей Вінницької міської ради надійшов Висновок про недоцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_4 .

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, яке не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема, стаття 13 ЦПК України зобов`язує суд розглядати справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, учасник справи має право розпоряджатися своїми правами, в тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.

Оскільки представником позивача подано заяву про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, що є його процесуальним правом, суд приходить до висновку про можливість закриття провадження по даній справі, а тому заява про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Згідно із частиною другою статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., який підлягає поверненню позивачу.

Окрім того представник позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн., посилаючись на статтю 142 ЦПК України.

Верховний Суд неодноразово надав правову оцінку випадкам стягнення судових витрат у разі закриття провадження по справі з підстав відсутності предмета спору.

Так, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц, Верховний Суд зазначив: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат".

Частиною першою статті 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

- відсутній предмет спору (пункт 2);

- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4).

Як вбачається, зі змісту заяви представника позивача - адвоката Голубовської М.О., вона посилається на відсутність предмету спору (у зв`язку з чим й повернено судовий збір), а не на відмову від позову (в цьому разі судовий збір не повертається).

Частиною третьоюстатті 142ЦПК Українипередбачено,що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі, представник позивача звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки зникли підстави з приводу яких позивач звернулася до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги.

Закриваючи провадження у справі, суд керувався пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) не є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 142, 200, 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Голубовської М.О. про закриття провадження у справі та розподіл судових витрат, - задовольнити частково.

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп., сплачений за квитанцією ID 7765-5980-6059-2208 від 26.09.2024.

У стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ