Ухвала суду № 125206798, 17.02.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 лютого 2025 року м. Чернігів справа № 620/1287/25

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіна М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И Л А:

31.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» (ТОВ «ПВКФ «Сяйво») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 12.11.2024 №UA102000202443;

визнати незаконним та скасувати рішення Чернігівської митниці про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 23.09.2022 №А102.013599, від 12.10.2022 №А102.013740, від 13.10.2022 №А102.013748, від 28.10.2022 №А102.013930, від 02.11.2022 №А102.014008, від 21.11.2022 №А102.014258 за повідомленням від 11.08.2023 №7.11-1/7.11-15-01/14/4348;

визнати незаконним та скасувати рішення Чернігівської митниці про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 15.03.2021 №А102.010313, від 07.09.2022 №А102.013441, від 12.10.2022 №А102.013739, від 03.11.2022 №А102.014017, від 09.08.2022 №А102.013154, від 01.09.2022 №А102.013405, від 10.11.2022 №А102.014125, від 09.08.2022 №А102.013155, від 19.09.2022 №А102.013532, від 17.08.2022 №А102.013233 за повідомленням від 10.10.2024 №7.11-2/15-02/13/5125.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 позовну заяву ТОВ «ПВКФ «Сяйво» залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та з наданням відповідних доказів поважності причин такого пропуску та документу про сплату судового збору у розмірі 6056, 00 грн.

10.02.2025 позивач надав до суду платіжну інструкцію від 10.02.2025 №964 про сплату судового збору у розмірі 6056, 00 грн. Також надав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтовану тим, що ТОВ «ПВКФ «Сяйво» було отримано лист від 11.08.2023 №7.11-1/7.11-15-01/14/4348, яким Чернігівська митниця проінформувала про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 23.09.2022 №A102.013599, від 12.10.2022 №A102.013740, від 13.10.2022 №A102.013748, від 28.10.2022 №A102.013930, від 02.11.2022 №A102.014008, від 21.11.2022 №A102.014258, однак, до цього повідомлення не було прикріплено акту або рішення щодо анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 із зазначенням підстав їх анулювання. Надалі 25.10.2024 Чернігівська митниця склала Акт документальної планової виїзної перевірки №19/24/7.11-19/14242528, в якому були детально викладені обставини справи, що стали підставою для анулювання сертифікатів EUR.1, примірник якого позивач отримав лише 28.10.2024, що унеможливило своєчасне звернення до суду.

Розглядаючи вказану заяву про поновлення строку звернення, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАСУкраїни встановлено скорочений строк звернення до суду.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКодексом адміністративного судочинства Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4)будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.

Тому, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на звернення до суду, встановлений законом, може бути підставою для висновку про його пропуск з поважних причин.

При цьому, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Разом з цим, наведені ТОВ «ПВКФ «Сяйво» причини пропуску строку звернення до суду, є неповажними, оскільки про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 23.09.2022 №А102.013599, від 12.10.2022 №А102.013740, від 13.10.2022 №А102.013748, від 28.10.2022 №А102.013930, від 02.11.2022 №А102.014008, від 21.11.2022 №А102.014258 йому стало відомо ще 11.08.2023 та з тих пір не вживав активних дій щодо з`ясування підстав їх анулювання, що узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно із яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Суд зазначає, що положеннями пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, тому позовна заява у частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Чернігівської митниці про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 23.09.2022 №А102.013599, від 12.10.2022 №А102.013740, від 13.10.2022 №А102.013748, від 28.10.2022 №А102.013930, від 02.11.2022 №А102.014008, від 21.11.2022 №А102.014258 за повідомленням від 11.08.2023 №7.11-1/7.11-15-01/14/4348, - підлягає поверненню позивачу.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви щодо частини вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма 8 статті 169 КАС України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» у частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Чернігівської митниці про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 23.09.2022 №А102.013599, від 12.10.2022 №А102.013740, від 13.10.2022 №А102.013748, від 28.10.2022 №А102.013930, від 02.11.2022 №А102.014008, від 21.11.2022 №А102.014258 за повідомленням від 11.08.2023 №7.11-1/7.11-15-01/14/4348, повернути позивачу.

Копію ухвали суду про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Марія ДУБІНА