Постанова № 1252066, 17.12.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

17.12.07 Справа№ 5/368А

позовач: УПФ України в Сколівському районі, м.Сколе

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1

про стягнення 957,43 грн.

Суддя Петрик І.Й.

Секретар Печений С.М.

За участю представників:

від позивача: Л.Любас - гол. спеціаліст - юрисконсульт

від відповідача:  не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 49,51 КАС України.

Суть спору: Позов заявлено управлінням Пенсійного фонду України в Сколівському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення 957,43 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 28.11.2007 р. справу призначено до судового розгляду на 17.12.07р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.07р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання нез”явився, проте на адресу суду направив відзив на позов від 18.12.07р., в якому ствердив, що сплачував внески згідно ч. 1 Закону № 1058-ІУ для фізичних осіб - суб”єктів підприємницької діяльності від суми доходу (прибутку), отримано від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (31,8%); від суми 1364,22 грн., що дорівнює сплаті 433,92 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними і справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд Львівської області в с т а н о в и в наступне:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1(далі - Відповідач) є платником страхових внесків до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ. Тому відповідно до п.4, п.6 ч.2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІУ). Відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України, а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону № 1058-1V для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.4.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) розмір страхових внесків для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування) на 2006 рік встановлювався за ставкою 31,8% від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3. Інструкції страхові внески дані платники сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, протягом року до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада авансові платежі в розмірі 25% річної суми страхового внеску, обчисленої від суми визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. При цьому, розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць на 31,8%.

Відповідач подав Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік ( вх.№ 90 від 30.03.2007 р.), де у гр.4 відображено загальну суму чистого доходу за 2006 рік в розмірі 1364,22 грн.

У гр.5 нараховано страхових внесків за 2006 рік на загальну суму 433,82 грн.

У зв'язку із сплатою страхових внесків у розмірі менше мінімального страхового внеску Відповідачем відповідно до пп.5.3.1. п.5.3. Інструкції спеціалістами управління ПФУ зроблено розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті за результатами підприємницької діяльності за 2006 рік, та надіслано разом з Актом № 33 від 02.07.2007 року. Документи отримано Відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 140 від 07.07.2007 року за особистим підписом.

Згідно ст. 82 Закону України "Про Дежавний бюджет України на 2006 рік" № 3235-ІУ від 20.12.2005 року, донараховано страхових внесків на суму 957,43 грн.,

Отже, загальна сума страхових внесків, що повинна бути сплачена за 2006 рік, становить 1391,25 грн., відповідачем сплачено 433,82 грн. Тому сума, яка належить до сплати, становить: 1391,25 грн. - 433,82 грн. = 957,43 грн.

Відповідачем дана сума добровільно не сплачена.

Згідно ч.З ст.106 Закону № 1058-ІУ, управлінням ПФУ в Сколівському районі відповідачу 02.08.2007 року надіслано вимогу про сплату недоїмки № Ф-83 на загальну суму 957,43 грн.

Відповідно до абз. З ч. З ст.106 Закону № 1058-1У страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки протягом 10 робочих днів із дня одержання, або, у разі незгоди із розрахунком суми недоїмки, узгодити її з органом ПФУ чи оскаржити в судовому порядку. Оскільки вимога про сплату недоїмки № Ф-83 від 02.08.2007 року відповідачем не була оскаржена, сума недоїмки вважається узгодженою та підлягає стягненню відповідно до абз.8 ч.З ст.106 Закону № 1058-ІУ в судовому порядку.

За умовами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Однак відповідач не подав доказів які б спростували наведені обставини, та підтверджували б сплату заборгованості.

Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.17, 69-71, 94, 158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, Сколівський р-н, Львівської області, ідент. код НОМЕР_1) на користь УПФ України в Сколівському районі, м.Сколе (м.Сколе, вул. Стрийська, 30а, ЄДРПОУ 22390846) 957,43 грн.заборгованості.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя