Рішення № 125205741, 17.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 р. № 520/32077/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 , третя особа: Міністерство оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправним та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що полягають у примусовому, протиправному затриманні громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) примусовому доставленні на військово-лікарську комісію, ненадання можливості надати медичні документи щодо наявності захворювання серця, примусове, проти волі особи, доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконного утримання у зазначеному приміщенні, застосування психологічного та фізичного примусу та вжиття дій, спрямованих на незаконний призов на військову службу, протиправне та насильне доставлення до військової частини НОМЕР_3 протиправними;

- визнати протиправним та скасувати наказ про призов (мобілізацію) громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

- визнати протиправним та скасувати наказ про зарахування до списків військової частини НОМЕР_3 громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.10.2024 № 465 про призначення громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на посаду курсанта 1 навчального взводу 2 навчальної роти;

- закінчити проходження військової служби громадянином України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у зв`язку з відсутністю правових підстав для її несення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач, Військової частини НОМЕР_3 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що у відповідності до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані та направлені ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.10.2024 р. № 1275/мв, за вх.№8007 від 22.10.2024 року солдат ОСОБА_1 прибув у розпорядження військової частини НОМЕР_3 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.10.2024 р. № 465 позивача - солдата ОСОБА_1 , іпн: НОМЕР_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду курсанта 1 навчального взводу 2 навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_3 з 22.10.2024 р. зараховано до списків частини і на всі види забезпечення та на котлове забезпечення, для проходження курсу базової загальновійськової підготовки.

Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.10.2024 р. № 1275/мв.

Згідно висновку позаштатної військово-лікарської комісії районного ІНФОРМАЦІЯ_6 про придатність до військової служби передбачений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, позивача визнано придатним до військової служби.

Згідно довідки військово-лікарської комісії 1/2707 від 21.10.2024 за вх.№8806/4274 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано «придатним до військової служби».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що 21.10.2024 приблизно о 07 год. 00 хв. 08 год. 00 хв. він рухався по круговому руху між АДРЕСА_3 та Червоношкільною набережною у м. Харкові. На зазначеному круговому русі позивача зупинили представники ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомили про необхідність припаркувати транспортний засіб на узбіччі, після чого силоміць, застосовуючи психологічний та фізичний примус заштовхали позивача у мікроавтобус та одразу повезли на військово-лікарську комісії у приміщення колишнього диспансерного кожно-венерологічного відділення поліклініки №3. Під час проходження військово-лікарської комісії, на яку позивача, як він зазначає, доставили силоміць, проти його волі та всупереч порядку направленню на військово-лікарську комісію, позивач неодноразово звертав увагу лікарів на той факт, що він має значні проблеми із сердцем, про що у нього є усі підтверджуючі медичні документи, але вони знаходяться вдома. Позивач просив надати йому можливість привезти ці документи з метою встановлення повного анамнезу та підтвердження наявних у нього захворювань серця, але зазначені прохання позивача були повністю проігноровано представниками відповідача та лікарями військово-лікарської комісії. Після проходження військово-лікарської комісії, представниками відповідача 1 було силоміць доставлено позивача до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 . Протягом всього дня 21.10.2024 позивача проти його волі, без наявності правових підстав, всупереч вимогам закону, утримували у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 . Приблизно о 20 год. 00 хв. - 21 год. 00 хв. представниками Відповідача 1 із застосуванням фізичного примусу було доставлено позивача на місце, звідки здійснюється відправка до військових частин (збірний пункт). Звідти позивача проти його волі та всупереч вимогам закону представники Відповідача 1 відвезли до військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_4 . 22.10.2024 командиром військової частини НОМЕР_3 було протиправно, без достатніх правових підстав, прийнято наказ (по стройовій частині) № 465 (далі наказ № 465) про призначення позивача на посаду курсанта 1 навчального взводу 2 навчальної роти, що підтверджується копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.10.2024 № 465, отриманою від військової частини НОМЕР_3 (далі Відповідач 2) на адвокатський запит, зроблений адвокатом Самойловим Є. Ю. в інтересах позивача. Унаслідок численних порушень з боку відповідачів норм закону, вчинення щодо позивача протиправних дій, проведення незаконного призову на військову службу під час мобілізації, зарахування у військову частину та призначення на посаду курсанта, відповідачами суттєво порушено гарантовані Конституцією України права та свободи позивача.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду даної справи.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно частин п`ятої та сьомої статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина дев`ята статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно частини другої статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі регламентується Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до пункту 2 Положення № 1153/2008 громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Підпунктом 1 пункту 252 Положення № 1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.

Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом; беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

У відповідності до пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

За правилами пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції станом на 21 червня 2019 року) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районний (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

В свою чергу, за частиною першою статті 18 цього Закону в цій же редакції, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у чинній редакції) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби.

В свою чергу, за частиною першою статті 18 цього Закону в цій же редакції, від проходження базової військової служби звільняються призовники, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби;

З матеріалів справи судом не встановлено підстав визначених Законом № 2232-ХІІ, які б слугували підставою для звільнення позивача від проходження військової служби.

Відповідно до пункту 253 Положення №1153 призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.

За частиною другою статті 39 Закону №2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Судом встановлено, що у відповідності до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані та направлені ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.10.2024 р. № 1275/мв, за вх.№8007 від 22.10.2024 року солдат ОСОБА_1 прибув у розпорядження військової частини НОМЕР_3 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.10.2024 р. № 465 позивача - солдата ОСОБА_1 , іпн: НОМЕР_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду курсанта 1 навчального взводу 2 навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_3 з 22.10.2024 р. зараховано до списків частини і на всі види забезпечення та на котлове забезпечення, для проходження курсу базової загальновійськової підготовки. Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.10.2024 р. № 1275/мв.

Військово-лікарською комісією районного ІНФОРМАЦІЯ_6 прийнято висновок про придатність позивача до військової служби.

Згідно довідки військово-лікарської комісії 1/2707 від 21.10.2024 за вх.№8806/4274 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатним до військової служби.

Позивач в адміністративному позові посилається на те, що під час проходження військово-лікарської комісії, він неодноразово звертав увагу лікарів на те, що він має значні проблеми із серцем, про що у нього є усі підтверджуючі медичні документи та просив надати йому можливість привезти ці документи з метою встановлення повного анамнезу та підтвердження наявних у нього захворювань серця, але зазначені прохання були проігноровано представниками відповідача та лікарями військово-лікарської комісії.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.73, 74 КАС України, на підтвердження оскарження позивачем дій або висновку військово-лікарської комісії у разі наявності його сумніву щодо правильності складеного комісією висновку про визнання позивача придатним до військової служби у воєнний час, відповідно до підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402.

Так, позивачем або його представником до суду не надано доказів звернення у встановленому законом порядку до Центральної військово-лікарської комісії із скаргою для перегляду відповідного висновку та проведення повторного медичного огляду щодо придатності позивача до військової служби.

Крім того, матеріали справи не містять доказів і на підтвердження того, що до позивача представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення оповіщення, було застосовано фізичну силу, утримання у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також застосування протиправних заходів з боку командування військової частини НОМЕР_3 під час зарахування його до списків особового складу.

Так, усупереч положенням ч.2 ст.74 КАС України, позивач не надав до матеріалів справи доказів на підтвердження звернення ним у встановленому законом порядку із заявою до правоохоронних органів з викладених вище підстав, а саме примусового доставлення позивача до територіального центру комплектування та військової частини НОМЕР_3 , застосування до нього відповідачами засобів фізичного впливу, порушення його свободи пересування або інших прав.

Враховуючи наведені обставини, а також Указ Президента України № 69/2022, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно здійснено призов позивача на військову службу по мобілізації з подальшою відправкою для проходження військової служби до військової частини, оскільки це є його конституційним обов`язком.

Будь-яких належних доказів відповідно до ст.73, ч.2 ст.74 на підтвердження обставин, які викладені позивачем у адміністративному позові та у відповіді на відзив, до матеріалів справи не надано.

Судом під час розгляду справи встановлено, що приймаючи оскаржуваний наказ № 465 від 22.10.2024 р. про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , командир військової частини виходив з того, що направляючи особу до військової частини НОМЕР_3 за мобілізаційним розпорядженням територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, звільняючих позивача від призову на військову службу.

Таким чином у командира Військової частини НОМЕР_3 були відсутні підстави для незарахування позивача до особового складу частини. Протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий у межах та у спосіб визначений нормами чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що полягають у примусовому, протиправному затриманні громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) примусовому доставленні на військово-лікарську комісію, ненадання можливості надати медичні документи щодо наявності завхорювання серця, примусове, проти волі особи, доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконного утримання у зазначеному приміщенні, застосування психологічного та фізичного примусу та вжиття дій, спрямованих на незаконний призов на військову службу, протиправне та насильне доставлення до військової частини НОМЕР_3 та визнання протиправним та скасування наказу про призов (мобілізацію) громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Щодо позовних вимог в частині визнати протиправним та скасувати наказ про зарахування до списків військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ) громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.10.2024 № 465 про призначення громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на посаду курсанта 1 навчального взводу 2 навчальної роти; закінчити проходження військової служби громадянином України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у зв`язку з відсутністю правових підстав для її несення, суд зазначає наступне.

Так, початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону № 2232-XII.

Відповідно до пункту 4 частини першої та абзацу 1 частини третьої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р. № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція № 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Наказ по стройовій частині розробляється на всі військові частини, що формуються та мають самостійний штат.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як зазначалося, у відповідності до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані та направлені ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.10.2024р. № 1275/мв, за вх.№8007 від 22.10.2024 року солдат ОСОБА_1 прибув у розпорядження військової частини НОМЕР_3 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.10.2024 р. № 465 позивача - солдата ОСОБА_1 , іпн: НОМЕР_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду курсанта 1 навчального взводу 2 навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_3 з 22.10.2024 р. зараховано до списків частини і на всі види забезпечення та на котлове забезпечення, для проходження курсу базової загальновійськової підготовки. Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.10.2024 р. № 1275/м.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи не підтверджено, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров`я чи з інших законодавчо встановлених підстав.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про зарахування до списків військової частини НОМЕР_3 громадянина України ОСОБА_1 та оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.10.2024 № 465 про призначення громадянина України ОСОБА_1 на посаду курсанта 1 навчального взводу 2 навчальної роти, є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України, доводи позивача про незаконність наказів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вказаних наказів слід відмовити.

Щодо позовної вимоги закінчити проходження військової служби громадянином України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у зв`язку з відсутністю правових підстав для її несення, суд зазначає наступне.

Частиною першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ визначено, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-ХІІ.

За приписами пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби.

Таким чином, з дня зарахування до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення позивач проходить військову службу та набув правового статусу «військовослужбовець».

Згідно з абзацом 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Статтею 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби.

Суд звертає увагу, якщо позивач на теперішній час не може проходити військову службу з підстав, визначених статтею 26 Закону № 2232-ХІІ, то він має право у встановленому порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не підтверджені належними та допустими доказами, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 , третя особа: Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправним та скасування наказів - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 лютого 2025 року.

СуддяН.А. Полях