Рішення № 125205725, 17.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 р. справа № 520/31911/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 11.10.2024р., номер справи №204850018513;

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком згідно пп. 3 п.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.10.2024р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням від 11.10.2024, номер справи №204850018513, протиправно відмовило ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з ненаданням документів, які б підтверджували факт виховання дитини, яка мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його безпідставним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав на достатнє пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, у задоволенні позову просив відмовити, мотивуючи свої заперечення тим, що позивачем до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не було додано висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

У відповіді на відзив представник позивача підтримала правову позицію, викладену у позовній заяві, зазначивши, що до заяви про призначення пенсії позивачем було надано відповідний висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, проте, відповідачем цього не враховано. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - громадянка України, відповідно до копії паспорту України, є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою МСЕК серії 2-18АГ № 114276 від 21.08.2000, ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності по зору, причина інвалідності: «інвалідність з дитинства».

Відповідно Висновку лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради №220 від 26.09.2024р., дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку по діагнозу «злоякісне новоутворення ока» (код за МКХ-10 перегляду С69.2) відповідно до п.п.2.11 п.2 розділу ХІХ спільного наказу Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України від 08.11.2001р. №454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 16 років".

Згідно з медичним висновком Одеського науково-дослідницького інституту очних хвороб та тканинної терапії від 26.01.1987 ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні з приводу ретинобластоми 2 стадії лівого ока, за результатом якого надані відповідні медичні рекомендації.

04.10.2024 позивач, у віці 59 років 00 місяців 16 днів, звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До вказаної заяви позивачем надані, зокрема, наступні документи: висновок лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства "Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня" Запорізької обласної ради №220 від 26.09.2024р., медичний висновок Одеського науково-дослідницького інституту очних захворювань та тканинної терапії імені академіка В.П.Філатова від 26.01.1987, довідку МСЕК серія 2-18АГ №114376 від 21.08.2000, копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , її паспорту, пенсійного посвідчення та довідки ІПН.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.10.2024 №204850018513 позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком до п.3 ч.1ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з тим, що не додано висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, а долучений до заяви позивача медичний висновок Одеського науково-дослідницького інституту очних хвороб та тканинної терапії від 26.01.1987 не відповідає формі медичного висновку, затвердженого наказом МОЗ СРСР від 14.12.1979 № 1265 «Про порядок видачі медичних висновків на дітей-інвалідів з дитинства віком до 16 років» (діяв до 31.12.1991) та наказу МОЗ України від 05.12.1991 № 175 «Про перелік медичних показань та порядок видачі медичних висновків дітям-інвалідам з дитинства віком до 16 років» (був чинним у період 01.01.1992-03.12.2001).

При цьому, визнаний пенсійним органом страховий стаж становить - 30 років 04 місяці 06 днів.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.3 ч.1ст.115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

Отже, право на дострокову пенсію за віком мають матері, які виховали інвалідів з дитинства до шестирічного віку (після досягнення матір`ю 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу). За змістом наведеної норми однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства.

За змістом п.п.6 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: жінкам, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку. - документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність.

Відповідно до п.2.17 Порядку №22-1 при призначенні пенсій матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Згідно з п.2.18 Порядку №22-1 визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те. що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 (справа №330/2181/16-а) підтримано позицію Верховного Суду України у постанові від 27.05.2014 (справа №21-133а14) та сформульовано наступний правовий висновок, який відповідно до положень ч. 5 ст.242 КАС України, є обов`язковим для врахування судом: "...За змістом наведеної норми однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини-інваліда з дитинства".

Таким чином, встановлення органами Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) інвалідності після досягнення такою дитиною шестирічного віку в певній мірі ставить під сумнів факт виховання матір`ю до шестирічного віку саме дитини-інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань.

Отже, для призначення пенсії на підставі Закону № 1058-ІV має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Верховний Суд у постанові від 27.05.2014р. у справі №21 -133а14 висловив обґрунтовану позицію, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №330/2181/16-а вважає недоцільним висновок Касаційного адміністративного суду про тлумачення поняття «інвалід з дитинства» як статус дитини-інваліда, який ця дитина набуває по досягненню нею 18 років, оскільки визначальною умовою для призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань. Тобто при вирішенні питання про наявність права на призначення такого виду пенсії враховується не тлумачення поняття «інваліда з дитинства», а момент настання медичних показань для встановлення інвалідності.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У спірних правовідносинах, станом на дату звернення до пенсійного органу вік позивача становив - 59 років 00 місяців 16 днів, страховий стаж - 30 років 04 місяці 06 днів.

Із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, позивачем надані документи на підтвердження того, що її донька є дитиною з інвалідністю до шестирічного віку, а саме:

- висновок лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» №220 від 26.09.2024, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку по діагнозу «злоякісне новоутворення ока» (код за МКХ-10 перегляду С69.2) відповідно до п.п.2.11 п.2 розділу XIX спільного наказу Міністерства охорони здоров`я України. Міністерства фінансів України від 08.11.2001р. №454/471/516;

- довідку МСЕК серія 2-18АГ №114376 від 21.08.2000, в якій зазначено що ОСОБА_2 є інвалідом дитинства та їй встановлена 3 група інвалідності безстроково;

- медичний висновок Одеського науково-дослідницького інституту очних захворювань та тканинної терапії імені академіка В.П.Філатова від 26.01.1987.

Вказане підтверджується скірншотом з електронної пенсійної справи позивача.

Отже, позивач є матір`ю особи з інвалідністю, яка виховувала її до 6-ти річного віку, має необхідний вік - 59 років 00 місяців 16 днів (станом на дату звернення до пенсійного органу) та страховий стаж 30 років 04 місяці 06 днів, що дає їй право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні достроково пенсії за віком, як матері дитини інваліда з дитинства є неправомірною.

А тому, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.10.2024 №204850018513 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно п.п. 3 п.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.10.2024.

Щодо заявленої вимоги про зобов`язання "виплачувати пенсію", то ця вимога є передчасною з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

З огляду на наведене, вказана позовна вимога ("виплачувати пенсію") є такою, що спрямована на майбутнє, оскільки рішення про призначення пенсії позивачу ще не прийнято, тобто на відносини, відносно яких на даний момент відсутні докази того, що вони будуть порушені суб`єктом владних повноважень, оскільки предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивача.

За таких обставин, суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.10.2024 №204850018513 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно п.п. 3 п.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.10.2024.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) частину судових витрат в сумі 847 (вісімсот сорок сім) грн. 84 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 17.02.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, на лікарняному та знаходження судді на вебінарі Харківського РВ НШСУ у співпраці з НАЗК, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко