Ухвала суду № 125205714, 17.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/2654/25

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"17" лютого 2025 р. м. Харків

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Марина Лук`яненко, розглянувши адміністративний позов Нечитайло Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з зазначеним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

1. визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2022 (по стройовій частині) №62, яким припинено всі види виплат грошового забезпечення капітану ОСОБА_1 на час відсутності на службі без поважних причин;

2. визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2022 (по стройовій частині) №363 про увільнення від займаної посади та зарахування у розпорядження Командувача сил логістики Збройних сил України

3. визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2024 (з основної діяльності) № 76 про результати службового розслідування, згідно яким капітан ОСОБА_1 був визнаний як особа, яка самовільно залишила військову частину або місце служби;

4. зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 призначити службове розслідування за фактом перебування у полоні капітана ОСОБА_1 .

Період знаходження судді на вебінарі Харківського РВ НШСУ у співпраці з НАЗК 10.02.2025 та на лікарняному з 11.02.2025 по 15.02.2025 зумовили розгляд питання прийняття позову до розгляду 17.02.2025.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд враховує, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ст. 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Згідно з положеннями частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, або доручати такі свому представникові, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття, не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

З наведеного випливає, що позивач має право лише особисто здійснювати свої права та обов`язки. Натомість, позивач не наділений повноваженнями на звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно п. 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної особи.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч. 2 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з правомірністю припинення всіх видів виплат грошового забезпечення та увільнення від займаної посади її чоловіка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , що стало підставою для звернення до суду за захистом права останнього.

Згідно ч. 8 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Проаналізувавши норми чинного законодавства,суддя дійшов висновку, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Суд враховує, що позивач у позовній заяві зазначає, що її чоловіка взято у полон Російської Федерації.

Водночас, жодних письмових документів, які надають позивачу повноваження звертатись до суду в інтересах її чоловіка, до суду не надано.

Зважаючи на ту обставину, що жодним законом позивачу не надано право звертатись до суду в інтересах чоловіка, а письмові документи, які надають позивачу такі повноваження відсутні, тому ОСОБА_2 не може здійснювати адміністративні процесуальні права позивача, які їй не надані, тобто не має адміністративно процесуальної дієздатності для подання наведеного позову в інтересах ОСОБА_1 .

Виходячи з положень п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, на стадії відкриття провадження у справі з`ясовано, що позовна заява подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а тому ця позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Марина Лук`яненко