Рішення № 12520565, 24.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.10р.Справа № 14/117-09 За позовом Приватного підприємства "Ферія", 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Тітова, 11

до Приватного підприємця ОСОБА_1, 49089, АДРЕСА_1

про стягнення 144416,04 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - адвокат за довіреністю № 1 від 26.02.2010 року

Від позивача Стахняк Р.І. - директор, наказ від 02.12.1997 року

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Ферія", м. Дніпропетровськ, звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ, про стягнення на підставі договору № 1 від 25.01.2007 року матеріальної шкоди в сумі 354243,45 грн., судових витрат.

07.09.2009 року до суду поступили зміни та доповнення від 04.09.2009 року, в яких позивач уточнює позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача матеріальної шкоди в сумі 458634,80 грн., судових витрат.

04.11.2010 року до суду поступила заява за № 26 від 04.11.2010 року про уточнення позовних вимог, в якій позивач зменшує позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача вартість сировини в сумі 169714,97 грн., пені в сумі 29828,16 грн., 3% річних в сумі 12438,64 грн. та судові витрати.

04.11.2010 року до суду надійшла заява за № 27 від 04.11.2010 року про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 12438,64 грн. - 3% річних, 29828,16 грн. - пені, 169714,97 грн. - вартості сировини, судові витрати.

16.11.2010 року до суду поступила заява за № 30 від 09.11.2010 року про уточнення позовних вимог, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 102495,90 грн. - вартість сировини, 6276,11 грн. - 3% річних, 11243,65 грн. - пені, 24400,38 грн. - інфляційних, судові витрати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині розрахунку за поставлену сировину.

Відповідач позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 26.08.2009 року), оскільки вважає, що:

- сторони договору не дійшли згоди по істотним умовам договору оренди обладнання та сировини, які передбачені ст. ст. 759-786 Цивільного кодексу України, ст. ст. 283-286 Господарського кодексу України;

- договір оренди обладнання та сировини є неукладеним, тому між сторонами не виникли взаємні права та обов'язки по оренді майна. Дане майно по акту приймання-передачі не передавалось відповідачу в оренду, тобто у останнього відсутні зобов'язання по сплаті орендної плати, а позивач не має правових підстав вимагати її сплати.

Ухвалою суду від 10.04.2009 року провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 23.06.2009 року провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 02.03.2010 року провадження у справі було зупинено.

Ухвалою. суду від 11.10.2010 року провадження у справі було поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувалась перерва з 03.09.2009 року до 08.09.2009 року, з 08.09.2010 року до 11.09.2010 року.

Ухвалою суду від 16.07.2009 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 14/117-09 було продовжено терміном на один місяць, а саме до 08.09.2009 року.

Ухвалою суду від 08.09.2009 року на підставі ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 14/117-09 було продовжено терміном до 15.09.2009 року.

Ухвалою суду від 11.09.2009 року на підставі ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 14/117-09 було продовжено терміном на два місяці, а саме до 15.11.2009 року.

Відповідно до довідки Адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВС України в Дніпропетровській області від 08.11.2010 року, ОСОБА_1 (відповідач у справі) змінила прізвище на ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 63).

25.01.2007 року між Приватним підприємством "Ферія", як продавцем, і Приватним підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір № 1, предметом якого є продаж обладнання і сировини для виробництва поліетиленової продукції на підставі повного фінансового розрахунку (п. 1.1 розділу 1 договору).

У відповідності до розділу 2 продажу підлягало наступне обладнання та сировина:

- Екструдер-45, модель МВ-45, № 8559, 1 шт. на суму 13750 доларів США;

- Екструдер-45, модель МВ-45, № 8559, 1 шт. на суму 13 750 доларів США;

- пакетовідділочна машина, модель PL 28 DL 40-16, № MAI 388 28 D1-6, 1 шт. на суму 13 750 доларів США;

- бетономішалка, 1 шт. - 300 доларів США;

- сировина на суму 85 000,00 грн., що являє еквівалент 16 666 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 11), позивачем за актом приймання-здачі обладнання і сировини до договору № 1 від 25.01.2007 року передано, а відповідачем прийнято наступне майно:

- Екструдер-45, модель МВ-45, № 8559, 1998 року випуску в кількості 1 шт. на суму 13750 доларів США;

- Екструдер-45, модель МВ-45, № 8559, 1998 року випуску в кількості 1 шт. на суму 13 750 доларів США;

- пакетовідділочна машина, модель PL 28 DL 40-16, № MAI 388 28 D1-6, 1998 року випуску в кількості 1 шт. на суму 13 750 доларів США;

- бетономішалка в кількості 1 шт. - 300 доларів США;

- сировина у вигляді гранул та готової продукції на суму 16 666 доларів США.

Пунктом 3.1 розділу 3 договору передбачено, що перший розрахунок (за сировину) здійснюється покупцем від 90 до 180 календарних днів з дня укладення даного договору.

Пунктом 1 додаткової угоди № 01 від 25.01.2008 року до договору № 1 від 25.01.2007 року встановлені строки погашення боргу - до 01.11.2008 року.

Як встановлено матеріалами справи, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 1 від 25.01.2007 року, позивач витребував у відповідача обладнання, що підтверджується актом від 08.07.2008 року.

Крім того, відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за отриману сировину; сума боргу склала 102495,90 грн. еквівалентно 16666,00 доларів США (відповідно до довідки Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" за № 1460 від 16.11.2010 року), яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні (п. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

У випадку прострочення платежів згідно договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми платежу за кожний день прострочення (п. 7.5 договору).

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлює, що сума неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобовязання не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки, яка діяла в період існування заборгованості.

Крім того, відповідно до п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не подавав до суду заяв про пущення позивачем строків позовної давності в частині нарахування пені.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача по стягненню з відповідача пені в сумі 11243,65 грн., 3% річних в сумі 6276,11 грн., інфляційних в сумі 24400,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача по стягненню з відповідача адвокатських послуг в сумі 2400,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі і підтверджуються наявними матеріалами справи - договором про надання юридичних послуг від 24.02.2010 року (т. 2 а. с. 57), свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю за № 1125 від 13.02.2003 року (т. 2 а. с. 60) та платіжним дорученням № 83 від 02.03.2010 року на суму 2400,00 грн. (т. 2 а. с. 61).

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Витрати за проведення судової експертизи необхідно покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49089, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ "Укрсиббанк" в м. Харкові, МФО 351003, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Ферія" (ю/а: 49105, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, б. 108, кв. 108, ф/а: 49105, м. Дніпропетровськ, вул. Тітова, 11, ідентифікаційний код 24988341, р/р 26008200840100 в ДОД "АППБ "Аваль", м. Дніпропетровськ, МФО 305653) 102495 (сто дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 90 коп. - основного боргу, 11243 (одинадцять тисяч двісті сорок три) грн. 65 коп. - пені, 6276 (шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 11 коп. - 3% річних, 24400 (двадцять чотири тисячі чотириста) грн. 38 коп. - інфляційних, 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката, 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 15 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ "Укрсиббанк" в м. Харкові, МФО 351003, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а, код ЄДРПОУ 02883133, рахунок 31251272210490 в ГУДКУ в Харківській обл., МФО 851011) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. - вартість судової експертизи, про що видати наказ.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено - 22.11.2010 року.