Рішення № 125204490, 17.02.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36682/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000013/2 від 19.11.2024 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2024/000241

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000013/2 від 19.11.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500110/2024/000241.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою митного оформлення придбаного автомобіля, позивачем було подано до митного органу митну декларацію та інші необхідні документи із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Проте, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає прийняте рішення митного органу протиправним та такими що підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням положень Митного Кодексу України. Позивач наголошує на тому, що митним органом були виявлені розбіжності у документах, які не стосуються митної вартості товару, а вимога надати додаткові документи без належного обґрунтування є безпідставною.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

16.12.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким Одеська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими, наголошуючи, що у документах, які були надані позивачем до Одеської митниці з митною декларацією, містилися розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, що у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, послугувало підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, а також відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

23.12.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позов.

27.12.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

З метою митного оформлення придбаного автомобіля ОСОБА_1 через митного брокера подала до Одеської митниці митну декларацію (МД) №24UA500100013714U4 від 19.11.2024, відповідно до якої за умовами поставки на митну територію України надійшов товар: легковий автомобіль, двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), такий що використовувався - 1шт. - Торгівельна марка "KIA"; - модель "CARNIVAL";- ідент. № VIN НОМЕР_1 ;- номер шасі - нема даних;- номер двигуна - нема даних;- тип двигуна - дизель;- об`єм двигуна - 2199 см3;- колісна формула - 4x2;- тип кузова - універсал;- колір - сірий; - календарний рік виготовлення - 2018 р.;- модельний рік - 2018 р.;- загальна кількість місць, включаючи водія - 9.КТЗ має пошкодження:Подряпини ЛФП переднього правого крила, дах вм`ятина пошкоджне ЛФП.- пробіг за одометром - 67 343 км. Згідно п. 7.11, Методики літ.2, встановлено факт втручання в показники одометра, згідно даних витягу зі свідоцтва про реєстрацію досліджуваного КТЗ та згідно даних https://www.car365.go.kr/ показники одометра становили 288 959 км. (див. Додаток, свідоцтво про реєстрацію досліджуваного КТЗ та дані https://www.car365.go.kr/). Отже в подальших розрахунках використовуватимемо фактичний реальний пробіг до його «скручення»/заміни. - торгівельна марка - KIA;- виробник - KIA MOTORS CORPORATION;- країна походження - KR Корея.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією №24UA500100013714U4 від 19.11.2024 позивачем подані наступні документи: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № СІ-202408434043 від 26.07.2024; домашній коносамент (House bill of lading) № MSKORRE2868 від 17.08.2024 року; коносамент № SEL1765444 від 17.08.2024 року; декларація про походження товару № 474-Е/24 від 18.11.2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11.07.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 474-Е/24 від 18.11.2024; договір про надання послуг митного брокера № 061124/1 від 06.11.2024; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні КМ068490 від 01.11.2002; Довідка № 64254 від 13.11.2024 року; фото автомобіля.

Одеською митницею повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів.

Однак, позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об`єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а тому надав до митниці лист від 19.11.2024 року, в якому повідомив, що всі документи ним надані та просив здійснити оформлення товару за поданою митною декларацією.

За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000013/2 від 19.11.2024 року.

Також, Одеською митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2024/000241 від 19.11.2024 року.

В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим, ніж заявлено декларантом.

З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000013/2 від 19.11.2024 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:

1) У інвойсі від 26-07-2024 № CI-202408434043, продавцем зазначено, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600Дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією,- може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження CHORNOMORSK (UA), який зазначено у коносамент № SEL1765444 від 17.08.2024. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності зазначених у документах складових митної вартості

2) відповідно до п.1 п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження (розвантаження) оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) у поданому висновку від 18.11.2024 № 474-Е/24 про вартісні характеристики зазначено, що експерт здійснював огляд КТЗ. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про проведення фізичного або митного огляду (акти оглядів) та про присутність експерта «методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін`юсту Фонду Держмайна від 24.11.2013 № 142/5/2092»;

4) у зв`язку з тим, що даний транспортний засіб придбано на аукціоні, це виключає відстрочення платежу. Згідно частиною 2 статті 53 Кодексу одним з основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

5)У наданому до митного оформлення коносамент № SEL1765444 від 17.08.2024 наявна фраза FREIGHT COLLECT, але жодних документів, що підтверджують вартість фрахту не надано.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

З приводу доводів відповідача, як підстави для коригування митної вартості, що заявлена митна вартість є нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ в країні експорту, суд зазначає, що вказане твердження взагалі не є недоліком або розбіжністю у документах, що надавалися до митного оформлення.

Щодо доводів відповідача з приводу ненадання документів, які підтверджені витрати на страхування та на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Тобто, з огляду на положення ст. 58 МК України витрати на страхування та на навантаження оцінюваних товарів додаються до митної вартості товару лише у тому випадку, коли вони не включені до ціни товару.

Відповідно до інвойсу № СІ-2024084340743 від 26.07.2024 року, поставка автомобіля здійснювалась на умовах CFR, Чорноморськ, Україна.

Так, згідно з правилами А.3 Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, за умовами перевезення CFR, Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу. Також, у продавця не має зобов`язань щодо страхування товару.

Згідно з правилами А.6 Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, за умовами перевезення CFR Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: - нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4; - сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна і будь-які платежі за розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; - сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну, у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Згідно з правилом Б.3 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, у покупця відсутні зобов`язання щодо перевезення та страхування товару.

Тобто, за умовами поставки CFR (Інкотермс) у сторін відсутній обов`язок щодо страхування товару, а обов`язок щодо укладання договорів та оплати вартості перевезення товару лежить на продавцеві, тому вартість перевезенні, що вказана у інвойсі є остаточною, такою що включає витрати на навантаження та розвантаження товару, а тому вимога надати документи щодо страхування товару та документи, що підтверджують вартість навантаження/розвантаження товару є безпідставною.

Щодо зауважень митного органу до наданого позивачем висновку експерта, суд зазначає, що з урахуванням ч. 3 ст. 53 МК України, висновок експерта є додатковим документом, який підтверджує митну вартість товару і позивач не може нести відповідальність за дотримання процедури його оформлення.

Зауваження митного органу до порядку виготовлення висновку експерта про вартісні характеристики придбаного позивачкою автомобіля не може впливати і не впливає на чилові показники митної вартості товару.

Щодо ненадання позивачем до митного оформлення документів, які підтверджують вартість фрахту, суд зазначає, що оскільки згідно з Офіційними правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, за умовами перевезення CFR, саме на продавця покладено обов`язок щодо сплати фрахту та вартість фрахту перевезення вказана окремо у інвойсі, що надавався до митного оформлення, ненадання позивачем, окремо, документів, що підтверджують вартість фрахту, у даному випадку, не впливає на числові показники митної вартості товару.

Щодо тверджень митного органу про те, що у зв`язку з тим, що даний транспортний засіб придбано на аукціоні, що, в свою чергу, виключає відстрочення платежу, позивач повинен був надати підтвердження оплати товару, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 4 ч. 2 статті 53 Кодексу, до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

З урахуванням того, що позивачем придбано товар, який ввезено на митну територію України на аукціоні та, враховуючи, що надання банківських платіжних документів, за умови оплати рахунку, є обов`язком декларанта, оскільки надання документів, які підтверджують оплату товару передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а не ч. 3ст. 53 МК України, суд вважає, що відповідач обґрунтовано витребував у позивача такі документи.

В свою чергу, позивач на запит митниці таких документів не надала.

Доводів щодо придбання товару на аукціоні не спростувала. Доказів, які б підтверджували відстрочення платежу не надала.

Пояснення, що наведені у позові, з приводу того, що виконання умов оплати не впливає на числові показники митної вартості товару, суд вважає безпідставними, оскільки надання документів, які підтверджують оплату товару (за умови здійснення такої оплати) є обов`язком декларанта.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є обґрунтованими та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей та картка відмови у прийнятті в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними, а тому позовні вимоги до задоволення не належать.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд робить висновок, про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000013/2 від 19.11.2024 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2024/000241.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).

Відповідач Одеська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 17.02.2025 року, з урахуванням терміну тимчасової непрацездатності судді.

Суддя Н.В. Бжассо

.