Ухвала суду № 125203029, 17.02.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 360/280/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого звернулася адвокат Єрьоміна Наталія Анатоліївна (далі представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01 лютого 2023 року доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01 лютого 2023 року, з основним розміром 88 % грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 11 липня 2022 року у справі №640/28831/21, з урахуванням раніше виплачених сум.

У пунктах 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви представником позивача додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що відповідно до Указу Президента від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який у подальшому продовжено до теперішнього часу.

Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.

Статтею 122 КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 сформовано правові висновки щодо строку звернення до адміністративного суду в аналогічних правовідносинах і такі висновки відповідно до частини другої статті 242 КАС України є обов`язковими до врахування судом.

В указаній постанові Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Щодо посилання представником позивача на постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 та від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а суд зазначає наступне.

Зі змісту постанови від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 вбачається, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі № 420/18380/21 пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії, внаслідок якого позивачу припинено виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. До суду із позовом позивач звернувся в лютому 2022 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, після припинення доплати у розмірі 2000,00 грн внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 03 грудня 2021 року у справі № 420/18380/21.

За змістом Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 600/2584/21-а пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії, внаслідок якого позивачу припинено виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. До суду із позовом позивач звернувся в лютому 2022 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, після припинення доплати у розмірі 2000,00 грн. внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 600/2584/21-а.

Отже посилання позивача на постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 у від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а в частині строків звернення до суду є помилковими.

Суд зауважує, що позивач щомісячно отримував пенсійні виплати, а тому, в будь-якому разі, розмір пенсії був йому відомий. До того ж, позивач мав об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено той чи інший перерахунок пенсії, з яких складових вона складається, як обрахована, зокрема і щодо питання отримання/ неотримання щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

Щодо послання представника позивача на введення в Україні воєнного стану як на підставу для поновлення строку звернення до суду суд зазначає, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Позивачем до суду не додано доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк з поважних причин.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що 01 лютого 2023 року позивачу припинено виплату щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Тобто з лютого 2023 року позивач повинен був дізнатися про невиплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.

До суду за захистом свої прав із цим позовом позивач звернувся через свого представника 10 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

З урахуванням вказаного підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними, а тому підстав для задоволення клопотання представника позивача немає.

Відповідно до частин першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати представнику ОСОБА_1 адвокату Єрьоміній Наталії Анатоліївні протягом десяти днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяС.В. Кисіль