Ухвала суду № 125203019, 17.02.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/9993/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Ф-63501-17У від 23.02.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2023 № 03-19/28043/23 "Про скерування за належністю справи" на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ справа № 640/9993/22 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передав судові справи до Луганського окружного адміністративного суду.

Справа № 640/9993/22 зареєстрована у Луганському окружному адміністративному суді 21.01.2025.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. для розгляду.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. від 27.01.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/9993/22. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Одночасно, вказаною ухвалою позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду уточненої позовної заяви, в якій правильно зазначити дату винесення оскаржуваної вимоги або надати вимогу про сплату боргу, яка зазначена позивачем у позові, а також докази звернення до суду в межах строків, встановлених статтею 122 КАС України або заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з відповідними доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

12.02.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивач зазначає, що правильною датою оскаржуваної вимоги Ф-63501-17 є 15.05.2019. Також, позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обгрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено таке.

24.05.2022 Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги Ф-63501-17 У від 15.05.2019, що видав ГУ ДПС у м.Києві Державної податкової служби України.

Вимога Ф-63501-17 У була сформована 15.05.2019, але фактично позивачу стало відомо про неї після відкриття виконавчого провадження 24.05.2022.

Стосовно не отримання позивачем поштового відправлення 05.06.2019 і не надання іншим особам права на довіреність за підписом позивача, зазначено таке.

Представником позивача було зроблено запит до відповідного поштового відділення та згідно відповіді Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» від 31.08.2022 вбачається, що інформацію з приводу отримання поштового відправлення можливо надати лише в тому разі, якщо з дня його приймання до пересилання не минуло шість місяців.

Позивач зазначає, що використала всі можливі законні методи доказів не отримання спірної вимоги для захисту своїх прав. У зв`язку з вищенаведеним, просить вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 17.02.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №640/9993/22.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Згідно преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), цей Закон є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев`ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

За змістом преамбули Закону №2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №580/3469/19.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом позову є правомірність винесення контролюючим органом податкової вимоги Ф-63501-17У від 15.05.2019.

Позивач стверджує, що про існування спірної вимоги вона дізналась лише після відкриття Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчого провадження з примусового виконання вимоги Ф-63501-17 У від 15.05.2019 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2022).

Після чого, 05 липня 2022 року позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування спірної вимоги.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачем засобами інформаційно-комунікаційної системи ГУ ДПС у м.Києві в автоматичному режимі було сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-63501-17У та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана вимога отримана ОСОБА_1 05.06.2019.

Представником позивача вживались заходи щодо отримання доказів на підтвердження того, що позивачем не було отримано спірну вимогу 05.06.2019, як про це зазначає відповідач, а саме направлено запит до відповідного поштового відділення. Проте, згідно відповіді Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» від 31.08.2022 вбачається, що інформацію з приводу отримання поштового відправлення можливо надати лише в тому разі, якщо з дня його приймання до пересилання не минуло шість місяців. Оскільки такий термін вже минув, інформації стосовно отримання чи не отримання позивачем спірної вимоги АТ «Укрпошта» надати не може.

Матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (спірної вимоги) «за довіреністю Деменюк» 05.06.2019.

Водночас позивачем спростовується факт отримання спірної вимоги та зазначається про відсутність її особистого підпису на повідомленні.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.

При визначенні місця рішень Європейського суду з прав людини в системі джерел вбачається доцільним підтримати загальновизнаний підхід стосовно того, що за своєю правовою природою рішення Європейського суду з прав людини є актами тлумачення Конвенції, а отже, як і прямі норми Конвенції та протоколів до неї, мають переважне застосування, порівняно із нормами національного законодавства, відповідно до положень частини другої статті 3 КАС України.

У рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Питання правової визначеності й передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності.

Оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (спірної вимоги) містить відмітку про отримання вимоги «за довіреністю Деменюк» 05.06.2019, а не особисто позивачем, а відповідачем не надано інших належних доказів на підтвердження факта отримання спірної вимоги саме позивачем, суд вважає наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

З урахуванням вищенаведеного, з метою додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд шляхом визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 121, 161, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, задовольнити.

Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № Ф-63501-17 У від 15.05.2019, та поновити ОСОБА_1 цей строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя К.Є. Петросян