Рішення № 125202498, 14.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2025 року Київ справа №320/13780/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Будпостач" із позовом до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить: визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці від 13.02.2024 № UА100180/2024/000003/1 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару за митною декларацією № 24UA100180001913U4 від 10.02.2024, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 22.04.2024 позовну заяву Приватного підприємства "Будпостач" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та визначено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.05.2024 Приватному підприємству "Будпостач" продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув вказані в ухвалі суду недоліки в установлений судом строк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що отримавши від позивача МД № 24UA100180001913U4 на товар встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Приватне підприємство "Будпостач" (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кім. 314,) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 10.03.2021 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією Shan Dong Chang Mei Trading Co..Ltd (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено контракт № 1340 відповідно до якого продавець продає, а покупець оплачує і отримує трактори в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

Попередньо, 24.02.2020, для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ "Мерск Україна Лтд" (далі експедитор) договір транспортного експедирування № UA00072711.

14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

07.08.2023 продавець надав позивачу проформу інвойс № FTCM202305 для оплати товарів за ціною 335 909 доларів США, після чого, 08.08.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт QINGDAO в Китаї правил Інкотермс 2020.

15.08.2023 позивач на підставі контракту від 10.03.2021 № 1340 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті № 208 грошові кошти в розмірі 42 765,90 доларів США.

28.10.2023 продавець виписав комерційний інвойс № FTCM202305 для оплати товарів за ціною 243 534,00 доларів США

30.10.2023 позивач на підставі контракту від 10.03.2021 № 1340 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті № 15 грошові кошти в розмірі 200 768,10 доларів США. Загальна сума становить 243 534,00 доларів США, що відповідає ціні, вказаній в комерційному інвойсі.

14.11.2023 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № 232373941. 21.12.203 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження № С2333448712Х0015.

02.01.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг експедитор ТОВ "Мерск Україна Лтд" виписав рахунок фактуру № 5653305828, а перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойси № 5653305829 та № 5653305830. Після чого, 19.01.2024 перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс № 5653315580.

22.01.2024 для включення до митної вартості транспортних витрат експедитор ТОВ "Мерск Україна Лтд" виписав позивачу довідку про транспортні витрати № 36.

Відповідно до залізничних накладних УМВС від 24.01.2024 № № 2151515874, 2151515882, 2151515890, 2151515908, 2151515916 товари були доставлені з порту Гданськ у Польщі до Київської митниці.

02.02.2024 позивачем була виписана Специфікація № 1 до комерційного інвойсу № FTCM202305, на товари, що перевозилися у п`яти контейнерах № № MRKU4413156, MRSKU0357077, MRKU2397821, MSKU0923413, MSKU9063237 на загальну суму 197 659,00 доларів CША.

10.02.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію № 24UA100180001913U4 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 197 659,00 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № 24UA100180001913U4 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні № UA100180/2024/000045, виписаної відповідачем, а саме:

- Контракт від 10.03.2021 № 1340 між позивачем та виробником і продавцем компанією SHAN DONG CHANG МЕІ TRADING CO.,LTD (Китай); - Комерційний інвойс продавця від 28.10.2023 № FTCM202305; - Прайс- лист продавця від 08.08.2023 щодо ціни товарів; - Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 15.08.2023 № 208 про оплату товару; - Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 30.10.2023 № 15 про оплату товару; - Сертифікат походження товару від 21.12.2023 № С2333448712Х0015; - Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 між позивачем та ТОВ "Мерск Україна ЛТД"; - Договір від 14.02.2022 № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); - Коносамент від 14.11.2023 № 232373941; - Рахунок фактура експедитора ТОВ "Мерск Україна Лтд" від 02.01.2024 № № 5653305828 на оплату позивачем експедиторських послуг; - Інвойси перевізника компанії Maersk A/S (Данія) від 02.01.2024 № 5653305829 та № 5653305830 на оплату позивачем послуг перевезення товарів; - Інвойс перевізника компанії Maersk A/S (Данія) від 19.01.2024 № 5653315580 на оплату позивачем послуг перевезення товарів; - Довідка про транспортні витрати експедитора ТОВ "Мерск Україна Лтд" від 22.01.2024 № 36 про вартість послуг транспортування товарів; - Залізничні накладні УМВС від 24.01.2024 № № 2151515874, 2151515882, 2151515890, 2151515908. 2151515916 про доставку товарів з порту Гданськ у Польщі до Київської митниці; - Специфікація № 1 від 02.02.2024; - Виписку з бухгалтерської документації позивача - видаткові накладні; - Відомості з мережі Інтернет щодо цін на ідентичні товари; - Презентацію товарів; - Декларацію митної вартості.

12.02.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення № 901569, у якому протиправно, зобов`язав декларанта надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, податкові накладні тощо); 2) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

13.02.2024 у відповідь на електронне повідомлення № 901569 позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.

13.02.2024 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості Товарів UАІ00180/2024/000003/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів трактори за резервним методом, товар № 1 - 599,659 USD /шт, товар № 2 - 115, 50 USD/шт. Джерело інформації митна декларація від 08.03.2024 № UА403070/2023/000231; митна декларація від 04.01.2024 № UА209110/2024/000098. 13.02.2024 Київська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів № UА100180/2024/000045.

13.02.2024 врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією № 24UА100180002097115 по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 164 636,35 грн ПДВ 490 789,83 грн, всього 655 426,18 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний, перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з статтею 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У свою чергу ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі № 826/2312/16.

З матеріалів справи вбачається, що в електронному повідомленні декларанту відповідач, не визнаючи надані декларантом документи достатніми для підтвердження митної вартості товару, вимагав надати додаткові документи.

Разом із тим в запиті про надання додаткових документів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи є необхідними для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач не пояснив, які складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та як додаткові документи мають підтвердити той чи інший показник.

Щодо посилання митного органу в графі 33 спірного рішення на те, що "у платіжних інструкціях не вказано реквізити проформи-інвойса або інвойса, відповідно до яких здійснюється попередня оплата за оцінювані товари. Таким чином, не можна однозначно стверджувати, що платіжні інструкції в іноземній валюті від 30.10.2023 № 15 та від 15.08.2023 № 208 стосуються оцінюваних товарів", суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 08.07.2022 у справі № 815/1718/16, касаційне провадження № К/9901/64047/18, зазначено, що спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі № 820/3767/16, адміністративне провадження № К/9901/18588/18, визначено, що "розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Так само, у пункті 1.3 Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, взятого до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 визначено, що "Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта".

Щодо посилання митного органу в графі 33 спірного рішення на те, що Декларантом до митного оформлення не подано витрат на навантаження, вивантаження, обробку оцінюваних товарів в порту Гданськ (Республіка Польща) та витрати на перевантаження на станції Медика (Республіка Польща), то вказані відомості спростовуються наступними доказами.

02.01.2024 перевізник компанія Maersk A/S (Данія) надав позивачу для оплати транспортних послуг інвойс № 5653305829, у якому серед наданих послуг зазначено операційні послуги терміналу у Гданську в Польщі вартістю 1 338,53 доларів СПІА. Вказані операційні послуги у порту Гданська включають послуги із вивантаження контейнерів із судна та навантаження на залізничний транспорт..

Вказані вище відомості також зазначені у довідці експедитора ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспортні витрати від 22.01.2024 № 36 - Операційні послуги терміналу у Гданську в Польщі 1 338,53 доларів США. Вартість залізничного перевезення також зазначена у довідці експедитора ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспортні витрати від 22.01.2024 № 36. У вартість перевезення залізничним транспортом включено перевантаження контейнерів.

Необхідно врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2 "Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пункті 14 Висновків зазначено, що "Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів".

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18, де визначено, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Також суд зазначає, що згідно з довідкою експедитора ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспортні витрати від 22.01.2024 № 36, вартість транспортних послуг за межами України складають 212 506,00 грн та 13 394,33 доларів США, відповідач не зазначив жодних сумнівів щодо вартості таких послуг є неправдивою чи заниженою. А передбачена ст. 363 МК України автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, під час митного контролю не вказала на необхідність проведення перевірки митної вартості, в тому числі вартості транспортування.

Щодо посилання митного органу в графі 33 спірного рішення на те, що "у рахунку - фактурі від 02.01.2024 № 5653305828 ТОВ "Мерск Україна ЛТД", в якому зазначено, що доставку оцінюваних товарів з пункту відправлення QINGDAO до пункту призначення Gdansk здійснено судном/рейсом ELEONORA MAERSK/345W, Проте, в коносаменті від 14.11.2023 № 232373941 в графі Vessel (судно) вказано MSC AMELIA", то вказані відомості спростовуються наступними доказами.

Митному органу був наданий рахунок-фактура від 02.01.2024 № 5653305828 ТОВ "Мерск Україна ЛТД", в якому зазначено вартість перевезення водним транспортом та перелік контейнерів, які доставлялися судном. Вказані контейнери відповідають тим, що зазначені в коносаменті. Такі ж відомості зазначені у довідці експедитора ТОВ "Мерск Україна ЛТД" про транспортні витрати від 22.01.2024 № 36.

Відповідач також не зазначив жодних сумнівів щодо розміру вартості перевезення товарів водним транспортом, зокрема що вартість таких послуг є неправдивою чи заниженою. А передбачена ст. 363 МК України автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, під час митного контролю також не вказала на необхідність проведення перевірки митної вартості, в тому числі вартості транспортування.

Щодо посилання митного органу в графі 33 спірного рішення на те, що "декларантом до митного оформлення подано накладні УМВС від 24.01.2024 № № 2151515874, 2151515882, 2151515890, 2151515908, 2151515916 в графі 24 "Документы, приложенные отправителем" яких зазначено митні документи № № МRN-24РL322080NS6F0LM6, MRN-24PL322080NS6F0L15, МRN-24РL32208NS6F0GB3, МRN-24РL322080NS6F0H71, МRN-24РL322080NS6F0G72, декларантом до митного оформлення не подано митні документи, що зазначені в графі 24 накладних УМВС", то вказані відомості спростовуються наступними доказами.

Транзитні декларації форми Т1 № № МRN-24РL322080NS6F0LM6, MRN-24PL322080NS6F0L15, МRN-24РL32208NS6F0GB3, МRN-24РL322080NS6F0H71, МRN-24РL322080NS6F0G72 видані митними органами Європейського Союзу, як документи, що застосовуються для товарів, які перетинають територію Євросоюзу транзитом як гарантія доставки товару до місця призначення.

Транзитні декларації форми Т1, що видані митними органами Європейського Союзу як гарантії доставки товарів не включені у перелік документів, визначених ст. 53 МК України, як документи, які підтверджують митну вартість. До того ж, відповідно до ч. 5 ст.53 МК України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо посилання митного органу в графі 33 спірного рішення на те, що Декларантом до митного оформлення подано видаткові накладні, в яких не зазначено посаду, прізвище та особистий підпис осіб, які здійснили прийняття товарно-матеріальних цінностей, то вказані відомості спростовуються наступними доказами

Видаткові накладні як виписки з бухгалтерської документації, не є основними документами, що підтверджують митну вартість товарів та не передбачені у переліку документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема як виписку з бухгалтерської документації.

З огляду на те, що відповідач не довів, що зазначені у частині другій статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то митний орган протиправно посилається на видаткові накладні як на розбіжності та підстави для витребування додаткових документів.

Відповідач у графі 33 спірного рішення не вказав обсяг партії, умови поставки, комерційні умови товарів, взятих за основу при визначенні митної вартості

Згідно з відомостями у графі 33 спірного рішення відповідач визначив митну вартість за резервним методом на рівні товар № 1 - 599,659 USD/шт, товар № 2 - 115,50 USD/шт. Джерело інформації митна декларація від 08.03.2024 № UA403070/2023/000231; митна декларація від 04.01.2024 № UA209110/2024/000098.

Разом з тим відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено що у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Також необхідно врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2 "Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пунктах 16, 18 та 22 Висновків зазначено: "У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умов поставки, комерційних умов, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16, провадження № К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Також згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К79901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 300/3386/20, касаційне провадження № К/9901/33581/21, визначено, що "дотримання умов прийняття рішення про визначення митної вартості в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування".

У комерційному інвойсі, що подавалася позивачем до митного органу, були вказані товари в кількості 971 шт, за ціною 243 534,00 доларів СІЛА, країна походження Китай, товари були переміщені відповідно до правил на підставі FOB QINGDAO, Китай, згідно контракту № 1340 від 10.03.2021. що свідчить про те, що підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту Qingdao в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну. У той час відповідач у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країна походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.

Відповідач у спірному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірних рішеннях пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті положень ч.2 ст.55 МК України.

З урахуванням зазначеного, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Приймаючи до уваги, що неподання позивачем витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 810/1479/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, тому рішення Київської митниці від 13.02.2024 № UА100180/2024/000003/1 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів, а тому позов слід задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжну інструкцію від 20.03.2024 № 950 про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 9 831,39 грн. Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Будпостач", суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Київської митниці суму судового збору у розмірі 9 831,39 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.02.2024 № UА100180/2024/000003/1.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Будпостач" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9-Е, кім. № 314, код. ЄДРПОУ: 24267110) судовий збір у розмірі 9 831,39 грн (дев`ять тисяч вісімсот тридцять одну гривню тридцять дев`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці (місцезнаходження: м. Київ, бул. Гавела Вацлава, буд. № 8-А, код ЄДРПОУ: ВП 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.