Рішення № 125199890, 22.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29625/24

Провадження № 2-о/761/508/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Шоста Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даною заявою, мотивуючи заявлені вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем наступним. Заявник народився в м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 понад 25 років. Зі спадкодавцем ОСОБА_3 заявник проживав за зазначеною адресою понад 25 років, до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте шлюб зареєстрований не був. Під час спільного проживання ОСОБА_1 та спадкодавець були пов`язані спільним побутом, будували спільне господарство, несли спільні витрати і спільно взаємодіяли як сімейна пара. Після смерті ОСОБА_3 залишилось нерухоме майно, зокрема, дві квартири в м. Києві, земельна ділянка та садовий будинок у Броварському районі Київської області, земельні ділянки у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області. Так, у заявника наявна «Картка киянина», пенсійне посвідчення спадкодавця. Наявні докази звернення ОСОБА_4 б до сімейного лікаря за адресою проживання. Також є докази сплати ОСОБА_3 комунальних платежів за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Також спільне проживання заявника з ОСОБА_3 до дня смерті останньої можуть підтвердити свідки. За заявою ОСОБА_1 державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори відкрито спадкову справу щодо майна померлої . Разом з тим, було роз`яснено, що для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом необхідно встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем. За таких обставин ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживав разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 понад п`ять років на час відкриття спадщини.

Представник Київської міської ради направив в адресу суду пояснення по суті справи. Разом з тим, за відсутності підпису представника заінтересованої особи вони не беруться судом до уваги.

В судовому засідання ОСОБА_1 , представник заявника підтримали заявлені вимоги, просив задовольнити.

Представники Київської міської ради, Шостої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Вислухавши доводи заявника, його представника, дослідивши наявні докази та надавши їм відповідну оцінку суд вважає за можливе задовольнити заявлені вимоги, з огляду на наступне.

Так, як свідчать матеріали справи, ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 7664.

Як вбачається з копії паспорта померло, місце проживання ОСОБА_3 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 вказує, що постійно проживав разом з ОСОБА_3 за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад 25 років. Заявник та спадкодавець були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Разом з тим, він не може отримати свідоцтво про право на спадщину, за відсутністю рішення суду про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Так, як свідчать матеріали справи, Шостою київською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 відкрито спадкову справу щодо майна померлої (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_3 .

Також матеріали справи свідчать про те, що за життя ОСОБА_3 належали на праві власності нерухоме майно в м. Києві та Київській області.

Доказів того, що ОСОБА_3 зробила розпорядження на випадок смерті щодо належного їй майна під час розгляду справи отримано не було.

Спадкування, в розумінні положень ст. 1217 ЦК України, здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Так, надані позивачем докази свідчать про те, що ОСОБА_1 займався похованням ОСОБА_3 (довідка на одержання праху).

Як свідчать платіжні інструкції, копії яких наявні в матеріалах справи ОСОБА_3 сплачувались комунальні послуги отримані за адресою: АДРЕСА_1 протягом 2022 - 2023 років.

Заявник має в наявності пенсійне посвідчення ОСОБА_3 , « ОСОБА_5 » померлої, свідоцтва про її народження та смерть.

Як вбачається з наданих доказів, ОСОБА_3 користувалась послугами Лікарні ветерінарної медицини в м. Києві Деснянського району та зазначала місцем проживання кв. АДРЕСА_3 .

Свідок ОСОБА_6 зазначив в судовому засіданні, що є сусідом заявника. Вказав, що знає родину ОСОБА_1 . ОСОБА_3 з 1998 року проживала в кв. АДРЕСА_3 . Заявник та померла були родиною, мали спільний побут.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_1 . Жили вони дружно і вели спільне господарство принаймні з 2000 року.

Матеріали справи містять заяви сусідів заявника ОСОБА_9 , ОСОБА_10 справжність підпису яких, засвідчено приватним Київського міського нотаріального округу Ляпуновою Я.А. 06.08.2024; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , справжність підпису яких засвідчено приватним Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О 07.08.2024, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , протягом останніх п`яти років та на момент смерті ОСОБА_3 проживали разом однією сім`єю за адресою реєстрації місця проживання заявника, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18-ц, від 03 березня 2021 року у справі № 127/28507/15 належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя» вказує, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних обов`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto з`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з майбутнім вирішенням спору про право.

У відповідності до п. 7 вищезазначеної Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, суд вважає заяву ОСОБА_13 обґрунтованою, оскільки, судовим розглядом достовірно встановлено, що заявник та ОСОБА_14 , проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Зважаючи на вищенаведене, обставини встановлені під час розгляду справи та отримані докази, суд вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 4, 36, 74 СК України, ст. 1264 ЦК України ст. ст. 294, 315 - 319 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: