Вирок № 125199559, 11.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37626/24-К

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2025 м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

кримінальне провадження № 62024080200000882 відомості про яке 18.06.2024 внесено до ЄРДР за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Первомайське, АР Крим, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, останнє відоме місце проживання: тимчасово окупована територія України, АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення.

Громадянин України ОСОБА_4 вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Нехтуючи вимогами Конституції і законів України, Присягою працівника прокуратури, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність призначення ОСОБА_7 на посаду так званого «прокурора Республіки Крим», а також незаконного проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід`ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, у березні 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування та судом не встановлено, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності, посиленні окупації півострову та утворенні в АР Крим системи незаконних органів прокуратури Російської Федерації, погодився на незаконну пропозицію про продовження роботи у складі прокуратури АРК, а згодом - прокуратури Республіки Крим, без підпорядкування Генеральній прокуратурі Україні.

Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АР Крим, смт. Первомайське, вул. Гагаріна, 18 на посаді прокурора прокуратури Первомайського району АР Крим, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід`ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, у березні - серпні 2014 року, більш точну дату не встановлено, погодився на призначення його на посаду помічника прокурора Первомайського району «Республіки Крим» незаконно створеної прокуратури Республіки Крим, виконував вказівки і розпорядження так званих керівників зазначеної прокуратури.

Зокрема, впродовж 2014-2021років ОСОБА_4 , займаючи посаду помічника прокурора Первомайського району «Республіки Крим», діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи на меті здійснення підривної діяльності проти України, достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, брав участь у судових засіданнях незаконно утвореного Первомайського районного суду Республіки Крим та підтриманні державного обвинувачення від імені російської федерації, чим вчинив дії спрямовані на зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим.

Допомога ОСОБА_4 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонуванні органів прокуратури російської федерації та на території АР Крим призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим, завдяки чому окупація триває.

У такий спосіб, ОСОБА_4 ,вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України, винним у вчиненні якого визнається.

ІІ. Застосовані судом правові процедури.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_4 з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого.

Так, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2016 рокуу межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування.

Встановлено, що повідомлення про підозру від 18.09.2015 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26.07.2024, а також повістки про виклик до слідчого неодноразово шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження вручені ОСОБА_4 у порядку, встановленому законом.

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 30.09.2015 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судові засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим в спосіб, передбачений вимогами КПК України, шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційних сайтах Офісу Генерального прокурора та Печерського районного суду міста Києва. Будучи повідомленим про розгляд справи, жодних клопотань, заяв, скарг не подавав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.01.2025 року судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_4 в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з обов`язковою участю захисника. Суд вважає, що стороною обвинувачення, а також судом здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, а ОСОБА_4 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, мав би отримати повідомлення про підозру, про зміну повідомленої підозри, відповідні виклики до слідчого, прокурора та суду.

ІІІ. Позиція сторони захисту.

Захисник ОСОБА_6 здійснював активний та розумний захист у кримінальному провадженні прав та законних інтересів обвинуваченого всіма незабороненими законом способами. Зазначив, що винуватість ОСОБА_9 стороною обвинувачення не доведена поза розумним сумнівом, тому на думку захисника, обвинувачений має бути виправданим.

IV. Фактичні обставини, які суд визнає загально відомими і такими, що не потребуються доказування в межах даного провадження.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, суд вважає, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 року, а також анексія з боку РФ цієї частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення злочинів, внаслідок яких були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а, відтак, ці факти не потребують окремого судового доведення.

Так, постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01.03.2014 року № 48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.

06.03.2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від № 261/2014 від 07.03.2014 року дія цієї постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14.03.2014 року визнана неконституційною.

11.03.2014 року постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14.03.2014 року № 296/2014 дія цієї постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20.03.2014 року визнана неконституційною.

Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 року № 891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.

17.03.2014 року представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є «Державна рада Республіки Крим».

18.03.2014 року «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19.03.2014 року рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20.03.2014 його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 21.03.2014 року - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак, цей «Договір» набрав чинності 21.03.2014 року.

21.03.2014 року прийнятий Закон РФ № 6-ФКЗ, яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ № 6-ФКЗ).

11.04.2014 року «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.

Верховною Радою України 15.04.2014 року прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.

Крім того, Верховною Радою України 21.04.2015 року прийнято Постанову № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20.02.2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 року № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16.03.2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.

Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19.12.2016 року № 71/205 та від 19.12.2017 року № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17.12.2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22.12.2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання її анексії.

Вказані та інші аналогічні за оцінками вказаних подій резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Закон України №1207-VII, постанови Верховної Ради України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства України, на підставі якого суд приймає рішення у справі.

V. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин.

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 08.04.2014 № 1183-VІІ), стороною обвинувачення надано і досліджені судом такі документи кримінального провадження.

Так, відповідно до інформації з Головного кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України вбачається, що ОСОБА_4 працював на посаді старшого прокурора прокуратури Первомайського району Автономної Республіки Крим.

Як убачається з наказу № 13дк від 01.12.2014 року за порушення присяги працівника прокуратури ОСОБА_4 звільнено з посади.

З телефонного довідника органів прокуратури Республіки Крим від 2014 року вбачається, що ОСОБА_4 працював помічником прокурора Первомайского району «Республіки Крим».

Згідно відповіді Адміністрації Президента України від 17.10.2016 року ОСОБА_4 з клопотанням про вихід із громадянства України на розгляд Комісії при Президенті України з питань громадянства не надходило.

Як вбачається із протоколу огляду від 19.06.2017 року, у ході якого оглянуто інформацію в мережі Інтернет за допомогою браузера «Safari», де у пошуку за даними « ОСОБА_4 » виявлено посилання на веб-сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та посилання « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке містить публікацію «Розовая свадьба в Первомайском районе», що датована ІНФОРМАЦІЯ_4 та містить згадування про ОСОБА_4 , окрім того виявлено посилання «ІНФОРМАЦІЯ_6», яке містить публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_7», що датована ІНФОРМАЦІЯ_8 та міститься згадування, що перше місце в цьому конкурсі зайняв « ОСОБА_4 ».

Відповідно до протоколу огляду інтернет-видань від 18.06.2024 року, проведено огляд мережі Інтернет, де за допомогою пошукової системи «Google.com.ua» виявлено сайт «Официальные сетевые ресурсы Президента России» на якому за посиланням «http://www/kremlin.ru/acts/bank38220/», де розміщено «Федеральный Конституционный Закон «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значенния Севастополя».

Згідно з протоколом огляду інтернет-видань від 18.06.2024 року, проведено огляд мережі Інтернет, де за допомогою пошукової системи «DuckDuckGo» виявлено «Конституцию Республики Крым» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Відповідно до протоколу огляду інтернет-видань від 18.04.2024, проведено огляд мережі Інтернет, де за допомогою пошукової системи «Google» за посиланням «http://zakon.rada.gov.ua/laws/» виявлено Постанову Верховної Ради України «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України» від 22.02.2024 за № 757-VII, та постанову Верховної Ради України «Про покладення на Голову Верховної Ради України виконання обов`язків Президента України згідно зі статтею 112 Конституції України» від 23.02.2014 за № 764-VII.

У відповідності до протоколу огляду інтернет-видань від 18.06.2024 року, проведено огляд мережі Інтернет, де за допомогою пошукової системи «Google» за посиланням «http://old.gp.gov.ua/ua/news» у розділі «Новини» виявлено «повідомлення для ЗМІ від 02.03.2014», у якому розміщено звернення колегії Генеральної прокуратури України до працівників прокуратури АР Крим.

Відповідно до протоколу огляду інтернет-видань від 23.07.2024 року, проведено огляд порталу «Мировые судьи Республики Крым» за посиланням «http//mirsud82.rk.gov.ru/» на якому міститься інформація щодо виконання ОСОБА_4 обов`язків прокурора в ході судового розгляду в суді першої інстанції адміністративної справи № 05-0127/67/2022, суддя ОСОБА_10 , а також в ході судового розгляду кримінальної справи № 01-0002/66/20220, суддя ОСОБА_11 , де учасником справи зазначений прокурор « ОСОБА_4 ».

Як убачається з протоколу огляду інтернет-видань від 18.06.2024 року з додатками проведено огляд сайтів за посиланням https://sudact.ru, за яким виявлено судові рішення по справам, в яких прокурор « ОСОБА_4 » приймав участь як сторона обвинувачення або справи розглядалися згідно його постанов, а саме за посиланнями:

- «Приговор № 1-29/2017 от 30 марта 2017 г. по делу № 1-29/2017 : СудАкт.ру (sudact.ru)» міститься рішення Первомайського районного суду «Республіки Крим» № 1-29/2017 від 30 березня 2017 року по справі № 1-29/2017, в якому ОСОБА_4 зазначений як помічник прокурора Первомайського району;

- «Постановление № 1-52/2017 от 9 июня 2017 г. по делу № 1-52/2017 : СудАкт.ру (sudact.ru)» міститься рішення Первомайського районного суду «Республіки Крим» № 1-52/2017 від 9 червня 2017 року по справі № 1-52/2017, в якому ОСОБА_4 зазначений як старший помічник прокурора Первомайского району;

- «Приговор № 1-77/2018 от 9 ноября 2018 г. по делу № 1-77/2018 : СудАкт.ру (sudact.ru)» міститься рішення Первомайського районного суду «Республіки Крим» № 1-77/2018 від 9 листопада 2018 року по справі № 1-77/2018, в якому ОСОБА_4 зазначений як старший помічник прокурора Первомайського району «Республіки Крим»;

- «Приговор № 1-77/2019 от 23 июля 2019 г. по делу N? 1-77/2019 : СудАкт.ру (sudact.ru)» міститься рішення Первомайського районного суду «Республіки Крим» № 1-77/2019 від 23 липня 2019 року по справі № 1-77/2019, в якому ОСОБА_4 зазначений старший помічник прокурора Первомайського району «Республіки Крим»;

- «Приговор № 1-57/2021 от 18 июня 2021 г. по делу № 1-57/2021 : СудАкт.ру (sudact.ru)» міститься рішення Первомайського районного суду «Республіки Крим» № 1-57/2021 від 18 червня 2021 року по справі N? 1-57/2021, в якому ОСОБА_4 зазначений як помічник прокурора Первомайського району «Республіки Крим»;

- «Апелляционное постановление № 22K-3263/2021 от 26 октября 2021 г. по делу № 3/2-12/2021 : СудАкт.ру (sudact.ru)» міститься рішення Верховного суду «Республіки Крим» № 22K-3263/2021 від 26 жовтня 2021 року по справі № 3/2-12/2021, в якому ОСОБА_4 зазначений як помічник прокурора Первомайського району «Республіки Крим»;

Також, відповідно до інформації в мережі Інтернет, а саме сайту уряду «Республіки Крим», за посиланням «Крым. Вперед № 38 от 23.10.2021 Правительство Республики Крым Официальный портал (rk.gov.ru)» у вкладці глобальний пошук містяться номер громадсько-політичної газети Первомайського району району «Республіки Крим» - «Крым. ВПЕРЕД», у якому надрукована стаття старшого помічника прокурора Первомайського району ОСОБА_4 .

Вищезазначені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими.

З наданих доказів убачається, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду прокурора прокуратури Первомайского району «Республіки Крим» на окупованій території АР Крим, підтримував державне обвинувачення від імені російської федерації, що у сукупності з дослідженими вище доказами свідчить про те, що обвинувачений надавав допомогу державним органам РФ у проведенні підривної діяльності проти України, чим спричинив шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.

Вказані умисні дії ОСОБА_4 забезпечували становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом утворення і функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади РФ на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційного державного обвинувача РФ, а отже надання ним допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, що мали триваючий характер.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014 року), як вчинення умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

VІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

VІІ. Мотиви призначення судом покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Також, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наслідки вчиненого.

На підставі наведеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавленні волі в межах санкції ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014 року), оскільки саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014 року) конфіскація майна встановлюється не тільки за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також і за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину за ч. 1 ст. 111 КК України, його тривалість, а також дані про особу обвинуваченого, який, будучи громадянином України, обіймаючи посаду прокурора прокуратури Первомайського району Автономної Республіки Крим надав іноземній державі та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, тобто вчинив умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві власності майна.

ІІХ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 369-371, 373-376, 615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014 року) та призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , обраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та захиснику.

Інформацію про ухвалення вироку опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті судової влади.

Суддя ОСОБА_12