Рішення № 125198970, 23.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5292/24

Провадження № 2/752/1023/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), Солом`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), третя особа: ОСОБА_2 , про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, внесення змін до актового запису про народження дитини та визнання дитини сином, донькою,-

ВСТАНОВИВ:

у березні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить: визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його сином; визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його донькою; виключити відомості про ОСОБА_6 як батька дитини з актового запису про народження № 4043, складеного 23.09.2021 року на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); виключити відомості про ОСОБА_6 як батька дитини з актового запису про народження № 524, складеного 20.04.2023 року на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); внести зміни до актового запису про народження № 4043, складеного 23.09.2021 року на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме: внести відомості про ОСОБА_7 , громадянина Грузії, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , як батька дитини та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; внести зміни до актового запису про народження № 524, складеного 20.04.2023 року на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме: внести відомості про ОСОБА_7 , громадянина Грузії, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , як батька дитини та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

На мотивування позовних вимог, позивач вказує, що він є громадянином Грузії, однак з 2008 року проживає в Україні, офіційно працює в м. Києві, має посвідку на постійне проживання на території Україні.

Також позивач вказує, що з 2020 року він проживає з ОСОБА_2 , з якою ведуть спільне господарство, та фактично вони перебувають у шлюбі.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в нього та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_5 , в свідоцтві про народження якого в графі «Прізвище дитини» записано « ОСОБА_5 » та Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) йому відмовлено у внесенні відомостей про нього як батька.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 в нього та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_11 , в свідоцтві про народження якої в графі «Прізвище дитини» записано « ОСОБА_5 » та Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) йому також відмовлено у внесенні відомостей про нього як батька.

Позивач зауважує, що в графах «Батько» свідоцтв про народження його обох дітей вказано « ОСОБА_6 », однак, він впевнений, що такої людини взагалі не існує.

Посилаючись на викладене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 14.05.2024 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 36-37).

Ухвалою суду від 30.10.2024 року підготовче провадження в справі закрито та призначено судовий розгляд у справі (а.с. 69).

В судовому засіданні позивач та його представник - ОСОБА_12 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Від Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшла заява, в якій заступник начальника Самсоненко О. просить розглянути справу за відсутності представника відділу. Відзивів на вказану позовну заяву від відповідачів не надходило.

Третя особа ОСОБА_2 , будучи повідомленою про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила. Письмових пояснень на позовну заяву до суду від ОСОБА_2 не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 , громадянин Грузії, має посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 16.03.2016 року (а.с. 6-8).

Згідно з довідкою Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про звернення за захистом в Україні № 013919 від 07.06.2022 ОСОБА_13 , громадянин Грузії є особою, яка звернулася з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (а.с. 11-12).

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 24.09.2021 року, де в графі «Батько» зазначено « ОСОБА_6 », а в графі «Мати» вказано третю особу ОСОБА_2 (а.с. 14).

Також з`ясовано, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21.04.2023 року, де в графі «Батько» зазначено « ОСОБА_6 », а в графі «Мати» вказано третю особу ОСОБА_2 (а.с. 15).

При цьому, встановлено, що 13.06.2023 року позивач та ОСОБА_2 зверталися до відповідачів із заявами про визнання батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16-17, 18-19).

29.06.2023 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом № М-77/339-87 повідомлено позивача, що для подачі заяви про визнання батьківства необхідно надати національний паспорт разом з його перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, або посвідчення біженця (а.с. 22-23).

Крім того, 12.07.2023 року Голосіївський відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом № 2199/33.1-43 повідомлено ОСОБА_3 про неможливість виконання клопотання про внесення змін у зв`язку з визнанням батьківства через подання ним копії довідки про звернення за захистом в Україні, що засвідчує законність перебування особи на території України та не є паспортним документом (а.с. 20-21).

Згідно зі п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається із роз`яснень, даних в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.

Частиною 1 ст.135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

За правилами ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року в справі № 591/6441/14-ц зазначено, що: щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Поряд із цим, матеріали справи не місять жодних відомостей, що засвідчують походження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від позивача.

Крім того, стороною позивача не надано жодного доказу, що підтверджує спільне проживання ОСОБА_3 з дітьми та третьою особою ОСОБА_2 , ведення ними спільного господарства або спільного виховання дітей чи їх утримання тощо.

Таким чином, за відсутності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дітей від певної особи - позивача, підтверджень про визнання третьою особою ОСОБА_2 , яка вказана матір`ю дітей в їх свідоцтвах про народження батьківства ОСОБА_3 , самих по собі пояснень позивача недостатньо для висновку про задоволення позову останнього, що й також суперечить ч. 2 ст. 128 СК України, а тому, суд дійшов висновку про неможливість встановлення батьківства в судовому порядку, адже ОСОБА_3 не довів своє батьківство щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, суд зазначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

У ст. 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ст. 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 року в справі № 300/808/19).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 17.01.2024 року в справі № 947/6589/21).

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі № 761/26390/15-ц зроблено висновок, що «апеляційний суд встановив, що на момент постановлення рішення судом першої інстанції батьком дитини був записаний ОСОБА_3, а тому рішення у цій справі стосується його прав та інтересів. Верховний Суд визнає такі висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими. Враховуючи, що ОСОБА_3 набув батьківських прав відносно ОСОБА_5, то належними відповідачами у цій справі мали бути батьки дитини, які записані в актовому записі про її народження».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).

Суд зазначає, що рішення у цій справі про визнання батьківства, виключення та включення відомостей до свідоцтв про народження дітей, зміна їх прізвищ, безпосередньо стосується прав та інтересів ОСОБА_2 , яка є їх матір`ю, однак остання не залучена до участі в справі в якості відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

Отже, позов задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог та через їх не заявлення до належного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), Солом`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), третя особа: ОСОБА_2 , про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, внесення змін до актового запису про народження дитини та визнання дитини сином, донькою - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко