Ухвала суду № 125198947, 29.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10622/24

Провадження № 6/752/167/25

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення по цивільній справі №752/10622/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

заявник звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 06 листопада 2024 року по цивільній справі №752/10622/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 24 місяці платежами по 1583,33 грн. З відповідачки за згаданим рішенням стягнуто заборгованість за договором №230704-63096-1 від 04 липня 2023 року у розмірі 30 625,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та правничу допомогу - 5000,00 грн, а всього 38 047,40 грн. Свої вимоги мотивувала тим, що вона має важке матеріальне становище та станом на теперішній час сплатити вказаний розмір заборгованості одноразовим платежем не має можливості, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, має двох малолітніх дітей. Чоловік ОСОБА_1 безробітний, хворіє та потребує операції кошти, на яку вони не можуть зібрати.

Заявник в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності, задовольнивши заяву в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ТОВ «ФК Ріальто» в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про розстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

06 листопада 2024 рішенням Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/10622/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ріальто» заборгованість за договором №230704-63096-1 від 04 липня 2023 року у розмірі 30 625,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (а.с.100-106).

Заявник просить розстрочити виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/10622/24 на 24 місяці шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 1583,33 грн.

В обґрунтування заяви зазначила, що має важке матеріальне становище та станом на теперішній час сплатити вказаний розмір заборгованості одноразовим платежем не має можливості, оскільки перебуває у декреті, має двох малолітніх дітей. Чоловік не працює за станом здоров`я.

На підтвердження заяви надала довідки з пенсійного фонду форми ОК-5, ОК-7, копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с. 145,148,149,150), та медичні довідки про стан здоров`я ОСОБА_4 (а.с.158,159,160,161).

Згідно вимог ч.ч. 1, 3-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У справі «Soering vs UK» Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і талий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантується право кожної особи на звернення до суду з позовом стосовно захисту її прав та обов`язків цивільного характеру. У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд зазначив, що виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина процесу розгляду справи судом.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, але не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein V. Germany).

Згідно з ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки заявник перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має змоги відразу виконати рішення, суд вважає, що заява ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи ТОВ «ФК «Ріальто» про розстрочення виконання судового рішення по цивільній справі №752/10622/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, а саме розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Керуючись ст.ст. 260-261, 353, 435 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення по цивільній справі №752/10622/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року у справі № 752/10622/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на один рік, шляхом щомісячної сплати рівними частинами по 3 170,00 грн щомісячно на строк 11 місяців, а останній платіж у розмірі 3177,40 грн (загальна сума - 38 047,40 грн), з моменту набрання ухвали суду щодо розстрочки виконання рішення законної сили.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя А.В. Слободянюк