Ухвала суду № 125191533, 17.02.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

УХВАЛА

"17" лютого 2025 р. Справа № 924/157/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 , Хмельницька область, Шепетівський район, с. Романіни

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

встановив:

11.02.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 вказану заяву передано на розгляд судді Танасюк О.Є.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника (ч. 1 ст. 115 КУзПБ).

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Перелік підстав, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства для порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи, не є вичерпним, оскільки пунктом 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено можливість "існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)".

При цьому, право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Зазначений висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №902/227/20, 29.07.2021 у справі №909/1028/20.

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

ОСОБА_1 в обґрунтування поданої заяви посилається на скрутний фінансовий стан та неможливість виконання своїх боргових зобов`язань перед кредиторами. Зазначає, що згідно даних Українського бюро кредитних історій та особистими підрахунками розмір заборгованості боржника складає приблизно 130518,35 грн.

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі №10/6639/20, розтлумачуючи положення ч. 5 ст. 116 КУзПБ щодо поширення умови визначення членами сім`ї за характеризуючими ознаками спільного проживання, пов`язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків виключно на категорію "інші особи" чи на весь перелік, а саме "а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи", зазначив наступне.

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною зумовлений передусім необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не лише формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Подання декларації про майновий стан дає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів і витрат на відповідну дату, а й розмір активів за відповідний період.

Тлумачення ч. 5 ст. 116 КУзПБ, зважаючи на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019р. № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

Як убачається із доданих до заяви декларації про майновий стан боржника станом на 01.01.2025, заявником у відповідних рядках декларацій, зокрема щодо транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника зазначено, що члени сім`ї не надали інформації. При цьому, у декларації за 2024р. надано інформацію про перебування у власності членів сім`ї боржника легкових автомобілів, а саме: ОСОБА_2 - Renault Megane, 1999 р.в., ОСОБА_3 - Citroen C4, 2009 р.в., Skoda Octavia, 2006 р.в.

Суд звертає увагу, що боржник не позбавлений права отримати відповідну інформацію з офіційних джерел, зокрема, ГСЦ ТСЦ МВС. Крім того, проживаючи спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , боржниця не може не знати про наявність чи відсутність у членів її сім`ї відповідних транспортних засобів.

Також боржником до заяви надано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо наявності в ОСОБА_3 земельної ділянки (ПІБ співпадає з ПІБ брата чоловіка, який проживає спільно з боржником), інформація про яку відсутня у поданих деклараціях про майновий стан боржника.

Форма Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність затверджена наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019р. № 2627/5.

У п. 7 Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність зазначено, що декларація має про дані про членів сім`ї боржника, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта / номер паспорта у формі картки (ID) (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Таким чином, у декларації про майновий стан в обов`язковому порядку зазначається номер облікової картки платника податків.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про: 9) зобов`язання контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону; 10) зобов`язання органу державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім`ї державного кордону за останні три роки.

Без зазначення номера облікової картки платника податків відповідні органи будуть позбавлені можливості надати інформацію, необхідну для подальшого розгляду заяви про неплатоспроможність боржника.

Таким чином, заявнику необхідно надати належним чином заповнені декларації про майновий стан.

Також суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у декларації за 2024 рік надала інформацію про суму отриманих соціальних виплат в розмірі 6020,00 грн. за період з січня по вересень 2024 року. Разом з тим, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 23.01.2025 ОСОБА_1 отримувала соціальні виплати за період з січня по липень 2024.

Із поданих декларацій про майновий стан боржника та заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вбачається, що ОСОБА_1 ніколи не була працевлаштована.

При цьому, як слідує із заяви на отримання кредиту №9117248 від 12.11.2024 ОСОБА_1 надала інформацію про щомісячні доходи в розмірі 8000,00 грн. та місце роботи: рядовий співробітник, 03198540 ОМС Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації. У вказаній заяві боржниця підтвердила достовірність наданої інформації та зазначила, що її фінансовий стан дозволяє їй своєчасно та в повному обсязі повертати кредит, а також сплачувати проценти та комісію.

Таким чином, інформація, яка міститься в декларації за 2024 рік суперечить інформації, яка міститься у заяві на отримання кредиту №9117248 від 12.11.2024.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

У поданому конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначено інформацію про поточну заборгованість станом на 06.01.2025 перед рядом кредиторів. При цьому, із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 звернулася 11.02.2025, тобто більше, ніж через місяць. Суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.

Боржником у конкретизованому списку кредиторів не зазначено суми неустойки (штрафу, пені). При цьому, кредиторами (ТОВ „1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ „ФК „Біксбіт", ТОВ „Іннова фінанс", ТОВ ФК „ТОП1", ТОВ „ФК „Технофінанс") на запит боржника було надано інформацію про нараховану суму штрафних санкцій (пені).

Зокрема, листом вих. № 31/01/25-69 від 31.01.2025 ТОВ „1 Безпечне агентство необхідних кредитів" повідомлено про наявність у боржника заборгованості за кредитним договором № 2387154 від 05.08.2024 станом на 31.01.2025 в розмірі 7005,25 грн., з яких: 3500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6,65 грн. - заборгованість за процентами, 1043,35 грн. - комісія, 2455,25 грн. - пеня.

Листом від 07.02.2025 №121 ТОВ „ФК „Біксбіт" повідомлено боржника, що розмір заборгованості за договором №1428943542683 від 15.10.2024 станом на 07.02.2025 становить 19700,00 грн. та складається з: суми основної заборгованості - 5000,00 грн., процентів за користування позикою - 4700,00 грн., штраф - 10000,00 грн.

У поданому до заяви конкретизованому списку кредиторів містяться розбіжності у номерах кредитних договорів, укладених боржником з ТОВ „Стар Файненс Груп" (у списку кредиторів вказано договір №1647105 від 30.12.2024, а в наданому договорі зазначено №66994-12/2024 від 30.12.2024); з ТОВ „ФК „ТОП1" (у списку кредиторів вказано договір №ТОР1245772 від 30.10.2024, а в наданому договорі зазначено №3657708704-245772 від 30.10.2024); з ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" (у списку кредиторів вказано договір №38141f84-4191-4e49-a15e-501bbd234978 від 13.09.2024, а в наданому договорі зазначено №512664442 від 13.09.2024); з ТОВ „ФК „КІФ" (у списку кредиторів вказано договір №616136 від 06.11.2024, а в наданому договорі зазначено №3370168 від 06.11.2024); з ТОВ „1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (у списку кредиторів вказано договір №8731585 від 02.11.2024 та договір №fa134a6e-c586-48ff-4c43-08dcb4cf6f1b від 05.08.2024; а в наданих договорах зазначено №73233827 від 02.11.2024 та №2387154 від 05.08.2024); з ТОВ „Оптимальні кредити" (у списку кредиторів вказано договір f71bdb97-c3f8-4579-a7f1-5680eee83739 від 23.09.2024, а в наданому договорі зазначено №LM604068641 від 23.09.2024).

Крім того, у конкретизованому списку кредиторів вказано, що поточна заборгованість перед ТОВ „Оптимальні кредити", ТОВ „Слон Кредит" та ТОВ „ФК „Є гроші ком" становить 0 грн. Тому незрозумілим включення вказаних фінансових установ до списку кредиторів.

З огляду на вище зазначене, додані до заяви матеріали неповно підтверджують викладену у конкретизованому списку кредиторів інформацію.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подаються документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання. (п. 31 постанови Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21).

В якості доказів на підтвердження наявності та розміру заборгованості за кредитними договорами, заявник надав кредитний звіт із сайту Українського бюро кредитних історій про фінансові зобов`язання актуальний станом на 06.01.2025. Як було зазначено вище, із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 звернулася 11.02.2025, тобто більше, ніж через місяць. При цьому, докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.

Як вбачається з кредитного звіту із сайту Українського бюро кредитних історій про фінансові зобов`язання та відповідей кредиторів щодо стану заборгованості, розмір заборгованості різниться. Зокрема, ТОВ „1 Безпечне агентство необхідних кредитів" листом вих. № 31/01/25-68 від 31.01.2025 повідомлено про наявність у боржника заборгованості за кредитним договором №73233827 від 02.11.2024 в розмірі 1718,00 грн., з яких: 1000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 52,50 грн. - заборгованість за процентами, 150,00 грн. - комісія, 515,50 грн. - пеня. Натомість на сайті Українського бюро кредитних історій міститься інформація про наявність у боржника заборгованості за договором №8731585 від 02.11.2024 в розмірі 1286,00 грн., яка відображена в конкретизованому списку кредиторів.

Листом від 07.02.2025 №121 ТОВ „ФК „Біксбіт" розмір заборгованості за договором №1428943542683 від 15.10.2024 станом на 07.02.2025 становить 19700,00 грн. та складається з: суми основної заборгованості - 5000,00 грн., процентів за користування позикою - 4700,00 грн., штраф - 10000,00 грн. При цьому, згідно даних кредитного звіту із сайту Українського бюро кредитних історій заборгованість боржника за вказаним договором становить 16950,00 грн., яка відображена в конкретизованому списку кредиторів.

ТОВ „Іннова Фінанс" листом вих. № 250702-4 від 07.02.2025 повідомило про наявність у боржника заборгованості за договором № 5659171024 від 09.10.2024 в розмірі 10108,00 грн., з яких: 2800,00 грн. - за кредитом; 5600,00 грн. - пеня; 1 708,00 грн. - проценти. Натомість на сайті Українського бюро кредитних історій міститься інформація про наявність у боржника заборгованості за договором №166729 від 09.10.2024 в розмірі 3780,00 грн., яка відображена в конкретизованому списку кредиторів.

Також суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні договори укладені з АТ „КБ „Приватбанк" та ТОВ „Таліон Плюс".

У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Тобто, саме на заявника покладено обов`язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.

Відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

КУзПБ визначає обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов`язань.

Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.

Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Не надання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Частиною 4 ст. 116 КУзПБ передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Приписами ч. 2 ст. 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

У поданому до заяви плані реструктуризації зазначено, що загальні доходи боржника в місяць становлять 4000,00 грн. - матеріальна допомога від родичів; витрати боржника в місяць - 3028,00 грн.; сума, яка буде виділятися для погашення вимог кредиторів в місяць - 972,00 грн.

Разом з тим, із заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів вбачається, що на утриманні у ОСОБА_1 перебувають двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_5 , 28.07.2021.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить - 2563,00 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років - 3196,00 грн.; для працездатних осіб - 3028,00 грн.

Враховуючи, що у боржниці перебувають на утриманні двоє неповнолітніх дітей віком 6 та 3 роки, розмір вказаної у проекті плані реструктуризації боргів суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб не узгоджується з положеннями п. 7 ч. 2 ст. 124 КУзПБ.

У проекті плані реструктуризації боргів боржником визначено, що розмір суми, яка виділятиметься для погашення боргів становить 58320,00 грн.; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) - 72198,35 грн.

Тобто, заявник пропонує до списання більшу частину заявленої заборгованості - 55,32%.

З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.

У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов`язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, колегія суддів вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань.

Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відтак метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.

У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021 року.

Отже, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Нормами ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, у зв`язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.

Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись статтями 2, 9, 30, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.

Встановити заявнику строк до 27.02.2025, але не пізніше десяти днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме, надати:

- первинні документи (договори укладені з АТ „КБ „Приватбанк" та ТОВ „Таліон Плюс" та докази надання кредитів), на підставі яких у боржника виникли грошові зобов`язання перед кредиторами;

- документи з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують наявність та розмір простроченої заборгованості боржника на момент звернення із заявою до суду;

- конкретизований список кредиторів із підтвердженням суми кредиторської заборгованості (з розрахунком) станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із зазначенням підстав виникнення зобов`язань та окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);

- проект плану реструктуризації боргів, складений з урахуванням вимог ст. 124 КУзПБ;

- заповнені належним чином декларації про майновий стан боржника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.02.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Танасюк